65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1795/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАНВЕЙЛ» від 10.10.2025р. вх. № ГСОО 2-1599/25 по справі №916/1795/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Транс-Експрес" (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, буд. 14; ЄДРПОУ 35775931)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАНВЕЙЛ» (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, кв.200; ЄДРПОУ 43556511)
Про стягнення 150039,10 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Шморгун В.О., ордер
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ламан Транс-Експрес" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАНВЕЙЛ» про стягнення суми збитків у розмірі 150039,10грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.09.2025р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Транс-Експрес" до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАНВЕЙЛ» про стягнення 150039,10 грн. відмовлено у повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. покладено на позивача.
10.10.2025р. до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАНВЕЙЛ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №916/1795/25.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2025р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАНВЕЙЛ» від 10.10.2025р. вх. №ГСОО 2-1599/25 по справі №916/1795/25 призначено до розгляду у судовому засіданні на "27" жовтня 2025 р. о 12:15, із повідомленням учасників справи про судове засідання (явка учасників справи у судове засідання є не обов'язковою).
22.10.2025р. до суду представником позивача надано заяву із запереченнями та було зазначено суду, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову.
За поясненнями позивача, судові витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами, за результатами розгляду справи. При цьому гонорар адвоката має бути розумним, і хоча його визначення здійснюється за домовленістю сторін, суд має виходити з критеріїв співмірності та розумної необхідності.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями ч. 1-3 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як з'ясовано судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВАНВЕЙЛ» Адвокатським об'єднанням «ЕДВАЙЗЕРС» було укладено договір від 08.05.2025 №08/05/25 про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 2.3 вищевказаного Договору у разі прийняття рішення судом першої інстанції на користь Замовника - Замовник додатково має сплатити Виконавцю гонорар успіху, який складає 10% від ціни позову.
Позивачем ціна позову була визначена у розмірі 150039,10 грн., таким чином гонорар успіху складає 10% від цієї суми - 15003,91 грн.
Також, для підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29000,00 грн. до суду були подані докази: Договір про надання правової допомоги №08/05/25 від 08 травня 2025 року. рахунок на оплату №47 від 09.05.2025 та платіжна інструкція №544 від 20.05.2025, а також виписка з особового рахунку АО «Едвайзерс» від 20.05.2025р.
Разом з цим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2022 року №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), пункт 7.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 (провадження № 12-43гс22))
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (пункт 112 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (пункт 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (пункт 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження №12-14гс22)).
Висновки, аналогічні відображеним вище, раніше були викладені і в постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
З огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованим, справедливим та співмірним часткове задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача 29503,91 грн витрат на професійну правничу допомогу, які складають з витрат позивача у розмірі 14500,00 грн. та гонорару успіху - 15003,91 грн.
Керуючись ст.ст.123,126,129,221,244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАНВЕЙЛ» від 10.10.2025р. вх. № ГСОО 2-1599/25 по справі №916/1795/25- задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Транс-Експрес" (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, буд. 14; ЄДРПОУ 35775931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАНВЕЙЛ» (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, кв.200; ЄДРПОУ 43556511) витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 29503 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот три) грн. 91 коп., які складаються із витрат у розмірі 14500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та гонорару успіху у розмірі 15003 (п'ятнадцять тисяч три) грн. 91 коп.
3.В іншій частині заяви - відмовити.
Повне додаткове рішення складено 27 листопада 2025р.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко