65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3345/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
справу № 916/3345/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 42399676)
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Великомихайлівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великомихайлівської селищної ради (67100, Одеська обл., Роздільнянський р-н, селище міського типу Велика Михайлівка (з), вул. Центральна, буд. 248, код ЄДРПОУ 37838741)
про стягнення 11 253,27 грн.,
20.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Великомихайлівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великомихайлівської селищної ради, в якій просить суд стягнути з відповідача 11 253,27 грн. - заборгованості, у тому числі: 9 584,70 грн. - суму основної заборгованості, 1 138,87 грн. - пені, 111,08 грн. - 3% річних та 418,62 грн. - інфляційних витрат, а також суму судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу №14-7507/24-БО-Т від 27.12.2024, в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природній газ у грудні 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3345/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі № 916/3345/25 від 25.08.2025 була надіслана позивачу та його представнику до їх електронних кабінетів, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів від 25.08.2025.
Відповідачу - Комунальному некомерційному підприємству «Великомихайлівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великомихайлівської селищної ради ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.08.2025 року була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на адресу: 67100, Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт. Велика Михайлівка (з), вул. Центральна, буд. 248, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідь з якого отримано на запит суду № 1687358 від 20.08.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана відповідачу рекомендованим листом з позначкою «Судова повістка» ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою на адресу суду з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення від 04.09.2025 із поштовим конвертом.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Додатково, з метою повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до розгляду та відкриття провадження у справі № 916/3345/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, судом було розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України ухвали суду від 25.08.2025 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/129714041.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
27.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) (ЕІС-код №56Х930000010610Х) та Комунальним некомерційним підприємством "Великомихайлівський центр первинної медикосанітарної допомоги" Великомихайлівської селищної ради (споживач) (ЕІС-код №56XS00011NAKL00P) було укладено договір № 14-7507/24-БО-Т постачання природного газу, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого позивач, як постачальник, зобов'язується поставити споживачеві за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а відповідач як споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб.
В п. 1.3 договору визначено, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Згідно п. 1.4 договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільчої мережі (оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережи). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з грудня 2024 по 31 грудня 2024 року (включно), в кількості 1,72900 тис.куб.метрів.
Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 договору).
В п. 2.4 договору сторони погодили, зокрема, що в будь якому випадку обсяг, зазначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Згідно п. 3.5 договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно з пп. 3.5.1 договору, споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2 договору).
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3 договору).
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4 договору).
В пункті 3.6 договору зазначено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи оператора ГТС.
Відповідно до п. 4.1 договору, ціна природного газу за 1000 куб.м.газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%; ціна природного газу за 1000 куб.м з ПДВ 16 390 грн., крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20%-27,315 грн., всього з ПДВ-163,89 грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 553,89 грн.
Пунктом 5.1 договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Відповідно до п. 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 цього договору.
Згідно пп. 4 п. 6.3 договору, постачальник має право отримату плату за переданий за цим Договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим Договором.
Згідно п. 6.2.4 договору, споживач зобов'язаний, зокрема, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Відповідно до п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Даний договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до « 31» грудня 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. (абз. 1 п. 13.1 договору).
27.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Великомихайлівський центр первинної медикосанітарної допомоги" Великомихайлівської селищної ради (споживач) було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 14-7507/24-БО-Т від 27.12.2024, відповідно до якої сторони погодили абз. 1 п. 13.1 договору, викласти в наступній редакції: « 13.1 Даний договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до « 31» грудня 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу - сторони домовились, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01 грудня 2024 року. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору».
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зазначає, що на виконання умов договору № 14-7507/24-БО-Т, протягом грудня 2024 року поставило Комунальному некомерційному підприємству "Великомихайлівський центр первинної медикосанітарної допомоги" Великомихайлівської селищної ради природний газ в в об'ємі 0,57900 тис.куб.м. на загальну суму 9 584,70 грн. Проте, відповідачем не здійснено оплати вартості спожитого природного газу, тому у останнього сформувалась заборгованість перед позивачем на загальну суму 9 584,70 грн.
З огляду на зазначене, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» і звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Великомихайлівський центр первинної медикосанітарної допомоги" Великомихайлівської селищної ради 9 584,70 грн. - суми основної заборгованості, 1 138,87 грн. - пені, 111,08 грн. - 3% річних та 418,62 грн. - інфляційних витрат,
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, вищевказаний договір постачання природного газу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним Листом №ТОВВИХ-25-10591 від 07.07.2025 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надав відповідь на вказаний адвокатський запит, додатком до якого додано інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕС-кодом №56XS00011NAKL00P, з якої вбачається, що постачальником - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", (ЕІС код постачальника: 56Х930000010610Х) було постановлено в період з 01.12.2024 по 31.12.2024, а КНП "Великомихайлівським центром первинної медикосанітарної допомоги" Великомихайлівської селищної ради (ЕІС-код №56XS00011NAKL00P) спожито 579 куб.м. газа, ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження споживання відповідачем заявлених позивачем обсягів природного газу за спірним договором ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" було складено акт приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року від 13.01.2025, за яким ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а КНП "Великомихайлівський центр первинної медикосанітарної допомоги" Великомихайлівської селищної ради прийняло в грудні 2024 року природний газ у обсязі 0,57900 тис.куб.м на загальну суму 9 584,70 грн. з ПДВ.
При цьому, як вбачається з зазначеного акту приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року, останній підписано лише представником постачальника та скріплено відповідною печаткою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", доказів підписання акту зі сторони споживача останній не містить. На підтвердження надсилання 13.01.2025 вказаного акту приймання-передачі природного газу на електронну пошту відповідача, зазначену у розділі 14 договору № 14-7507/24-БО-Т від 27.12.2024 (vmih.centr@ukr.net) ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надало суду відповідну роздруківку електронного листа. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази письмової мотивованої відмови КНП "Великомихайлівський центр первинної медикосанітарної допомоги" Великомихайлівської селищної ради від підписання зазначеного вище акту приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року, що свідчить про погодження останнім із вказаним актом та зазначеними в ньому даними.
До того ж, як вбачається з матеріалів, на підтвердження споживання відповідачем вищевказаного обсягу природного газу по непідписаному акту приймання-передачі за грудень 2024 року, представник ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звертався із адвокатським запитом №1258/3/2-20391 від 03.07.2025 до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» із проханням надати інформацію з Інформаційної платформи оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів природного газу з ресурсу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" споживачам, у тому числі, щодо споживання обсягів газу КНП "Великомихайлівським центром первинної медикосанітарної допомоги" Великомихайлівської селищної ради (ЕІС-код №56XS00011NAKL00P) у грудні 2024 року.
Листом №ТОВВИХ-25-10521 від 07.07.2025 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надав відповідь на вказаний адвокатський запит, додатком до якого, зокрема, додано інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕС-кодом №56XS00011NAKL00P, з якої вбачається, що постачальником - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", (ЕІС код постачальника: 56Х930000010610Х) було постановлено в період з 01.12.2024 по 31.12.2024, а КНП "Великомихайлівським центром первинної медикосанітарної допомоги" Великомихайлівської селищної ради (ЕІС-код №56XS00011NAKL00P) спожито 579 куб.м. газу.
Наразі, слід зауважити, що правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначаються Законом України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015 р.
За змістом статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Статтею 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону. Споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1382/27827, були затверджені Правила постачання природного газу. Так, відповідно до пункту 1 розділу І Правил постачання природного газу ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).
Відповідно до п. 3 розділу І Правил постачання природного, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
У відповідності з п. 1- 3, 5 розділу ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу, зокрема, є:
- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням, зокрема, таких вимог:
- споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або за умови наявності письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника;
- договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код.
Договір постачання природного газу повинен містити, зокрема, такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду договору:
- предмет договору, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ в необхідних для нього об'ємах (обсягах);
- річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення;
- відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період;
- порядок зміни постачальника.
Пунктами 9, 10 розділу ІІ Правил визначено, що постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.
Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача.
Також в п. 1-2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГTС), який здійснює правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України, передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи Реєстр споживачів постачальника це перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді.
Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГTC).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГTC.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГTC).
Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС, суд доходить висновку, що позивачем належним чином підтверджено обсяги поставленого ним і спожитого відповідачем природного газу за спірним договором у період з 01.12.2024 р. по 31.12.2024 р., незважаючи, шо акт приймання-передачі природного газу за грудень 2024 не підписаний відповідачем.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, прийняття відповідачем природного газу від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання відповідно до умов цього договору оплатити поставлений природний газ.
За приписами пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Так, за умовами п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, як встановлено судом, відповідач не здійснив оплату за поставлений природний газ у грудні 2024 р., з огляду на що утворилась заборгованість у розмірі 9 584,70 грн.
Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт сплати відповідачем спожитого природнього газу в матеріалах справи відсутні.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 9 584,70 грн за отриманий природний газ у грудні 2024 року, підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 1 138,87 грн за період з 18.02.2025 по 08.07.2025, вважає його вірним, обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум 3% річних в розмірі 111,08 грн. за період з 18.02.2025 по 08.07.2025 та інфляційних витрат в розмірі 418,62 грн (за період 01.03.2025 по 01.06.2025, вважає їх вірними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Великомихайлівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великомихайлівської селищної ради (67100, Одеська обл., Роздільнянський р-н, селище міського типу Велика Михайлівка (з), вул. Центральна, буд. 248, код ЄДРПОУ 37838741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 42399676) 9 584 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 70 коп. - основної заборгованості, 1 138 (одну тисячу сто тридцять вісім) грн. 87 коп. - пені, 111 (сто одинадцять) грн. 08 коп. - 3% річних, 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 62 коп.- інфляційних витрат та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.І. Мостепаненко