Справа № 214/1778/25
2/214/2422/25
Іменем України
27 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Чернової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу № 214/1778/25 за позовною заявою Гаражно-будівельного кооперативу «Космос» до ОСОБА_1 про стягнення членських внесків,
Позивач Гаражно-будівельний кооператив «Космос» (далі - ГБК «Космос») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача членські внески за 2024 рік в сумі 1 200,00 грн., посилаючись на не виконання відповідачем вимог Загальних зборів членів кооперативу та вимоги статуту кооперативу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є членом кооперативу та власником паїв - двох гаражів № НОМЕР_1 та № 107, якими і користується. Рішення кооперативу від 07.04.2024, розмір членських внесків на 2024 рік становить 600 грн. за 1 гараж, однак відповідач членські внески не сплатив, станом на дату звернення до суду наявна заборгованість в сумі 1 200,00 грн., у зв'язку з чим позивач просить задовольнити вимоги.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
У судовому засіданні 30 вересня 2025 року представник позивача Бабенко Ю.В. на вимогах наполягав з підстав, викладених у тексті позовної заяви.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подавав. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оцінюючи характер процесу, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме ст.280 ЦПК України.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені Законом України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію» (далі - Закон № 1087-IV).
Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності (абзац третій, п'ятий статті 2 Закону № 1087-IV).
Стаття 3 цього Закону метою кооперації визначає задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (стаття 6 Закону № 1087-IV).
У статті 8 Закону № 1087-IV передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Згідно з статтею 10 Закону № 1087-IV членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.
Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
У статті 11 Закону № 1087-IV визначено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
У статті 12 указаного Закону перераховано основні права члена кооперативу, серед яких: участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб.
Відповідно до статті 19-1 Закону № 1087-IV член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.
Згідно статуту ГБК «Космос», кооператив створено з метою задоволення економічних соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю поділу між ними витрат та можливих ризиків.
Члени кооперативу можуть бути дійсними чи тимчасовими.
Дійсними членами кооперативу можуть бути громадяни України - фізичні особи, які досягли 16-річного віку, виявляють бажання брати участь у діяльності та розбудові кооперативу та згодні виконувати вимоги цього статуту, внесли майновий пай та вступний внесок у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу і користуються правом ухвального голосу.
У тимчасові члени кооперативу можуть бути прийняті фізичні особи громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, що є власниками гаража на його території або які на момент вступу у члени кооперативу є співвласниками одного майнового паю з дійсними членами кооперативу, або набувають право спадкової власності на нерухоме майно - гараж, якщо вони подали заяву про вступ до кооперативу, внесли вступний та інші внески, виконують вимоги статуту , правила і обов'язки тимчасових членів кооперативу.
Судом встановлено, що згідно довідки ГБК «Космос», відповідач ОСОБА_1 користується паєм гаражів 71, НОМЕР_2 в ГБК «Космос» та є власником зазначених гаражів, а отже на підставі статуту ГБК «Космос» є членом кооперативу (а.с. 39-41, 4-25 - копії статуту, довідок).
Протоколом № 1 загальних зборів членів ГБК «Космос» та «Шахтарський» від 07 квітня 2024 року, із присутніх 80 членів кооперативу, 74 члени ухвалили встановити суму членських внесків на 2024 рік в сумі 600,00 грн. за кожен гараж (а.с. 31-37 -к копія протоколу).
Указане рішення загальних зборів, оформлене протоколом, не оскаржене.
Відповідач ОСОБА_1 станом на 04.01.2025 має заборгованість в сумі 1 200,00 грн. членських внесків за 2024 рік, з яких по 600,00 грн. за кожен гараж (а.с. 41 - копія довідки).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.
Стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів,які надають позивач та відповідач.
Належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи не надано доказів на спростування доводів щодо його членства в ГБК «Космос», а отже на підставі пункту 6.15 статуту позивача, ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати вимоги статуту та рішення органів управління та органів контрою кооперативу, своєчасно вносити вступні, пайові членські та інші внески у строки та на умовах передбачених цим статутом.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог, за таких обставин є підстави для задоволення позову.
Згідно ч.ч. 1, 3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат. Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Заїченко проти України»).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи документальне підтвердження стороною позивача понесених витрат та відсутність обґрунтованих заперечень відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу з доведенням їх не співмірності в цій частині, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування стороні позивача витрат на правничу допомогу, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 028,00 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.12,13,81,141,247,263-265,280-282 ЦПК України, -
Позовні вимоги за позовною заявою Гаражно-будівельного кооперативу «Космос» до ОСОБА_1 про стягнення членських внесків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражно-будівельного кооперативу «Космос» членські внески за 2024 рік в сумі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражно-будівельного кооперативу «Космос» витрати на відшкодування судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражно-будівельного кооперативу «Космос» витрати на відшкодування правничої допомоги в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
Позивач: Гаражно-будівельний кооператив «Космос», код ЄДРПОУ 33452346, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Кустанайська.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП суду невідомий, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.В. Чернова