8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2912/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Жилсервіс-МЖК" (62441, Харківська обл., Харківський р-н., с. Циркуни, вул. Кірова, буд. 24)
про стягнення 136948,32 грн.
без виклику учасників справи
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Жилсервіс-МЖК" про стягнення заборгованості у розмірі 136948,32 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №063317 від 01.01.2019 в частині здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії за період з грудня 2024 р. по травень 2025 р.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги, що позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з'ясування обставин справи, з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 ГПК України, приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі частини 5 статті 252 ГПК України.
Разом з тим, звернуто увагу, що відповідно до частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, відповідач зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам".
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Враховуючи зазначене, сторони зобов'язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, процесуальним законодавством передбачено способи належного повідомлення сторін про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідачем не зареєстровано "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 27.08.2025 було надіслано засобами поштового зв'язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку повернуто на адресу суду з довідкою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Частиною 6 статті 242 ГПК України унормовано, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Разом з тим, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Висновки Верховного Суду в постановах від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 27.08.2025 по справі №922/2912/25 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень. При цьому матеріали справи містять докази направлення на адресу відповідача позовної заяви разом з додатками для ознайомлення та інформування про звернення з позовом до суду.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзив на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України в межах строку, що передбачений статтею 248 ГПК України.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 р., з 01.01.2019 позивач є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови НКРЕКП від 19.06.2018 №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно з статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного електричної енергії споживачем у певний період часу електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до пункту 3.2.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Відповідно до пункту 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.
Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з пунктом 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Відповідно до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Вимогами п. 9.1.1 Розділу ХІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Отже, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем позивач проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вище вимог та показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.
Пунктом 3.1.7. Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Змістом пункту 3.2.1 Правил визначено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.
Так, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
З матеріалів справи убачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Жилсервіс-МЖК" приєдналось до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №063317 від 01.01.2019 за вказаними у заяві об'єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго" на умовах Комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів. Порядок розрахунків за договором №063317 від 01.01.2019 визначається відповідно до Комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів, яка є невід'ємним додатком до договору.
Згідно з умовами пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 5.9 та пунктом 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.
Відповідно до пункту 5.10 договору оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції №1, яка є додатком №3 до цього договору.
За умовами пункту 3 Комерційної пропозиції №1, оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період. Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинної у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію, що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції №1, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:
- за грудень 2024 року на суму разом з ПДВ 11465,28 грн. Відповідачем за грудень 2024 року спожито 2654 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та Акт приймання-передачі за грудень 2024 року було відправлено засобами поштового зв'язку 14.01.2025. Строк сплати рахунку до 21.01.2025;
- за січень 2025 року на суму разом з ПДВ 32166,72 грн. Відповідачем за січень 2025 року спожито 7446 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та Акт приймання-передачі за січень 2025 року було відправлено засобами поштового зв'язку 10.02.2025. Строк сплати рахунку до 17.02.2025;
- за лютий 2025 року на суму разом з ПДВ 39432,96 грн. Відповідачем за лютий 2025 року спожито 9128 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та Акт приймання-передачі за лютий 2025 року було відправлено засобами поштового зв'язку 10.03.2025. Строк сплати рахунку до 17.03.2025;
- за березень 2025 року на суму разом з ПДВ 14191,20 грн. Відповідачем за березень 2025 року спожито 3285 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та Акт приймання-передачі за березень 2025 року було відправлено засобами поштового зв'язку 08.04.2025. Строк сплати рахунку до 15.04.2025;
- за квітень 2025 року на суму разом з ПДВ 17007,84 грн. Відповідачем за квітень 2025 року спожито 3937 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та Акт приймання-передачі за квітень 2025 року було відправлено засобами поштового зв'язку 06.05.2025. Строк сплати рахунку до 13.05.2025;
- за травень 2025 року на суму разом з ПДВ 22684,32 грн. Відповідачем за травень 2025 року спожито 5251 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та Акт приймання-передачі за травень 2025 року було відправлено засобами поштового зв'язку 10.06.2025. Строк сплати рахунку до 17.06.2025.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено про належне виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №063317 від 01.01.2019. Разом з тим, позивач стверджує, що відповідачем порушено зобов'язання за договором в частині здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії за період з грудня 2024 р. по травень 2025 р., а тому за відповідачем утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 136948,32 грн.
З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем засобами поштового зв'язку скеровано на адресу відповідача претензію вих. №31/06-1272 від 20.05.2025, в якій з викладенням правових та фактичних підстав звернення вказано про наявність заборгованість та необхідність її сплати, яка залишилася без відповіді та задоволення.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано належним чином взяті на себе зобов'язання перед відповідачем та поставлено останньому електричну енергію за укладеним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №063317 від 01.01.2019 за період з грудня 2024 р. по травень 2025 р.
Так, згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу було проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду сформовано та виставлено вище вказані рахунки за спожиту електричну енергію за спірний період з грудня 2024 р. по травень 2025 р., які містять детальні відомості щодо обсягів та вартості споживання електричної енергії та які скеровувались позивачем на адресу відповідача для сплати разом із актами приймання-передачі електричної енергії та актом звіряння розрахунків за електроенергію.
При цьому суд приймає до уваги, що обсяги спожитої електричної енергії за спірний період підтверджуються витягом з реєстру фактичних обсягів електроенергії по споживачу, які узгоджуються з відомостями в рахунках за спожиту електричну енергію та розрахунком основної заборгованості.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначений обов'язок споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до умов пункту 6.2. договору споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами договору.
Натомість матеріали справи свідчать, що відповідачем порушено погоджені з позивачем зобов'язання за умовами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №063317 від 01.01.2019 в частині здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії за період з грудня 2024 р. по травень 2025 р., що мало наслідком виникнення заборгованості.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, з наведених вище положень законодавства слідує, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).
Натомість матеріали справи не містять доказів на спростування правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, які свідчать про належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, що визначені погодженими між сторонами умовами договору та комерційної пропозиції в частині здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії за спірний період. При цьому суд приймає до уваги, що будь-яке листування претензійного характеру з боку відповідача щодо встановлених судом обставин справи в матеріалах справи також відсутнє.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення основної заборгованість у розмірі 136948,32 грн., є обґрунтованою, підтвердженою наявною в матеріалах справи сукупністю належних та допустимих доказів, не спростованою відповідачем.
Відтак, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить вимогам законодавства та погодженим умовам договору, суд констатує, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Однак, всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Жилсервіс-МЖК" (62441, Харківська обл., Харківський р-н., с. Циркуни, вул. Кірова, буд. 24, код ЄДРПОУ 39062499) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість у розмірі 136948,32 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку та строки, що передбачено ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "27" жовтня 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова