Справа 206/5976/25
Провадження 2-о/206/274/25
24 жовтня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
присяжних: Хасанової В.О., Мордань І.Г.
при секретареві Глущенко Н.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги,
за участю:
прокурора Геник Л.С.,
адвоката Черненкова О.В,
представника заявника лікаря-психіатра Сіднєва І.Ю.,
особи, стосовно якої вирішується питання ОСОБА_1 ,
Заявник звернувся до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги.
Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що 22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було госпіталізовано до КП «ДБКЛПД» ДОР лікарем-психіатром КП «ДБКЛПД» ДОР ОСОБА_2 за направленням на госпіталізацію виданим КНП «Павлоградська МЛ № 1» ПМР консультативно- діагностичного відділення лікарем ОСОБА_3 , який після особистого огляду громадянина ОСОБА_1 зробив висновок про необхідність його госпіталізації до психіатричного стаціонару для лікування у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу (діагноз): шизофренія, параноїдна форма, безперервний перебіг, галюцінаторно-параноідний синдром.
За думкою комісії лікарів необхідність примусової госпіталізації хворого зумовлюється його небезпекою для себе та оточуючих.
У судовому засіданні представник заявника лікар-психіатр Сіднєв І.Ю. просив задовольнити заяву та госпіталізувати ОСОБА_1 , пояснивши, що після сварки ОСОБА_1 з його матір'ю, жінка потрапила до лікарні з черепно-мозковою травмою. На сьогодні стан ОСОБА_1 трошки покращився за той час поки він перебуває в лікарні, але останній потребує подальшого лікування.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що заперечує проти лікування та просить його відпустити додому.
Адвокат Черненков О.В. в судовому засіданні підтримав заяву лікаря.
Прокурор Геник Л.С. в судовому засіданні підтримувала заяву про примусову госпіталізацію.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки та пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
В силу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
В судовому засіданні було встановлено, що 22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було госпіталізовано до КП «ДБКЛПД» ДОР лікарем-психіатром КП «ДБКЛПД» ДОР ОСОБА_2 за направленням на госпіталізацію виданим КНП «Павлоградська МЛ № 1» ПМР консультативно- діагностичного відділення лікарем ОСОБА_3 , який після особистого огляду громадянина ОСОБА_1 зробив висновок про необхідність його госпіталізації до психіатричного стаціонару для лікування у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу.
Згідно ч.ч. 2, 3, 5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку. При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.
При обстеженні психічного стану в КП «ДБКЛПД» ДОР» комісія лікарів виявила, що ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, у зв'язку з чим у нього під час огляду було підтверджено наявність розладів. Під час огляду ОСОБА_1 скарги активно не висловлював. Загальний стан середньої важкості. Мовний контакт формальний. На запитання відповідав вибірково, не по суті, на більшість запитань відмовлявся давати відповідь. Був орієнтований частково у місці перебування та часі, орієнтований в особистості (називав своє ім?я та рік). Був напружений,тривожний. Зоровий контакт не підтримував, дивився в одну точку, «застиглий», на звернення до себе не реагував. Негативістичний. Занурений у свої переживання. Швидко афектувався на оточуючих. Проявляв агресію до медперсоналу, чив опір огляду, замахувався на оточуючих, місця не тримався. Виявлював поведінкою омани сприйняття: розмовляв сам з собою, прислуховувався до чогось, намагався вийти із відділення, нічого не пояснюючи. ОСОБА_4 був знижений. Критика до свого стану грубо порушена. Попередньо встановлено діагноз: шизофренія, параноідна форма, безперервний перебіг, галю цінаторно-параноідний синдром.
Відповідно до рапорту поліцейського встановлено, що 22 жовтня 2025 року о 15 годині 30 хвилин на лінію «102» надійшов виклик за фактом «домашнього насильства» за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обслуговування виклику було встановлено, що за вказаною адресою мешкає гр. ОСОБА_5 , 1940 року народження, посварилася зі своїм сином гр. ОСОБА_1 , який перебуває на обліку у психіатра, у зв'язку психічним захворюванням. В ході відпрацювання виклику було встановлено, що останній був агресивний та спричинив тілесні ушкодження своїй матері.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року № 2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту її прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканність.
Враховуючи, що особа виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, суд вважає за необхідне госпіталізувати її в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для її госпіталізації до психіатричного закладу без його усвідомленої згоди.
Аналогічний висновок викладений і в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року по справі № 689/1338/16-ц.
Крім того, аналогічні висновки викладений в постанові Верховного суду від 04.09.2024 по справі 206/1277/24.
Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, однак п. "е" цієї статті передбачає законне затримання психічнохворих, зокрема для надання необхідної їм допомоги.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 212, 259, 263-265, 268, 339-342 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради - задовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради (місцезнаходження 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1) для надання психіатричної допомоги без його усвідомленої згоди.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук
Присяжні: В.О. Хасанова
І.Г. Мордань