Справа №760/23356/25 1-кс/760/10856/25
09 жовтня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській обл. - ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 22025101110000816 від 16.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України, -
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №22025101110000816 від 16.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України, в якому просить накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування, яке було вилучене в ході проведення обшуку 21.08.2025 за адресою: м. Київ. вул. Академіка Ромоданова, 4 в приміщенні ресторану «NLSNsFRNDSCF» належні ОСОБА_4 , а саме:
- грошові кошти у сумі 62 000 гривень;
- мобільний телефон «Iphone16Pro» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки «Iphone16ProМАХ» ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 з абонентськими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 вхід до яких обмежується володільцем та пов'язаний з подоланням системи логічного захисту;
грошові кошти купюрами номіналом 500 гривень з серійними номерами БГ9958729, АН1054681, АН5007341, ЄВ4024005, А35417948, АК 8001096, ЕИ1472389, ВУ2904803, ЄМ2726796, ГЛ4836370, 170 одиниць з серійним номером ЕВ5057868.
Клопотання вмотивоване тим, що слідчими слідчого управлінням Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000816 від 16.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України.
22.02.2024 президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання зс рф за межами рф, яке було задоволено. 24 лютого 2022 року о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні. У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території.
Також, 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Вказано, що між ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» (кол ЄДРПОУ 38036672) та військовою частиною НОМЕР_7 було укладено Договір №95Д від 18.03.2025 про закупівлю товарів для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони у період дії правового режиму воєнного стану від 18.03.2025, відповідно до якого ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» мала поставити протягом 60 календарних днів з моменту підписання Договору 2 000 одиниць «костюм літній польовий, тип 1 з тканини тип 4, клас 7» на адресу вказаної Військової частини.
З метою виконання даного Договору, між ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» та Філією «Кам'янська №34» ДП «Підприємство ДКВС України (№89)» було укладено Договір підряду №01-20)0325 від 20.03.2025. Згідно умов зазначеного договору Філія «Кам'янська №34» ДП «Підприємство ДКВС України (№89)» зобов'язувався виконати роботи з пошиття Продукції, найменування, асортимент, кількість та ціна робіт з пошиття якої визначені у додатках до даного договору, а ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» зобов'язане оплатити вказані роботи. Відповідно Додатків до договору Філія «Кам'янська №34» ДП «Підприємство ДКВС України (№89)» мала надати послуги з пошиття костюму літнього польового, (тип 4/клас 7) та передати замовнику вказаної продукції у кількості 1 007 одиниць до 30.05.2025 та 1 000 одиниць до 30.06.2025.
Зазначено, що відповідно до Контракту №2/2025 від 02.2025 укладеного між Міністерством юстиції України та громадянином ОСОБА_7 , останнього призначено на посаду директора Державного підприємства «Підприємство ДКВС України (№89)».
У свою чергу, згідно Статуту Державного підприємства «Підприємство ДКВС України (№89)», затверджений Наказом Міністерства юстиції України 14.09.2023 №327475 на ОСОБА_7 , як директора Державного підприємства «Підприємство ДКВС України (№89)» покладено наступне: несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом; під час реалізації свої прав і виконання обов'язків повинен діяти в інтересах Підприємства; діє без довіреностей від імені Підприємства, представляє його інтерес в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, інших організаціях, а також у відносинах з юридичним та фізичними особами; формує адміністрацію Підприємства; видає в межах своєї компетенції накази та доручення; організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність Підприємства відповідно до мети та основних напрямів його діяльності; затверджує за погодженням з уповноваженим органом управління структуру і штат Підприємства; у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників Підприємства; обирає форму і систему оплати праці, установлю працівникам конкретні розміри тарифних ставок, посадових окладів, винагород, надбавок, доплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством; застосовує заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників Підприємства; розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до цього Статуту та законодавства; забезпечує ефективне використання та збереження майна, переданого Підприємству; виконує умови укладеного з Уповноваженим органом управління трудового контракту; укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів, Додержання трудової, фінансової дисципліни і вимог законодавства.
Крім того, відповідно до п.п. 7.2, 7.6, 7.7 вказаного Статуту Управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний уповноваженому органу. Директор Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції уповноваженого органу управління. Директор Підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірність обліку та статистичної звітності.
Таким чином, ОСОБА_7 займаючи посаду директора Державного підприємства «Підприємство ДКВС України (89)» та виконуючи обов'язки по здійсненню керівництва трудовим колективом, а також обов'язки по управління (розпорядженню) майном підприємства, постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції (обов'язки), відповідно до положень п. 1 та п. 2 Примітки до ст. 364 КК України, являється службовою особою.
У свою чергу встановлено, що за вказаних обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у невстановленому місці, будучи директором Державного підприємства «Підприємство ДКВС України» (код ЄДРПОУ 08679764), якому було достовірно відомо про збройний напад російської федерації на Україну, об'єктивно розуміючи нагальну потребу Збройних Сил України у своєчасному отриманні військової амуніції (військової форми одягу) для виконання завдань із відсічі збройної агресії, керуючись корисливими мотивами та маючи на меті отримання стабільного джерела доходів від протиправної діяльності пов'язаної з отриманням неправомірної вигоди, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, прийняв рішення систематично вчиняти дії спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом перешкоджанню поставок військового одягу, для військовослужбовців Збройних Сил України, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною та маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_7 розуміючи, що може використовувати своє службове становище за для впливу на директора Філії «Кам'янська №34» ДП «Підприємство ДКВС України (№89)» ОСОБА_8 , вирішив створювати штучні перешкоди, які б унеможливлювали виконання умов Договору підряду №01-20)03)25 від 20.03.2025 в частині строків виконання, усвідомлюючи, що товар який повинний передаватися ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак», являється військовою формою та призначається для військовослужбовців Збройних Сил України.
Так, за вказаних обставин, директор Філії «Кам'янська №34» ДП «Підприємство ДКВС України (№89)» ОСОБА_8 , будучи у безпосередньому підпорядкуванні директора ДП «Підприємство ДКВС України (№89)» ОСОБА_7 , відповідно до Положення про Філію затверджену Наказом від 23.08.2023 №34/ОД-23, за вказівками останнього, не будучи обізнаною про його злочинний умисел, вчиняла дії спрямовані на затримки поставки продукції і дати надходження товару не відповідали датам зазначеним у Додатках до Договору підряду №01-20)03)25 від 20.03.2025, що підтверджується Додатками до Договору та товарно-транспортними накладними.
У подальшому, 08.07.2025 приблизно о 15 год. 20 хв. за адресою: м. Києві по вул. Іллєнка, поблизу будівлі №81 відбулася зустріч між директором ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» ОСОБА_9 з директором ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№89)» ОСОБА_7 . Ініціатором вказаної зустрічі був ОСОБА_7 , який нібито був занепокоєний взаємовідносинами між ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» та Філією «Кам'янська №34» ДП «Підприємство ДКВС України (№89)» щодо виконання Договору підряду №01-20)03)25 від 20.03.2025 та проблемних питань про які він дізнався від доповідних записок від директора Філії ОСОБА_8 .
Під час вказаної зустрічі, а саме 08.07.2025 приблизно о 15 год. 20 хв. ОСОБА_7 перебуваючи за адресою: м. Києві по вул. Іллєнка, поблизу будівлі №81, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на систематичне вчинення умисний дій спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом перешкоджанню поставок військового одягу, для військовослужбовців Збройних Сил України, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною та маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, повідомив ОСОБА_9 що у разі бажання продовжувати ведення підприємницької діяльності пов'язаної з пошивом військової форми на потужностях ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№89)», ОСОБА_9 повинен підписати Договір підряду між ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» ОСОБА_9 на пряму з директором ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№89)» з меншою вартістю за одиницю товару на 100-150 грн., від Договору підряду №01-20)03)25 від 20.03.2025, мотивуючи це тим, що на адресу його товариства буде поставлено приблизно 10 000 одиниць товару протягом року, а вказану різницю за кожен поставлений комплект військової форми сплачувати йому готівкою. Крім того ОСОБА_7 пригрозив, що в іншому випадку, він прийме заходи щодо перешкоджання здійснення ОСОБА_9 даної підприємницької діяльності, мотивуючи це тим, що має зв'язки з керівниками інших державних підприємств кримінально-виконавчої служби України.
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на систематичне вчинення умисний дій спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом перешкоджанню поставок військового одягу, для військовослужбовців Збройних Сил України, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною та маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, створив умови, за яких ОСОБА_9 змушений передавати неправомірну вигоду, щоб уникнути негативних наслідків для своїх прав та законних інтересів.
У свою чергу, ОСОБА_9 , з метою запобігання шкідливим наслідкам своїм власних правам і законним інтересам, а також усвідомлюючи, що вказана продукція призначається для військовослужбовців Збройних Сил України та в умовах військового стану, являється необхідною, для здійснення діяльності Збройних Сил України, дійшов згоди з ОСОБА_7 щодо сплати останньому готівкою грошових коштів з різниці за кожен поставлений комплект військової форми.
Так, на виконання вимог ОСОБА_7 директором ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» ОСОБА_9 було скеровано на адресу ДП «Підприємство ДКВС України (№89)» лист вих.: 06-07/1-25 від 06.07.2025 про укладання Договору по ціні 653 грн з ПДВ за одиницю товару.
Надалі, між ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» та ДП «Підприємство ДКВС України (№89)» було укладено Договір підряду №01-07/07/25 від 07.07.2025. Відповідно до Специфікації №1 до Договору ДП «Підприємство ДКВС України (№89)» має надати послуги з пошиття костюму літнього польового, (тип4/клас7) у кількості 10 300 одиниць, по ціні 653 грн. за одиницю до 31.12.2026, зокрема на 25.08.2025 - 1 500 од., 25.09.2025 - 1 100 од., 25.10.2025 - 1 100 од., 25.11.2025 - 1 100 од., 25.12.2025 - 1 100 од., 25.01.2026 - 1 100 од., 25.02.2026 - 1 100 од., 25.03.2026 - 1 100 од., 25.04.2026 - 1 100 од.
Відповідно до вказаного Договору станом на 15.08.2025 ДП «Підприємство ДКВС України (№89)» поставило на адресу ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» 974 од. товару.
При цьому, хоч юридично продукція поставлялася від ДП «Підприємство ДКВС України (№89)», фактично вона відшивалася та відвантажувалася на потужностях та за адресою Філії «Кам'янська №34» ДП «Підприємство ДКВС України (№89)».
У подальшому, 13.08.2025 приблизно о 11 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, проспект Європейського Союзу, 47 на АЗС «UPG» відбулася зустріч між директором ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» ОСОБА_9 з директором ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№89)» ОСОБА_7 . Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на систематичне вчинення умисний дій спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом перешкоджанню поставок військового одягу, для військовослужбовців Збройних Сил України, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною та маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, повідомив ОСОБА_9 що для продовження ведення підприємницької діяльності пов'язаної з пошивом військової форми на потужностях ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№89)», ОСОБА_9 повинен передати ОСОБА_7 готівкою грошові кошти у сумі 90 000 гривень за поставленні 974 од. товару «костюму літнього польового, (тип4/клас7)» по Договору підряду №01-07/07/25 від 07.07.2025 та припинення подальшої поставки товару у разі відмови передавати йому кошти. При, цьому ОСОБА_7 під час особистої зустрічі повідомив, ОСОБА_9 , що діє не сам, а у змові з іншими особами.
20.08.2025 приблизно о 15 год. 10 хв. ОСОБА_9 сприяючи у документуванні протиправної діяльності ОСОБА_7 діючи з відома та контролю правоохоронних органів, під час телефонних розмов з ОСОБА_7 , повідомив що має необхідну суму коштів та готовий зустрітися, для передачі останньому. В свою чергу, ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_9 потрібно буде зустрітися з його людиною, яка приїде до міста Києва 21.08.2025 та передати йому кошти.
21.08.2025 в ході телефонних розмов між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв за вказівками ОСОБА_7 , однак не був обізнаний про його злочинні мотиви домовилися про зустріч.
Цього ж дня, а саме 21.08.2025 приблизно о 15 год. 55 хв. у приміщенні ресторану «NLSN & FRNDSCF», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Академіка Ромоданова, 4, за столиком розташованим праворуч від входу, в правому ближньому куті, відбулася зустріч між директором ТОВ «Перше швейне підприємство «Козак» ОСОБА_9 з ОСОБА_10 . Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_9 передав імітаційні кошти у сумі 90 000 грн. в якості неправомірної вигоди для ОСОБА_7 , за не перешкоджання веденню господарської діяльності, яку вимагав останній.
Однак, в цей же день біля 16 години 10 хвилин в ході проведення невідкладного обшуку від 21 серпня 2025 року у громадянина України ОСОБА_10 виявлено та вилучено імітаційні кошти у сумі 90 000 грн.
У ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні в період часу з 16:09 год., по 19:00 год., 21.08.2025 проведено невідкладний обшук на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України за адресою: м. Київ. вул. Академіка Ромоданова, 4 в приміщенні ресторану «NLSNsFRNDSCF» в ході якого виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 62 000 гривень, мобільний телефон «Iphone16Pro» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , та мобільний телефон марки «Iphone16ProМАХ» ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 з абонентськими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 вхід до яких обмежується володільцем та пов'язаний з подоланням системи логічного захисту, грошові кошти купюрами номіналом 500 гривень з серійними номерами БГ9958729, АН1054681, АН5007341, ЄВ4024005, А35417948, АК 8001096, ЕИ1472389, ВУ2904803, ЄМ2726796, ГЛ4836370 та 170 одиниць з серійним номером ЕВ5057868- належні ОСОБА_4 .
22.08.2025 ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України.
22.08.2025 постановою слідчого вилучені під час проведення вказаного обшуку речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Як зазначає у своєму клопотанні слідчий, що незастосування заборони та обмеження у користуванні і розпорядженні вищезазначеними речами може призвести до їх приховування та знищення, адже вони можуть безпосередньо свідчити про причетність до вчинення вказаного злочину, а отже призведе до знищення доказів протиправної діяльності, а також враховуючи великий об'єм інформації та неможливістю здійснити її копіювання, виникла необхідність у вилучені та проведенні відповідних оглядів.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнитиз наведених у ньому підстав.
Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості.
Заслухавши думку учасників, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими слідчого управлінням Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000816 від 16.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України.
З наданого до клопотання копії протоколу обшуку від 21.08.2025 проведеного за адресою: м. Київ. вул. Академіка Ромоданова, 4 в приміщенні ресторану «NLSNsFRNDSCF», вбачається, що під час проведення обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 62 000 гривень, мобільний телефон «Iphone16Pro» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , та мобільний телефон марки «Iphone16ProМАХ» ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 з абонентськими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 вхід до яких обмежується володільцем та пов'язаний з подоланням системи логічного захисту, грошові кошти купюрами номіналом 500 гривень з серійними номерами БГ9958729, АН1054681, АН5007341, ЄВ4024005, А35417948, АК 8001096, ЕИ1472389, ВУ2904803, ЄМ2726796, ГЛ4836370 та 170 одиниць з серійним номером ЕВ5057868- належні ОСОБА_4 , які мають вагоме значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, і може бути використані як доказ.
22.08.2025 постановою слідчого вказані речі та документи під час проведення вказаного обшуку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучене майно, а саме мобільний телефон «Iphone16Pro» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «Iphone16ProМАХ» ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 з абонентськими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ; грошові кошти купюрами номіналом 500 гривень з серійними номерами БГ9958729, АН1054681, АН5007341, ЄВ4024005, А35417948, АК 8001096, ЕИ1472389, ВУ2904803, ЄМ2726796, ГЛ4836370 та 170 одиниць з серійним номером ЕВ5057868, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В частині накладення арешту на предмети, ззовні схожі на грошові кошти у сумі 62 000 гривень слід відмовити, оскільки прокурором в судовому засіданні не доведено, що вказані кошти зберегли на собі сліди злочину які містять інформацію яка б мала значення для подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку накладення арешту на майно є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі вищевикладеного, клопотання про накладення арешту на майно підлягає частковому задоволенню.
У порядку п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно, на яке відмовлено в накладенні арешту, підлягає негайному поверненню власнику.
Керуючись ст.ст.7, 26, 98, 170-173, 175, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 21.08.2025 в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Академіка Ромоданова, 4 в приміщенні ресторану «NLSNsFRNDSCF», а саме:
- мобільний телефон «Iphone16Pro» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «Iphone16ProМАХ» ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 з абонентськими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , на час проведення експертизи;
- грошові кошти купюрами номіналом 500 гривень з серійними номерами БГ9958729, АН1054681, АН5007341, ЄВ4024005, А35417948, АК 8001096, ЕИ1472389, ВУ2904803, ЄМ2726796, ГЛ4836370 та 170 одиниць з серійним номером ЕВ5057868.
Повернути власнику вилучене 21.08.2025 майно в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Академіка Ромоданова, 4 в приміщенні ресторану «NLSNsFRNDSCF», а саме:
- грошові кошти у сумі 62 000 грн.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1