24 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №380/17007/23
адміністративне провадження № К/990/45717/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Бевзенко В.М., Єзеров А.А.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 (суддя Москаль Р.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 (судді Бруновська Н.В., Хобор Р.Б., Шавель Р.М.)
у справі №380/17007/23 за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, за участі виконавчого комітету Рава-Руської міської ради в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, про визнання протиправними та скасування рішень,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення XXXIV сесії VIII демократичного скликання Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області №73 від 23.06.2023 «Про скасування рішення виконавчого комітету №9 від 26.01.2023 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1, у м. Рава-Руська»;
- визнати протиправним та скасувати Рішення XXXIV сесії VIII демократичного скликання Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області №39 від 23.06.2023 «Про включення до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення для підготовки Лоту з продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах у формі електронного аукціону) в м.Рава-Руська, АДРЕСА_1».
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що рішення виконавчого комітету від 26.01.2023 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1, у м. Рава-Руська» є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом свого виконання, а тому не може бути скасований чи змінений органом місцевого самоврядування після його виконання.
Також покликався на те, що паспорт прив'язки тимчасової споруди за адресою: м. Рава-Руська, АДРЕСА_1, є чинним, дійсним та не скасований жодним рішенням органу місцевого самоврядування та/або державної влади чи суду, що надавало право позивачу на встановлення тимчасової споруди. Запис в журналі про анулювання паспорту прив'язки не є документом, який містить норми загальної або індивідуальної дії, він не може створювати правових норм, доповнювати чи змінювати законодавство та не має обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого він вчинений.
Також покликався на те, що, оскільки паспорт прив'язки тимчасової споруди не анульовано, він надає право на встановлення тимчасової споруди.
Також покликався на те, що у випадку продажу оренди земельної ділянки позивач втратить об'єктивну можливість на ведення підприємницької діяльності шляхом використання тимчасової споруди.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19.12.2022 позивач звернувся до голови Рава-Руської міської ради із заявою про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (відділення обміну валют) площею 0,0015 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710400:01:014:0083.
Після погодження проекту рішення по цьому зверненню 26.01.2023 питання про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1, в м.Рава-Руська розглядалося виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради та за наслідками першого голосування рішення не набрало необхідної кількості голосів.
Після повторного розгляду цього питання на пропозицію міського голови рішення №9 набрало необхідну кількість голосів, що підтверджується витягом із протоколу засідання №1 від 26.01.2023.
26.01.2023 за наслідками голосування виконавчий комітет Рава-Руської міської ради прийняв рішення № 9 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1 », яким вирішено:
« 1. Надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (відділення обміну валют) площею до 15 кв.м. на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4622710400:01:04:0083), терміном на 1 рік.
2. Рекомендувати гр. ОСОБА_1 :
2.1. Виготовити паспорт прив'язки тимчасової споруди в проектній організації, що має відповідний кваліфікаційний сертифікат;
2.2. Паспорт прив'язки тимчасової споруди погодити у відділі містобудування , архітектури та житлово-комунального господарства Рава-Руської міської ради;
2.3. Укласти з Рава-Руською міською радою договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення;
2.4. Після встановлення тимчасової споруди звернутися до виконавчого комітету для узгодження підприємницької діяльності та погодження графіку роботи;
2.5. Дотримуватись санітарних норм та правил благоустрою на прилеглій до тимчасової споруди території;
2.6. Укласти договір з КП «Рава-Руське Будинковолодіння №2» при Рава-Руській міській раді на вивезення твердих побутових відходів.
3. Відповідальність за виконанням даного рішення покладається на заявника.»
16.03.2023 позивач подав заяву на оформлення паспорту прив'язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , до якої долучив відповідні додатки, а саме: копії особових документів; схему благоустрою М 1:200 (2 листи); схему розміщення торгового павільйону М 1:200 (2 листи); ескізи фасадів (2 листи), план території земельної ділянки М 1:200; план території земельної ділянки, погоджений головою, начальником відділу земельних відносин, відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рава-Руської міської ради, в.о. начальника КП Б/У №2, ПАТ Укртелеком.
17.03.2023 начальник відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рава-Руської міської ради Ю.Кайда видала позивачу паспорт прив'язки тимчасової споруди (надалі по тексту - ТС) для здійснення підприємницької діяльності (відділення обміну валют) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25), про що заявник розписався у відповідному журналі реєстрації паспортів прив'язки тимчасових споруд.
В подальшому орган місцевого самоврядування повідомив позивачу, що 20.03.2023 в поданих ним для отримання паспорта прив'язки документах виявлено недостовірні відомості (на схемі розміщення торгового павільйону М 1:200 виявлені порушення пожежних норм розміщення ТС, зокрема відповідно до п.1.14 Розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, не дотримані пожежні розриви від житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до проектованої ТС, а також на плані території земельної ділянки М 1:200 (топооснові) не погоджені існуючі мережі, відсутня лінія регулювання забудови на кресленні).
22.03.2023 начальник відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рава-Руської міської ради Ю.Кайда викликала позивача та вилучила в нього паспорт прив'язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 . Внесла записи про анулювання 22.03.2023 паспорта прив'язки на самому паспорті та в журналі реєстрації паспортів прив'язки тимчасових споруд, а додатки до заяви про видачу паспорта прив'язки повернула заявнику для доопрацювання.
31.01.2024 у справі №380/15071/23 суд прийняв рішення та відмовив позивачу в задоволенні позову до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправними дій начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області Ю. Кайди щодо анулювання 22.03.2023 паспорту прив'язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (відділення обміну валют) за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційним номер паспорту прив'язки: 04ТС-23; дата видачі: 17.03.2023.
Позивач, у невстановлений час, до 17.05.2023 (пояснення заявника з цього приводу змінювалися, доказів на їх підтвердження не надано) встановив тимчасову споруду, що зафіксовано в акті обстеження стану земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Зокрема, на земельній ділянці встановлено тимчасову споруду площею 6,6 кв.м; навколо тимчасової споруди облаштована бруківка площею 10 кв.м.; через ділянку проходить провід повітряної ЛЕП; на ділянці розташовані: кілометровий знак, урна для сміття, вазон.
Також судами встановлено, що позивач:
- не звертався до органу місцевого самоврядування із заявою типової форми про укладення договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди на території Рава-Руської міської ради, як це передбачено Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення;
- не звертався до виконавчого комітету для узгодження підприємницької діяльності та погодження графіку роботи;
- повторно звертався про видачу паспорта прив'язки, проте його звернення не задоволені: 10.04.2023 - з мотивів недоліків оформлення документів, 06.06.2023 - з мотивів винесення на сесію питання про скасування рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської ради № 9 від 26.01.2023.
23.06.2023 Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області прийняла рішення «Про скасування рішення виконавчого комітету №9 від 26.01.2023 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1, у м. Рава-Руська» такого змісту:
«Розглянувши акт обстеження стану земельної ділянки по АДРЕСА_1, в м. Рава-Руська від 17.05.2023, керуючись, ст. 28 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Рава-Руська міська рада вирішила:
« 1. Скасувати рішення Виконавчого комітету Рава-Руської міської ради № 9 від 26.01.2023 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1 » у зв'язку з порушенням правил встановлення тимчасових споруд, а саме, самовільного встановлення тимчасової споруди без погодження паспорта прив'язки тимчасової споруди.
2. Зобов'язати гр. ОСОБА_1 знести самовільно встановлену тимчасову споруду.
3. Контроль за виконанням цього рішення залишаю за собою.».
Також 23.06.2023 Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області прийняла рішення № 39 «Про включення до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення для підготовки Лоту з продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах у формі електронного аукціону) в м. Рава-Руська, АДРЕСА_1» такого змісту:
«З метою забезпечення ефективного використання земель, залучення додаткових коштів у місцевий бюджет, для реалізації програм соціально-економічного розвитку, враховуючи пропозицію постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та охорони довкілля, керуючись ст.ст.13,14 Конституції України, ст.ст.12, 38, 39, 40, 79-1, 93, 116, 121, 122, 127, 134, 136 Земельного кодексу України, ст.ст.24, 25 Закону України «Про землеустрій», ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Рава-Руська міська рада вирішила:
« 1. Внести до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення для підготовки Лоту, з метою продажу права оренди на конкурентних засадах (на земельних торгах у формі електронного аукціону), земельну ділянку, площею 0,0015 га, кадастровий номер 4622710400:01:014:0083 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ-03.07) в АДРЕСА_1 .
2. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та охорони довкілля.».
Не погоджуючись із прийнятими суб'єктом владних повноважень рішеннями, вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконавчий комітет Рава-Руської міської ради при прийнятті рішення про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди реалізовував власні (самоврядні) повноваження щодо організації благоустрою населеного пункту, тому Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області на підставі ч. 9 ст. 59 Закону №280/97 мала повноваження скасувати це рішення виконавчого комітету.
Також суд виходив з того, що позивач встановив тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності, не маючи в своєму розпорядженні ані чинного паспорта прив'язки, ані договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди на території Рава-Руської міської ради, тому відповідач правильно кваліфікував таку споруду як самовільно встановлену.
Суд відхилив доводи позивача про те, що рішення №9 від 26.01.2023 станом на 06.06.2023 було реалізованим (виконаним), а тому не могло бути скасованим місцевою радою на підставі ч. 9 ст. 59 Закону №280/97, оскільки виданий позивачу 17.03.2023 паспорт прив'язки був анульований 22.03.2023 з мотивів недостовірності відомостей в документах, поданих позивачем для його отримання, нового паспорта прив'язки позивач не отримав та не звертався до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди на території Рава-Руська міської ради. Суд вважав, що самовільне (без наявності паспорта прив'язки та договору оренди) встановлення тимчасової споруди не свідчить про реалізацію (виконання) дозволу, наданого рішенням виконавчого комітету №9 від 26.01.2023.
Також суд виходив з того, що позивач може взяти участь в земельних торгах земельної ділянки площею 0,0015 га (кадастровий номер 4622710400:01:014:0083) в м. Рава-Руська по АДРЕСА_2, яка внесена до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення з метою продажу права оренди на конкурентних засадах (на земельних торгах у формі електронного аукціону), та реалізувати свій інтерес щодо здійснення підприємницької діяльності за умови, якщо запропонує найкращі для місцевої територіальної громади умови оренди.
Суд апеляційної інстанції, серед іншого, виходив з того, що самовільне встановлення тимчасової споруди (без наявності паспорта прив'язки та договору оренди земельної ділянки) не свідчить про реалізацію (виконання) дозволу, який надано рішенням виконавчого комітету №9 від 26.01.2023 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1, в м.Рава-Руська» та неможливість бути скасованим місцевою радою на підставі ч.9 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішенням судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як на підставу касаційного оскарження, позивач покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 24.06.2022 у справі №809/847/18, від 04.06.2013 у справі №21-64а13, від 25.05.2016 у справі №21-5459а15, від 13.03.2024 у справі №344/16763/17, від 08.02.2023 у справі №404/105/17(2-а/404/183/17), від 16.04.2024 у справі №1.380.2019.003476, від 30.08.2022 у справі №806/1351/18, від 03.11.2020 у справі №2-а-358/11, від 02.09.2019 у справі №810/4817/18, від 23.02.2024 у справі №300/2289/23, від 31.03.2021 у справі №620/2520/20, від 16.05.2023 у справі №380/3195/22, від 24.04.2018 у справі №405/1317/15-а, від 01.05.2023 у справі №420/1471/21, від 27.07.2022 у справі №727/399/17, від 02.11.2022 у справі №140/6115/21 та від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц.
Також, покликаючись на п.15 ч.1 ст.26, ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначає, що відповідач мав право скасувати рішення виконавчого комітету виключно у випадку невідповідності такого рішення Конституції України та Законам України або ж в судовому порядку.
На думку позивача, рішення виконавчого комітету не суперечить Конституції України, законам України та актам органу місцевого самоврядування, відповідно, відсутні підстави для його скасування.
Покликається на те, що судами не враховано, що паспорт прив'язки не було анульовано, оскільки відсутнє рішення про анулювання паспорту прив'язки.
Покликаючись на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №380/14338/23, зазначає, що запис в журналі «анульовано» не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії, він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати законодавство та не має обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого він віднесений.
Також покликається на те, що сесія відповідної ради не має права скасовувати рішення виконавчого комітету з тих підстав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої рішення у випадку, коли це стосується суб'єктивних прав особи.
Також, покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.02.2024 у справі №300/2289/23, від 16.04.2024 у справі № 1.380.2019.003476, посилається на те, що якщо рішення виконавчого комітету, прийняте останнім на виконання делегованих повноважень, не відповідає Конституції України та/або закону, то таке рішення підлягає оскарженню в судовому порядку.
Також покликається на порушення прав здійснення підприємницькою діяльністю, оскільки, отримавши право розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці для ведення підприємницької терміном на 1 рік, паспорт прив'язки та розмістивши тимчасову споруду, відповідач скасував рішення виконавчого комітету, нівелювавши таке право позивача протягом одного року.
Також покликається на те, що прийняте відповідачем рішення про продаж права оренди земельної ділянки порушує право позивача у частині фактичної реалізації рішення виконавчого комітету від 26.01.2023, оскільки у випадку продажу права оренди земельної ділянки позивач фактично втратить об'єктивну можливість на ведення підприємницької діяльності шляхом використання тимчасової споруди.
Також покликається на те, що постановою Верховного Суду від 22.01.2025 судові рішення у справі №380/15071/23, висновки яких були застосовані судами під час вирішення справи, скасовані, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу та в додаткових поясненнях просить у задоволенні скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданих до неї документів доставлено до електронного кабінету виконавчого комітету Рава-Руської міської ради 08.01.2025 о 21:05, однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон № 3038-VI) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до підпункту 7 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Відповідно до частини 9 статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності є реалізацією виконавчим комітетом міської ради повноважень щодо організації благоустрою населеного пункту, які передбачені підпунктом 7 пункту «а» статті 30 Закону № 280/97-ВР.
Оскільки такі повноваження належать саме до власних (самоврядних), тому суди дійшли висновку, що в силу приписів частини 9 статті 59 Закону № 280/97-ВР відповідач наділений повноваженнями на скасування зазначеного рішення виконкому.
Для з?ясування обґрунтованості такого висновку судів попередніх інстанцій необхідно з?ясувати, чи належить вирішення питань встановлення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності до сфери організації благоустрою.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» (Закон № 2807-IV).
Водночас, Законом № 2807-IV передбачено порядок розміщення не тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, а лише малих архітектурних форм, що відповідає приписам частини третьої статті 28 Закону 3038-VI.
Так, стаття 28 Закону № 3038-VI розрізняє два типи споруд:
- тимчасову споруду як приміщення для провадження підприємницької діяльності (частина 2 статті 28 Закону 3038-VI);
- малу архітектурну форму як елемент благоустрою (частина 2 статті 21 Закон № 2807-IV).
При чому, розміщення перших здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 4 статті 28 Закону № 3038-VI).
Натомість розміщення других - відповідно до Закону № 2807-IV (частина 3 статті 28 Закону № 3038-VI).
Крім того, відповідно до частини другої статті 21 № 2807-IV мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою.
До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
За змістом наведених норм тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності до елементів благоустрою не належать, а питання їх встановлення не відноситься до сфери організації благоустрою.
За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про те, що вирішення питань встановлення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відноситься до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, які передбачені підпунктом 7 пункту «а» статті 30 Закону № 280/97-ВР, не можна визнати обґрунтованими.
Водночас, крім повноважень, передбачених підпунктом 7 пункту «а» статті 30 Закону № 280/97-ВР, цей Закон містить і інші власні (самоврядні) та делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Тому, для обґрунтованого висновку щодо наявності чи відсутності у спірних правовідносинах у відповідача повноважень на скасування рішення свого виконавчого комітету, необхідно з?ясувати, які саме повноваження реалізував виконавчий комітет, приймаючи рішення про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди, чим передбачені такі повноваження і чи є такі повноваження власними (самоврядними).
Поняття, вимоги та порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначає стаття 28 Розділу IV «Регулювання забудови територій» Закону № 3038-VI.
На виконання приписів саме Закону № 3038-VI, яким встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244) (Порядок № 244).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (Постанова №406).
Пунктом 7 цього Переліку передбачено: «Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"».
Таким чином, розміщення тимчасових споруд відноситься до будівельних робіт.
Відповідно до підпункту 1 пункту «б» статті 31 № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження з надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Таким чином, за своєю природою та правовим регулюванням повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з видачі паспортів прив?язки відносяться до делегованих повноважень в галузі будівництва.
Щодо повноважень виконавчого комітету сільських, селищних, міських рад на надання дозволу на розміщення тимчасової споруди.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 280/97-ВР міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.
Вирішуючи питання повноважності виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради на вирішення питань, які віднесені до компетенції органу з питань містобудування та архітектури, Верховний Суд у постанові від 24.07.2025 у справі № 380/12464/22 дійшов висновку, що утворення у складі виконавчого комітету ради органу з питань містобудування та архітектури, на відміну від інших виконавчих органів, є обов?язковою вимогою закону, що також вказує на спеціальний статус такого органу та його виключну компетенцію щодо визначених спеціальним законом галузевих повноважень.
Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
Відповідно до пункту 2.6 Порядку № 244 для оформлення паспорта прив'язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури.
Відповідно до пунктів 2.7 та 2.10 Порядку № 244 паспорт прив'язки ТС надається та оформлюється органом з питань містобудування та архітектури.
За змістом наведених норм, повноваження щодо надання паспорту прив?язки тимчасової споруди віднесено до компетенції органу з питань містобудування та архітектури.
Таким чином, повноваження виконавчих органів щодо надання паспорту прив?язки тимчасової споруди хоч і є делегованими, однак такі повноваження належать органу з питань містобудування та архітектури, а не виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради.
При цьому, ні законами № 280/97-ВР та № 3038-VI, ні Порядком № 244 не передбачено надання будь-ким, в т.ч. виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради, дозволу на розміщення тимчасових споруд.
До того ж, відповідно до Постанови №406 розміщення тимчасових споруд є тим видом будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, а відповідно до пункту 2.13 Порядку № 244 при оформлені паспорта прив'язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком.
Таким чином, процедура надання та оформлення органом з питань містобудування та архітектури паспорту прив?язки тимчасової споруди не лише не передбачає попереднього надання виконавчим комітетом дозволу на її розміщення, а прямо забороняє будь-яке погодження такої процедури.
Наведене свідчить про те, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради не наділений повноваженнями як щодо надання та оформлення паспорту прив?язки тимчасової споруди, так і повноваженнями щодо надання дозволу на її розміщення.
Щодо висновків судів по суті позовних вимог
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 9 статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Відповідно до частини 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
За змістом наведених норм сільська, селищна, міська рада вправі скасувати рішення свого виконавчого комітету лише, якщо таке рішення прийняте з питань, віднесених до його власної компетенції.
В разі прийняття виконавчим комітетом рішення на реалізацію делегованих повноважень чи в разі прийняття рішення, яке не віднесено ні до його власних, ні до делегованих повноважень, таке рішення не може бути скасоване відповідною радою в порядку частини 9 статті 59 № 280/97-ВР.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.02.2024 у справі №300/2289/23.
У справі, яка розглядається, рішенням №73 від 23.06.2023 Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області скасувала рішення свого виконавчого комітету №9 від 26.01.2023 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1, у м. Рава-Руська», прийняття якого, як зазначено вище, не віднесено до його компетенції, в т.ч. власної.
Таким чином, рішення №73 від 23.06.2023 Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області прийняте з порушенням вимог статті 19 Конституції України та частини 9 статті 59 Закону № 280/97-ВР.
За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності рішення №73 від 23.06.2023 не можна визнати обґрунтованими.
В іншій частині позовних вимог судами попередніх інстанцій встановлено, що виданий позивачу паспорт прив?язки тимчасової споруди анульований, законність його анулювання встановлена судовими рішеннями у справі № 380/15071/23, передбачені частиною другої статті 134 ЗК України випадки, у яких земельні ділянки не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах земельних ділянок, відсутні.
За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо правомірності рішення №39 від 23.06.2023 «Про включення до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення для підготовки Лоту з продажу на конкурентних засадах в м.Рава-Руська, АДРЕСА_1» та постановили рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Покликання позивача в обґрунтування своїх доводів на те, що постановою Верховного Суду від 22.01.2025 судові рішення у справі №380/15071/23 скасовані, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки таке скасування відбулось уже після постановлення судами попередніх інстанцій рішень, тому не може впливати на обґрунтованість їх висновків.
Відповідно до частин 1,2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Враховуючи викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №380/17007/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення XXXIV сесії VIII демократичного скликання Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області №73 від 23.06.2023 «Про скасування рішення виконавчого комітету №9 від 26.01.2023 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1 у м. Рава-Руська» скасувати і в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення XXXIV сесії VIII демократичного скликання Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області №73 від 23.06.2023 «Про скасування рішення виконавчого комітету №9 від 26.01.2023 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1 ».
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №380/17007/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Бевзенко
А.А. Єзеров