23 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 674/1461/24
провадження № 61-12746ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним і скасування заборгованості за несанкціоновані транзакції,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», у якому просила суд визнати кредитний договір від 08 жовтня 2023 року б/н, укладений між відповідачем і невідомою особою від її імені, недійсним, скасувати нараховану за період з 08 жовтня 2023 року до дня ухвалення рішення по належному їй картковому рахунку НОМЕР_1 за договором від 08 жовтня 2023 року б/н заборгованість за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі
41 391,64 грн несанкціонованих транзакцій та процентів, нарахованих
на 41 391,64 грн несанкціонованих транзакцій.
Рішенням Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
14 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувсядо Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі за позовом про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним і скасування заборгованості за несанкціоновані транзакції, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 60 = 181 680,00 грн).
Отже, справа № 674/1461/24 є малозначною в силу вимог пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містить посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення в малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня
1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 подавкасаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 5 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 рокув справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним і скасування заборгованості за несанкціоновані транзакції.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська