Справа № 953/5902/25
н/п 2/953/2691/25
"20" жовтня 2025 р. Київський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого судді Зуба Г.А.,
за участю секретаря Кулікової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
16.06.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 07.08.2009 у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1256.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 позовну заяву розподілено судді Зубу Г.А.
18.06.2025 судом здійснено електронний запит з Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 18.06.2025.
Ухвалою судді від 18.06.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження.
11.07.2025 електронною поштою та 26.09.2025 через систему «Електронний суд» до суду від ОСОБА_2 надійшли заяви, в яких відповідачка просить позовну заяву залишити без розгляду, посилаючись на те, що вона та позивач на даний час мешкають у Польщі та Польським судом розглядається справа за її позовом до позивача про визначення розміру належних платежів, як участь у задоволені потреб сім'ї, а тому справа про розірвання шлюбу також повинна розглядатись за місцем проживання сторін, тобто у Польщі.
20.10.2025 від представника позивача надійшли пояснення у справі, відповідно до яких просить в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду відмовити, позов про розірвання шлюбу між сторонами задовольнити.
На обґрунтування посилається на те, що Польським судом розглядався позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про обов?язок ОСОБА_1 покриття потреб сім?ї. Предметом даного позову було визначення розміру належних платежів, які сплачує ОСОБА_3 як участь у задоволенні потреб сім?ї. Зазначена справа була розглянута 7 липня 2025 року затвердженням медіаційної угоди, якою визначено обов?язок ОСОБА_1 сплачувати певні грошові суми як участь у задоволенні потреб сім?ї на банківський рахунок ОСОБА_4 . ОСОБА_5 висловила згоду з розміром виплат, в решті позовних вимог ОСОБА_5 відмовилася від позову. Таким чином, справа, про яку повідомила ОСОБА_2 вже розглянута та предмет і підстави позову не пов?язаний з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, просили розгляд справи розглядати у їх відсутність.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи наявний поштовий конверт, який надсилався за адресою реєстрації відповідачки.
Крім того, відповідачка зареєстрована в системі «Електронний суд», тобто отримує всі документи по справи та обізнана про дати судових засідань.
Відповідачка не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, зокрема, в режимі відеоконференції, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява відповідачки про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Аналіз наведеної норми права свідчить, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянами України визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо ніхто з подружжя не проживає в Україні.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ст. 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 18.06.2025 відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на те, що місце реєстрації відповідача в Україні зареєстроване у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , справа підсудна саме Київському районному суду міста Харкова.
Крім того, відповідно до ст.75 ЗУ «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі,незважаючи на те, що вході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі. Суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження у справі буде з'ясовано, що у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У пункті 2 частини першої статті 1Закону України «Про міжнародне приватне право» зазначено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 717/489/20-ц (провадження № 61-13384св20) зазначено: «згідно з пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Тобто необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Судом установлено, що позивач та відповідачка є громадянами України, перебуваючи у шлюбі, проживають на території Польщі.
У березні 2025 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась до Польського суду у м. Освенцим з позовом до ОСОБА_1 про обов?язок покриття потреб сім?ї, тобто предметом позову було визначення розміру належних платежів, які сплачує ОСОБА_3 як участь у задоволенні потреб сім?ї.
Предметом даного позову є вимога про розірвання шлюбу у зв'язку з припиненням шлюбних відносин між подружжям.
За вказаних обставин, оскільки позови ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та ОСОБА_2 про визначення розміру належних платежів не співпадають за матеріально-правовими вимогами та обставинами, підстави для залишення вказаної позовної заяви без розгляду на даний час відсутні.
Крім того, як зазначено представником позивача, справа за позовом ОСОБА_2 була розглянута 7 липня 2025 року затвердженням медіаційної угоди, якою визначено обов?язок ОСОБА_1 сплачувати певні грошові суми як участь у задоволенні потреб сім?ї на банківський рахунок ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 висловила згоду з розміром виплат, в решті позовних вимог ОСОБА_5 відмовилася від позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя - Г.А. Зуб