Справа № 175/8566/24
Провадження № 2/175/1441/24
21 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу, -
В червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу, в якій просив суд стягнути на його користь по 30220,35 грн. боргу з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з кожного та стягнути сплачений судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 грудня 2021 року позивач надав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в борг 4500 дол. США для купівлі транспортного засобу, на підтвердження отриманої суми позики та зобов'язання повернути борг до 25 грудня 2022 року було надано розписку. 20 грудня 2022 року позивач отримав 2250 дол. США від ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , тому позивач звертається до суду до спадкоємців ОСОБА_6 для повернення суми боргу у розмірі 2250 дол. США, що станом на 05 червня 2024 року складає 90661 грн. за курсом НБУ.
30 липня 2024 року представник відповідача ОСОБА_4 надав до суду відзив в якому зазначив, що позивач у зазначений строк після смерті ОСОБА_6 до нотаріальної контори з вимогою про стягнення боргу не звернувся, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю підстав для звернення до суду до спадкоємців ОСОБА_6
28 серпня 2024 року позивач надав до суду відповідь на відзив в якій зазначив, що звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 надала до суду заяву в якій заперечувала щодо задоволення позовних вимог та просила розглядати справу без її участі.
Відповідачка ОСОБА_2 надала до суду заяву в якій заперечувала щодо задоволення позовних вимог та просила розглядати справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи без його участі, заперечував щодо задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх сукупності приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак про відмову в задоволенні позову виходячи з наступних підстав.
Відповідно до розписки від 25 грудня 2021 року позивач надав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в борг 4500 дол. США для купівлі транспортного засобу SUZUKI модель SX -4 2011 року випуску р/н НОМЕР_1 ,з зобов'язанням повернути борг до 25 грудня 2022 року (а.с.72).
Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №1244/2022/3019696 від 04 січня 2022 року ОСОБА_7 продав ОСОБА_6 транспортний засіб SUZUKI модель SX-4 2011 року випуску р/н НОМЕР_1 за 45000 грн. (а.с. 52)
20 грудня 2022 року позивач отримав 2250 дол. США від ОСОБА_5 , що підтверджується наданою розпискою. (а.с. 72)
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердила факт отримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 4500 дол. США(а.с. 87)
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . (а.с. 95)
Після його смерті було заведено спадкову справу №96487036, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. (а.с. 96)
19 липня 2022 року ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської І.Ю. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 94)
22 липня 2022 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської І.Ю. з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь сина померлого ОСОБА_4 . (а.с. 100)
22 липня 2022 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської І.Ю. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 100)
15 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської І.Ю. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 105)
Оскільки борг наданий за розпискою ОСОБА_6 повернутий не був, позивач для захисту своїх прав звертається до спадкоємців боржника для стягнення суми заборгованості у розмірі 2250 дол. США.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Крім того, ч. 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Отже, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року N 6-1967цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки, суд для визначення факту укладення договору, його умов та його юридичної природи з метою правильного застосування ст. ст. 1046, 1047 ЦК України повинен виявити справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа.
Саме такий правовий висновок про застосування ст. ст. 1046, 1047 ЦК України міститься в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі N 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі N 6-79цс14, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.
Зокрема, як убачається з правової позиції, сформованої Верховним Судом України у постанові від 02.07.2014 року за наслідками розгляду справи N 6-79цс14, відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
При цьому суд критично ставиться до доказів позивача щодо надання грошової суми у розмірі 4500 дол. США ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для купівлі транспортного засобу SUZUKI модель SX - 4 2011 року випуску р/н НОМЕР_1 , оскільки матеріалами справи було встановлено, що вартість зазначеного транспортного засобу становить 45000 грн., що є значно меншою від тієї суми, яку як вказує позивач він надав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер один з боржників - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Після його смерті було заведено спадкову справу №96487036, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. (а.с. 95- 96)
Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦКУ, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦКУ часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦКУ, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦКУ для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з положеннями статті 1281 ЦКУ, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
15 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської І.Ю. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 105), хоча не є спадкоємцем ні за законом ні за заповітом.
Таким чином, позивач був обізнаний про те, що відкрита спадкова справі після смерті ОСОБА_6 , однак жодних вимог про стягнення суми боргу до спадкоємців протягом шести місяців не пред'явив.
Оскільки строк для подання вимоги закінчився 15 квітня 2023 року позивач є таким, що пропустив строк для звернення до спадкоємців з вимогою про стягнення боргу.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За правилами ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Як передбачено ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши докази надані позивачем суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вимоги викладені у позовній заяві не підтверджені належними доказами.
При цьому суд вважає ,що позивачем створено штучні підстави для звернення до суду з даним позовом, задля вирішення спору у іншій справі №932/1076/23 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на спадкове майно .
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд відмовляє в позові, не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення судових витрат у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу позики- відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.