Справа №175/17178/25
Номер провадження 1-кп/175/1886/25
іменем України
27 жовтня 2025 року cелище Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62025050010031145 від 30.08.2025, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Полтава, громадянин України, освіта вища, неодружений, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, інспектор прикордонної служби 2 категорії - водій другої групи мінометів відділення вогневої підтримки першого відділу прикордонної служби другої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдат, зареєстрований та проживаєм. АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України
У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що підстави, які можуть перешкоджати призначенню розгляду справи відсутні, просив призначити провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, викликати учасників. Також заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, не встановлювати заставу або збільшити її розмір.
Обвинувачений не заперечував проти призначення провадження до судового розгляду та продовження строку тримання під вартою.
Захисник не заперечував проти призначення справи до розгляду та підтримав позицію підзахисного з приводу заявленого прокурором клопотання. Також захисник просив зменшити розмір алтернативної застави до мінімального.
Відтак, суд заслухав учасників судового розгляду, дослідив обвинувальний акт, та встановив, що наразі відсутні перешкоди призначення судового розгляду, обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, правила визначення підсудності дотримані, відсутні підстави до закриття провадження, підготовчі дії виконані і за таких обставин слід призначити судовий розгляд, який проводити у відкритому судовому засіданні з викликом учасників.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Суд погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується за ч.4 ст.402 КПК України.
Також, суд бере до уваги, що перебуваючи на волі і, маючи змогу вільно пересуватися, підозрюваний зможе здійснити спробу впливу різними методами та шляхами на свідків, що вказує на існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, перебуваючи на волі обвинувачений зможе здійснити спробу ухилитись від військової служби, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, що вказує на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відтак встановлено, що ризики, наявні на момент обрання запобіжного заходу не зменшились і залишаються реальними.
При цьому недоведеним у судовому засіданні є ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання щодо продовження обраного виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, та ризик повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Раніше не судимий ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі передбачені ст.ст.177-178 КПК України, суд вважає, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, продовження злочинної поведінки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, згідно ч.8 ст.176 КПК, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід тримання під вартою.
Таким чином, суд доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом. Відтак клопотання в цій частині належить задовольнити.
Водночас суд відмічає, що 01.09.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та встановлено заставу у вигляді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Визначений розмір застави, на думку суду є достатнім і є не є таким, що надмірно обтяжливий для обвинуваченого, дозволяє запобігти ризикам, встановленим судом. Підстав для затосування застави у більшому розмірі судом не встановлено. А відтак, в цій частині клопотання прокурора слід відмовити.
Суд доходить висновку, що умови альтернативного запобіжного заходу у виді застави (розмір та обов'язки), визначені ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 01.09.2025 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 197, 314-316, 395 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, у відкритому судовому засіданні у залі Дніпровського районного суду Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, Дніпровський район, с-ще Слобожанське, вул. Героїв України, 7) на 13.11.2025 о 11:00.
Для участі в судовому розгляді викликати учасників.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 на 60 днів, тобто до 25 грудня 2025 року включно.
Залишити без змін розмір застави та обсяг обов'язків, пов'язаних з внесенням застави, раніше визначений ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 01.09.2025.
На ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1