8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа №922/2117/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "АС"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Відділ ОКМС Козівської селищної ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "АС", в якій просить суд:
- визнати недійсною Додаткову угоду від 27.08.2021 №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.03.2021 №1108(21)Е, укладеного між позивачем та відповідачем;
- визнати недійсною Додаткову угоду від 03.11.2021 №3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.03.2021 №1108(21)Е, укладеного між позивачем та відповідачем;
- стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 210.119,76 грн, а також витрати зі сплати судового збору.
Позивач стверджує, що підписані з відповідачем додаткові угоди №№2, 3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.03.2021 №1108(21)Е є недійсними. Ними збільшено ціну на товар (електричну енергію), закуплений на відкритих публічних торгах у відповідача, та відповідно зменшено кількість товару. Вказує, що збільшення ціни на предмет закупівлі після укладення договору можливе лише у виключних випадках.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2025 у справі №922/2117/25 позовну заяву Відділу ОКМС Козівської селищної ради залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/2117/25.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2025 у справі №922/2117/25 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 закрито підготовче провадження у справі №922/2117/25 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 відкладено розгляд справи №922/2117/25 на 21.10.2025 о 10:00 год.
Представник позивача в призначене на 21.10.2025 судове засідання по суті не з'явився, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надіслав клопотання (вх. №24412/25), в якому у зв'язку з періодичним відключеннями електроенергії, технічними проблемами з інтернетом, що не уможливлюють брати участь в судових засіданнях онлайн, просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.
Правом на участь представника в судовому засіданні по суті 21.10.2025 відповідач не скористався, відзиву на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до електронного кабінету ТОВ "АС" в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Суд зазначає, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено статтею 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги , всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Відділ ОКМС Козівської селищної ради як замовник у січні 2021 провів відкриті торги по закупівлі UA-2021-01-28-006325-b "Активна електрична енергія" (ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія). У відкритих торгах брали участь такі суб'єкти господарювання:
- ТОВ "АС" з остаточною ціновою пропозицією 1.680.000,00 грн;
- ТОВ "ЕЛЕКТРО ПРАЙМ" з остаточною ціновою пропозицією 1.687.000,00 грн.
За результатами проведених відкритих торгів їх переможцем стало ТОВ "АС".
В подальшому між ТОВ "АС" як постачальником та Відділом ОКМС Козівської селищної ради як споживачем був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу від 02.03.2021 №1108(21)Е (надалі - Договір). За умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість електричної енергії 700.000,00 кВт. Строк поставки до 31.12.2021.
Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 2,00 грн без ПДВ, ПДВ 0,40 грн, разом з ПДВ 2,40 грн. Загальна вартість цього Договору становить 1.400.000,00 грн, крім того ПДВ - 280.000,00 грн, разом із ПДВ - 1.680.000,00 грн. Ціна за 1 кВт/год не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем самостійно оператору системи розподілу (пункти 5.1., 5.2. Договору).
Згідно з пунктом 5.7. Договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
У відповідності до пунктів 5.9., 5.10., 5.11. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Споживач здійснює оплату за фактично спожиту електричну енергію за фактичними показами засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється на підставі акту приймання-передачі електричної енергії. Строк оплати протягом 10 робочих днів від дати отримання акту приймання-передачі електричної енергії.
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2021, а в частині виконання зобов'язань щодо поставки та оплати товару - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 13.1. Договору).
Додатками до Договору є: №1 - Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу з переліком об'єктів споживача; №2 - Комерційна пропозиція.
У подальшому, додатковими угодами №№1-5 сторонами вносилися зміни до Договору.
Листом від 19.08.2021 №1631-6/03 ТОВ "АС" звернулося до Відділу ОКМС Козівської селищної ради, в якому, посилаючись на довідку Харківської торгово-промислової палати від 18.08.2021 №1911/21, а також те, що ціни на закупівлю електроенергії в торговій зоні "ОЕС України" на РДН та ВДР будуть з 01.08.2021 формуватися в діапазоні цін 2,00-4,00 грн за 1 кВт*год без ПДВ, запропонувало внести зміни до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару - електричної енергії, шляхом укладення додаткової угоди.
Додатковою угодою від 27.08.2021 №2 до Договору у зв'язку з різкою зміною біржових котирувань ціни електричної енергії за даними ДП "Оператор ринку", сторони дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару з 01.09.2021 у бік збільшення на 35,17% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку, без збільшення загальної вартості Договору, за рахунок зменшення обсягів закупівлі, зокрема:
- у пункті 2.3. Договору змінена кількість товару на 584.658,538 кВт;
- у пункті 5.1. Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,60 грн без ПДВ, ПДВ 0,52 грн, разом із ПДВ - 3,12 грн.
Листом від 05.10.2021 №1829-12/03 ТОВ "АС" звернулося до Відділу ОКМС Козівської селищної ради, в якому, посилаючись на експертний висновок Черкаської торгово-промислової палата від 04.10.2021 №О-984, яким підтверджується коливання середньозваженої ціни електричної енергії, зазначило про необхідність внесення змін до Договору в частині коливання ціни за одиницю товару - електричної енергії, що подорожчала на ринку більш ніж на 10%.
Додатковою угодою від 03.11.2021 №3 у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії за даними ДП "Оператор ринку" сторони дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару з 01.11.2021 у бік збільшення на 9,9% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку, без збільшення загальної вартості Договору за рахунок зменшення обсягів закупівлі, зокрема:
- у пункті 2.3. Договору змінена кількість товару на 566.466,4955 кВт;
- у пункті 5.1. Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,825 грн без ПДВ, ПДВ 0,565 грн, разом із ПДВ 3,39 грн.
На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу електричну енергію на загальну суму 1.265.022,96 грн, про що свідчать підписані між сторонами акти приймання-передачі електричної енергії від 09.04.2021 №534, від 11.05.2021 №662, від 09.06.2021 №825, від 09.07.2021 №947, від 10.08.2021 №1075, від 13.09.2021 №1213, від 11.10.2021 №1321, від 11.11.2021 №1433, від 09.12.2021 №1514, від 22.12.2021 №1562.
Позивач повністю розрахувався з відповідачем за поставлену на підставі Договору електричну енергію, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (арк.спр.111-143).
У період з 27.01.2025 до 13.03.2025 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області була проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу ОКМС Козівської селищної ради за період з 01.01.2021 до 31.12.2024, про що був складений відповідний Акт від 07.04.2025 №131903-22/8.
За результатами вказаної ревізії було встановлено, що Додаткові угоди від 27.08.2021 №2 та від 03.11.2021 №3 були укладені з порушенням умов Договору та пункту 7 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з чим здійснені зайві витарти бюджетних коштів на суму 210.119,76 грн.
Позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 23.05.2025 №459/02, в якій просив останнього визнати недійсними додаткові угоди від 27.08.2021 №2 та від 03.11.2021 №3 до Договору та повернути кошти в сумі 210.119,76 грн.
Втім, відповідач жодної відповіді на вищевказану претензію не надав.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсними укладених між Відділом ОКМС Козівської селищної ради та ТОВ "АС" додаткових угод №№2, 3 до Договору та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За пунктом 2 частини п'ятої статті Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, зокрема крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, випадку коливання цін на ринку сторони у наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару, але кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження та така заміна не може перевищувати ціни за одиницю товару більше 10%.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої-третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Здійснюючи тлумачення вказаних норм права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 сформувала висновок щодо застосування, зокрема пункту 2 частини п'ятої статті Закону України "Про публічні закупівлі". Виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункту 2 частини п'ятої статті Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
З таким висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, погодився і Верховний Суду, що вбачається із його постанов від 28.05.2024 у справі №915/75/23, від 11.09.2024 у справі №916/2407/22, від 11.09.2024 у справі №922/2497/23, від 10.09.2024 у справі №918/39/24, від 26.09.2024 у справі №904/4302/23 та інших.
При цьому, Верховним Судом у постанові від 26.09.2024 у справі №904/4302/23 було конкретизовано, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 цього Закону. Зокрема, у випадку коливання цін на ринку товару у сторону збільшення чи у сторону зменшення. Що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, разом з тим, не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Частиною першою статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, складовою якого є "правова передбачуваність" та "правова визначеність".
Принцип "правової визначеності" вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають будуть застосовано судами у подібних правовідносинах. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Отже, у вирішенні спору у справі судом враховуються наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду.
У пункті 13.10. Договору сторони передбачили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Тобто, умовами спірного Договору була передбачена можливість та правові підстави зміни такої істотної умови договору як ціна.
Як було встановлено вище, під час дії Договору між Відділом ОКМС Козівської селищної ради та ТОВ "АС" були підписані Додаткові угоди, зокрема:
- додаткова угода від 27.08.2021 №2, за умовою якої сторони дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару з 01.09.2021 у бік збільшення на 35,17% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку, без збільшення загальної вартості Договору, за рахунок зменшення обсягів закупівлі, зокрема: 1) у пункті 2.3. Договору змінена кількість товару на 584.658,538 кВт; 2) у пункті 5.1. Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,60 грн без ПДВ, ПДВ 0,52 грн, разом із ПДВ - 3,12 грн. Тобто, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціна за 1 кВт*год електричної енергії була збільшена на 30% у порівнянні з її ціною станом на момент укладення Договору.
- додаткова угода від 03.11.2021 №3, згідно з якою сторони дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару з 01.11.2021 у бік збільшення на 9,9% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку, без збільшення загальної вартості Договору за рахунок зменшення обсягів закупівлі, зокрема: 1) у пункті 2.3. Договору змінена кількість товару на 566.466,4955 кВт; 2) у пункті 5.1. Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,825 грн без ПДВ, ПДВ 0,565грн, разом із ПДВ 3,39 грн. Тобто, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціна за 1 кВт*год електричної енергії була збільшена на 8,6% у порівнянні з її ціною після внесення змін Додатковою угодою від 27.08.2021 №2 та була збільшена на 41,25% у порівнянні з її ціною станом на момент укладення Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для внесення змін до Договору згідно з вказаними додатковими угодами визначені: довідку Харківської торгово-промислової палати від 18.08.2021 №1911/21 та висновок Черкаської торгово-промислової палата від 04.10.2021 №О-984.
Одночасно, Верховним Судом у постанові від 18.07.2023 у справі №916/944/22 вказано, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10.09.2014 №442 покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.
Таким чином, довідки/висновки торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.
В документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19.
Проте, як вбачається зі змісту наявного в матеріалах справи висновку Черкаської торгово-промислової палата від 04.10.2021 №О-984 даних щодо чинної ринкової ціни на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку у бік збільшення не наведено, а отже, такий висновок не є належним підтвердженням наявності достатніх підстав для зміни ціни Договору додатковою угодою від 03.11.2021 №3.
Верховний Суд у постановах від 15.06.2022 у справі №924/674/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21 вказував, що використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок із відсутністю відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, відсутністю аналізу вартості товару на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору є неправомірним.
Разом із тим, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня довідка Харківської торгово-промислової палати від 18.08.2021 №1911/21. Натомість, як вище вказувалося судом з укладенням додаткової угоди від 27.08.2021 №2 була збільшена ціна за 1 кВт*год електричної енергії на 30%, що суперечить приписам пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена сукупно більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Означені обставини у сукупності вказують на обґрунтованість доводів позивача та наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними додаткових угод від 27.08.2021 №2 та від 03.11.2021 №3 до Договору.
Положеннями частини першої статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що додаткові угоди №№2, 3 до Договору були укладені без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни природного газу в період виконання умов Договору, а також внаслідок їх укладення ціна за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) була змінена більше ніж на 10% від початкової ціни, суд дійшов висновку, що додаткові угоди 27.08.2021 №2 та від 03.11.2021 №3 до Договору укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже, наявні правові та фактичні підстави для визнання вказаних додаткових угод недійсними на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України та про задоволення позову в цій частині.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів у сумі 210.119,76 грн, суд враховує наступне.
Положеннями частини першої статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Застосування реституції спрямоване на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Недійсність додаткових угод №№2, 3 до Договору означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно договором, тобто і продаж електричної енергії та її оплата має здійснюватися сторонами відповідно до умов первісної редакції договору, тобто виходячи з ціни 2,40 грн з ПДВ з 1 кВт*год.
За розрахунком позивача, доданого до позовної заяви, внаслідок необґрунтованої зміни оспорюваними додатками угодами ціни на електричну енергію відповідачем безпідставно набуто грошові кошти на суму 210.119,76 грн.
Приймаючи до уваги, що відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справу у межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок зайво сплачених бюджетних коштів є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.
Враховуючи визнання судом недійсними додаткових угод №№2, 3 до Договору підстава для отримання відповідачем коштів в сумі 210.119,76 грн відпала, отже такі кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому у відповідності до статей 216, 1212 ЦК України підлягають поверненню позивачу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №918/323/23.
Суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів за додатковими угодами, які визнані судом недійсними, в частині різниці вартості купленої електричної енергії за ціною, визначеною під час укладення договору та вартості електричної енергії за такими додатковими угодами, пропорційно до обсягу спожитої електричної енергії та здійснених позивачем платежів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 210.119,76 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 7.366,24 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною Додаткову угоду від 27.08.2021 №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.03.2021 №1108(21)Е, укладеного між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «АС».
3. Визнати недійсною Додаткову угоду від 03.11.2021 №3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.03.2021 №1108(21)Е, укладеного між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «АС».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АС» (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків. вул. Пушкінська, буд. 2А, код ЄДРПОУ 31915956) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради (Україна, 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, сел. Козова, вул. Грушевського, буд. 32, код ЄДРПОУ 44080090) грошові кошти в сумі 210.119,76 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7.366,24 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "27" жовтня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля