8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2621/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Надвіренко А.Д.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (61075, м. Харків, вул. Механізаторська, б. 4)
про стягнення 544000,32 грн
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - Харцизова Т.В., ордер серії АР №1258628 від 04.08.2025,
Позивач, Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 544000,32 грн. штрафних санкцій за державним контрактом про закупівлю №78/03-24-РМ від 14.03.2024.
Попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 6528,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі № 922/2621/25 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.08.2025 о 10:10.
14.08.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. №18778).
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2025 у справі № 922/2621/25 задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. №18778 від 14.08.25) та відкладено підготовче засідання на 09.09.2025 о 09:45.
19.08.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №19097) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи. У відзиві відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивачем неправильно нараховано штрафні санкції де зазначено невірно період нарахування пені та надає свій контррозрахунок. Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір заявлених Управлінням забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до стягнення штрафних санкцій на 90%.
21.08.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив (вх. №19234).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2025 у справі № 922/2621/25 клопотання державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" про продовження строку на подання відповіді на відзив (вх. № 19234 від 21.08.25) задоволено та продовжено строк для подання відповіді на відзив у справі № 922/2621/25 до 02 вересня 2025 включно.
28.08.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №19767) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи. У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі № 922/2621/25 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2621/25 до судового розгляду по суті на 30.09.2025 на 10:40.
29.09.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №22448), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
30.09.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення на відповідь на відзив (вх. №22647), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2025 у справі № 922/2621/25 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14.10.2025 о 12:40.
30.09.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №22700), мотивоване перебуванням уповноваженого представника позивача у щорічній відпустці на день проведення судового засідання.
Позивач у судове засідання 14.10.2025 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції у розмірі 544000,32 грн.
Відповідач у судове засідання 14.10.2025 з'явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та підтримав клопотання про зменшення штрафних санкцій, яке викладене у відзиві на позовну заяву
За результатами розгляду клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх. № 22700 від 30.09.2025), суд, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі № 922/2621/25 відмовив у його задоволенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Враховуючи обізнаність сторін про розгляд цієї справи та відсутність клопотань про відкладення судового засідання, дотримуючись строків розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу в цьому судовому засіданні.
Матеріалами справи встановлено, що 14.03.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України “Державний оператор тилу» (замовник, ДП “ДОТ») та Товариством з обмеженою відповідальністю “Харківський завод засобів індивідуального захисту» (постачальник) було укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 78/03-24-РМ (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого, постачальник зобов'язується поставити Замовнику наколінники тактичні бойові, вид 2, Налокітники тактичні бойові, вид 2 (35810000-5: Індивідуальне обмундирування) (товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ГО: иА- 2024-02-08-002539-а), а замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору отримувачами товару за Договором є Об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (далі - отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.
Згідно з умовами пункту 1.4. цей Договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 “Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до:
- Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України “Агенція закупівель у сфері оборони» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 р. № 1142;
- наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 № 716/нм “Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція закупівель у сфері оборони» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони».
Відповідно до п. 4.3. Договору, заявка на поставку товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації або в заявках на поставку Товару.
На виконання пункту 4.3 Договору, Замовником на електронну адресу Постачальника 15.03.2024 направлено заявку на поставку №R000125 від 15.03.2024, з урахуванням заявки в редакції від 30.04.2024, з кінцевою датою поставки щодо 50000 одиниць товару до 10.05.2024, щодо одиниць 58000 одиниць товару до 31.05.2024.
Пунктом 5 Специфікації, яка є додатком до Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 30.04.2024, сторони погодили, що партія товару у кількості 50000 одиниць Товару поставляється до 10.05.2024, а партія товару у кількості 58000 одиниць товару до 31.05.2024.
Отже, відповідно до Специфікації та заявки на поставку № R000125, Сторони погодили єдині дати поставки партій Товару, відповідно до яких, Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити товар Замовнику у строк до 10.05.2024 - 50000 одиниць товару, та до 31.05.2024 - 58000 одиниць товару відповідно.
У разі відсутності зауважень Отримувача до Товару, Постачальник та Отримувач підписують Акт приймання Товару, що підтверджує перехід права власності на Товар від Постачальника до Отримувача, та передають підписаний Акт приймання Товару на підпис Замовнику, після чого Замовник повертає належні екземпляри Акту приймання Товару Постачальнику та Отримувачу(п.6.7 Договору). Таким чином, дата підписання Акту приймання-передачі Товару є датою, що підтверджує перехід права власності на Товар та підтверджує факт поставки Постачальником Замовнику Товару.
Із обставин справи убачається, що на виконання умов Договору Відповідач поставив Товар наступним чином:
- 01 травня 2024 року - 3 200 комплектів, що підтверджується Актом №255 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 03 травня 2024 року - 6 800 комплектів, що підтверджується Актом №257 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 17 травня 2024 року - 10 000 комплектів, що підтверджується Актом №377 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 29 квітня 2024 року - 5 000 комплектів, що підтверджується Актом №53 приймання Товару (напрямок - Харків, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 02 травня 2024 року - 1 800 комплектів, що підтверджується Актом №61 приймання Товару (напрямок - Харків, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 08 травня 2024 року - 3200 комплектів, що підтверджується Актом №68 приймання товару (напрямок - Харків, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 30 квітня 2024 року - 10 000 комплектів, що підтверджується Актом №176 приймання товару (напрямок - Хмельницький, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 17 травня 2024 року - 10 000 комплектів, що підтверджується Актом №213 приймання товару (напрямок - Хмельницький, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 20 травня 2024 року - 3 200 комплектів, що підтверджується Актом №385 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 29 травня 2024 року - 17400 комплектів, що підтверджується Актом №422 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 29 травня 2024 року - 7400 комплектів, що підтверджується Актом №423 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 31 травня 2024 року - 2600 комплектів, що підтверджується Актом №445 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 12 червня 2024 року - 9400 комплектів, що підтверджується Актом №505 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 29 травня 2024 року - 9000 комплектів, що підтверджується Актом №239 приймання Товару (напрямок - Хмельницький, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 31 травня 2024 року - 9000 комплектів, що підтверджується Актом №251 приймання Товару (напрямок - Хмельницький, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
Порушуючи взяті на себе зобов'язання, Постачальник несвоєчасно поставив Товар, що підтверджується наступними актами приймання товару:
- №377 від 17.05.2024 на загальну суму 4303800 грн. 00 коп. щодо поставки 10000 одиниць;
- №213 від 17.05.2024 на загальну суму 4303800 грн. 00 коп. щодо поставки 10000 одиниць;
- №505 від 12.06.2024 на загальну суму 3 371 310 грн. 00 коп. щодо поставки 9000 одиниць товару.
Відповідно до умов пункту 8.2. Договору, у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки Товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими) (п.8.2 Договору).
Пунктом 8.4 Договору, Сторони погодили, що у разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє Постачальника від виконання умов цього Договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання Товару нараховується Постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов'язання.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що Відповідач порушив умови Договору та поставив Позивачу продукцію з порушенням строку визначеного в заявці.
Таким чином, враховуючи те, що Товар був поставлений з порушенням строку визначеного в заявці, то, у відповідності до п.п. 8.2, 8.4 Договору, Позивач нарахував Відповідачу пеню у загальній сумі 544 000,32 грн. згідно розрахунку, що додано позивачем до позову.
31.07.2024 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський завод засобів індивідуального захисту» було направлено претензію за вих. №2165/3285 про сплату штрафних санкцій за Договором.
Відповідач в добровільному порядку штрафні санкції позивачу не сплатив.
Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Щодо тверджень Відповідача про неправильне нарахування штрафних санкцій Позивачем, суд зазначає таке.
Як зазначалося судом вище, відповідно до п. 4.3. Договору, заявка на поставку товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації або в заявках на поставку Товару.
Матеріалами справи установлено, що на виконання пункту 4.3 Договору, Замовником на електронну адресу Постачальника 15.03.2024 направлено заявку на поставку №R000125 від 15.03.2024, з урахуванням заявки в редакції від 30.04.2024, з кінцевою датою поставки щодо 50000 одиниць товару до 10.05.2024, щодо одиниць 58000 одиниць товару до 31.05.2024.
Пунктом 5 Специфікації, яка є додатком до Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 30.04.2024, сторони погодили, що партія товару у кількості 50000 одиниць Товару поставляється до 10.05.2024, а партія товару у кількості 58000 одиниць товару до 31.05.2024.
Отже, відповідно до Специфікації та заявки на поставку № R000125, Сторони погодили єдині дати поставки партій Товару, відповідно до яких, Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити товар Замовнику у строк до 10.05.2024 - 50000 одиниць товару, та до 31.05.2024 - 58000 одиниць товару відповідно.
У разі відсутності зауважень Отримувача до Товару, Постачальник та Отримувач підписують Акт приймання Товару, що підтверджує перехід права власності на Товар від Постачальника до Отримувача, та передають підписаний Акт приймання Товару на підпис Замовнику, після чого Замовник повертає належні екземпляри Акту приймання Товару Постачальнику та Отримувачу(п.6.7 Договору). Таким чином, дата підписання Акту приймання-передачі Товару є датою, що підтверджує перехід права власності на Товар та підтверджує факт поставки Постачальником Замовнику Товару.
Із обставин справи убачається, що на виконання умов Договору Відповідач поставив Товар наступним чином:
- 01 травня 2024 року - 3 200 комплектів, що підтверджується Актом №255 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 03 травня 2024 року - 6 800 комплектів, що підтверджується Актом №257 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 17 травня 2024 року - 10 000 комплектів, що підтверджується Актом №377 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 29 квітня 2024 року - 5 000 комплектів, що підтверджується Актом №53 приймання Товару (напрямок - Харків, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 02 травня 2024 року - 1 800 комплектів, що підтверджується Актом №61 приймання Товару (напрямок - Харків, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 08 травня 2024 року - 3200 комплектів, що підтверджується Актом №68 приймання товару (напрямок - Харків, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 30 квітня 2024 року - 10 000 комплектів, що підтверджується Актом №176 приймання товару (напрямок - Хмельницький, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 17 травня 2024 року - 10 000 комплектів, що підтверджується Актом №213 приймання товару (напрямок - Хмельницький, кінцева дата поставки - 10.05.2024).
- 20 травня 2024 року - 3 200 комплектів, що підтверджується Актом №385 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 29 травня 2024 року - 17400 комплектів, що підтверджується Актом №422 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 29 травня 2024 року - 7400 комплектів, що підтверджується Актом №423 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 31 травня 2024 року - 2600 комплектів, що підтверджується Актом №445 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 12 червня 2024 року - 9400 комплектів, що підтверджується Актом №505 приймання Товару (напрямок - Київ, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 29 травня 2024 року - 9000 комплектів, що підтверджується Актом №239 приймання Товару (напрямок - Хмельницький, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
- 31 травня 2024 року - 9000 комплектів, що підтверджується Актом №251 приймання Товару (напрямок - Хмельницький, кінцева дата поставки - 31.05.2024).
Нормами статті 253 ЦК визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК).
Згідно зі статтею 254 ЦК строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша). До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року (частина друга). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця (частина третя). Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку (частина четверта). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п'ята).
З аналізу статті 254 ЦК вбачається, що вказана норма, зокрема, частини перша-четверта, регулюють закінчення строку, який визначений роками, півроком або кварталом року, місяцями, у півмісяця та тижнями, і лише у випадку, коли останній день строку, закінчення якого визначено частинами першою-четвертою цієї статті, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку, згідно з частиною п'ятою цієї статті, є перший за ним робочий день.
Водночас правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов'язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК, яка визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов'язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 26.03.2025 у справі №905/821/24, 11.03.2024 у справі №922/1813/23 та від 16.05.2024 у справі №910/7012/23.
У даному разі, порушуючи взяті на себе зобов'язання, Постачальник несвоєчасно поставив Товар, що підтверджується наступними актами приймання товару:
- №377 від 17.05.2024 на загальну суму 4303800 грн. 00 коп. щодо поставки 10000 одиниць (кінцева дата поставки за договором - 10.05.2024),
- №213 від 17.05.2024 на загальну суму 4303800 грн. 00 коп. щодо поставки 10000 одиниць (кінцева дата поставки за договором - 10.05.2024),
- №505 від 12.06.2024 на загальну суму 3 371 310 грн. 00 коп. щодо поставки 9000 одиниць товару (кінцева дата поставки за договором - 31.05.2024)
Отже, вищенаведені обставини відповідають умовам Договору, а саме п. 8.2. Договору, в якому зазначено, що у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки Товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими) (п.8.2 Договору).
Пунктом 8.4 Договору сторони передбачили та погодили, що у разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє Постачальника від виконання умов цього Договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання Товару нараховується Постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов'язання.
Таким чином, враховуючи те, що товар був поставлений відповідачем з порушенням строку визначеного в заявці, то, у відповідності до п.п. 8.2, 8.4 Договору, Позивачем було правомірно нараховано Відповідачу пеню у розмірі 544000,32 грн.
Відтак, твердження Відповідача про неправильне нарахування штрафних санкцій Позивачем є необґрунтованим та відхиляються судом.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування Позивачем пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним.
Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п.28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
При цьому слід враховувати, що правила ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Неустойка не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Зазначені норми законодавства ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
Зменшення суми неустойки є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 р. у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 р. у справі №904/4083/18).
Суд бере до уваги, що Відповідач виконав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі, при цьому порушення зобов'язання не завдало збитків Позивачу.
З огляду на господарську діяльність Відповідача, причини неналежного виконання Відповідачем зобов'язання щодо своєчасної поставки продукції і його ступінь вини, а також, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення Позивачем збитків та настання інших негативних наслідків для Позивача через простроченням Відповідачем поставки позивачу товару за Договором на 7 днів, та за актом №505 на 12 днів відповідно, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання Відповідача про зменшення неустойки та зменшити заявлену до стягнення неустойку на 50%.
Таким чином, з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача неустойка за прострочення поставки товару в розмірі 272000,16 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов'язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 6528,00 грн покладається на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, буд. 4, код ЄДРПОУ 39243307) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24, код ЄДРПОУ 44830311) - 272000,16 грн. пені та 6528,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "24" жовтня 2025 р.
Суддя Є.М. Жиляєв