ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2025Справа № 910/6919/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУД АЛЬЯНС" (02091, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, б. 9 Д, кв. 90, ідентифікаційний код 42381962)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ" (01033, м. Київ, вул. Антоновича, б. 29, 6 поверх, кабінет 605, ідентифікаційний код 39030336)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна установа "Центральне агентство з управління проектами" в особі Філії Громадської установи "Центральне агентство з управління проектами" у місті Києві (в Україні) (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, ідентифікаційний код 45866417)
про визнання недійсним одностороннього правочину
за участю представників сторін:
від позивача: Малий В.А., Мала І.В., Янчик М.І.
від відповідачів: Муха Д.О.
від третьої особи: не з'явилися
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУД АЛЬЯНС" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ" (далі - відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину з дострокового розірвання договору будівельного підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024 року, оформленого листом №172/25 від 21.05.2025 "Щодо договору №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.2025 Товариство з обмеженою "ІНТЕРБУД АЛЬЯНС" отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ" лист №172/25 від 21.05.2025, яким останнє повідомило про розірвання укладеного між сторонами договору будівельного підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024 (далі - договір) на підставі пункту 11.3.2. договору, в той час як позивач як підрядник не отримав від відповідача у повному обсязі грошові кошти як оплату за вже проведені будівельні роботи, при цьому позивач з таким одностороннім розірванням договору не погоджується, оскільки замовником не було отримано обов'язкової письмової згоди від Державної установи "Центральне агентство з управління проектами" (ЦАУП) на заміну субпідрядника (позивача) (що передбачено умовами контракту від 19.11.2024 №2024/4-1-523); відповідачем не дотриманий порядок розірвання договору, визначений пунктом 14.4 договору; твердження, що підрядник з власної вини своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк стає неможливим, не відповідає дійсності.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу укладати договір будівельного підряду на виконання будівельних робіт на об'єкті "Роботи з реконструкції будівель Комунального некомерційного підприємства "1 територіальне медичне об'єднання м. Львова" з благоустроєм території на вул. Івасюка, 74 у смт. Брюховичі Львівської міської територіальної громади під реабілітаційний центр" з будь-яким іншим суб'єктом господарювання - підрядником або власними силами продовжувати виконувати будь-які будівельні роботи на об'єкті до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
03.06.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ" подано заперечення на заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУД АЛЬЯНС" про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державну установу "Центральне агентство з управління проектами" в особі Філії Громадської установи "Центральне агентство з управління проектами" у місті Києві (в Україні), підготовче засідання призначено на 02.07.2025.
18.06.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ" подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що позивач не є стороною контракту №2024/4-1-523 від 19.11.2024, а тому взагалі не може посилатися на його умови; беззмістовними є посилання позивача щодо недотримання порядку розірвання договору, передбаченого пунктом 14.4, оскільки договір був розірваний на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, при цьому, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, очевидним є факт неможливості підрядника своєчасно закінчити роботи, вартість та строк виконання яких визначені у договорі, при цьому конкретний обсяг робіт погоджений сторонами за усною домовленістю; умови для виплати замовником авансу відповідно до пункту 2.2. договору не настали.
24.06.2025 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУД АЛЬЯНС" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується із запереченнями відповідача, викладеними у відзиві, зазначивши що контракт №2024/4-1-523 від 19.11.2024 створює обов'язки саме для відповідача; у листі №172/25 від 21.05.2025 відповідач посилається на умови пункту 14.3 договору, яким врегульовано порядок розірвання договору, та який порушений відповідачем; відповідачем не надано доказів можливості виконання ним робіт у строк; умови для виплати замовником авансу є такими, що настали, про що свідчить його часткова сплата.
27.06.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ" подано заперечення на відповідь на відзив, у яких додатково зауважено, що пункт 14.3 договору не позбавляє можливості розірвання договору підряду в силу закону; наведені у відзиві розрахунки свідчать про неможливість своєчасного виконання підрядником робіт; обов'язок доказування настання умов для виплати авансу покладено саме на позивача, однак останнім відповідних доказів не надано.
У підготовчому засіданні 02.07.2025 позивачем закрито підготовче провадження та призначено справу №910/6919/25 до розгляду по суті на 06.08.2025.
28.07.2025 до відділу діловодства суду позивачем подано пояснення із додатковими доказами.
28.07.2025 до відділу діловодства суду Державною установою "Центральне агентство з управління проектами" в особі Філії Громадської установи "Центральне агентство з управління проектами" у місті Києві (в Україні) подано пояснення, у яких третя особа зазначила, що не має договірних відносин з позивачем та не має підстав впливати на правовідносини між позивачем та відповідачем.
06.08.2025 до відділу діловодства суду відповідачем подано заперечення проти приєднання пояснень та доказів позивача до матеріалів справи, та клопотання про приєднання доказів.
У судовому засіданні 06.08.2025 суд на місці ухвалив відмовити у прийнятті до розгляду доказів, поданих позивачем разом із поясненнями від 28.07.2025, та поданих відповідачем разом із клопотанням від 06.08.2025.
Згідно з приписами статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Позаяк, позивач та відповідач, подаючи додаткові докази, жодним чином не обґрунтували неможливість їх подання до суду, без наведення обґрунтованих причин, що не залежали від них, такі докази не приймається судом до розгляду.
У судовому засіданні 06.08.2025 судом оголошено перерву до 10.09.2025.
05.09.2025 представником позивача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 10.09.2025 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та відкласти судове засідання на 23.09.2025.
У судовому засіданні 23.09.2025 суд на місці ухвалив задовольнити усне клопотання представника позивача та відкласти судове засідання на 14.10.2025
14.10.2025 відділом діловодства суду зареєстровано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербуд Альянс" про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, подану через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", з метою подання письмових пояснень та доказів позивача.
У судовому засіданні 14.10.2025 суд на місці ухвалив відмовити в задоволенні клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні.
Так, однією зі стадій розгляду справи є підготовче провадження, завданням якого, серед іншого, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (стаття 177 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2019 року у справі №9802/271/18, від 16.02.2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 року у справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021 року у справі №910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Отже, суд може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, однак підстави для цього мають бути винятковими і вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Втім, наведені позивачем обставини необхідності подання письмових пояснень та доказів, не є винятковими обставинами, які б свідчили про наявність правових підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.
У судовому засіданні 14.10.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити. Третя особа своїх представник у засідання не направила, про дату, час та місце засідання повідомлялась належним чином.
У судовому засіданні 14.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
17.12.2024 представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ" (далі - замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУД АЛЬЯНС" (далі - підрядник) підписано договір будівельного-підряду №U24014-інтербуд-1 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, власними силами виконати будівельні роботи у відповідності до умов даного договору і норм будівельного законодавства України та здати замовнику в установлений строк закінчену роботу(и), а замовник зобов'язується прийняти належно виконану роботу підрядника і оплатити її.
Відповідно до пункту 1.2 договору замовник доручає підряднику виконати будівельні роботи на об'єкті будівництва "Роботи з реконструкції КНП "1 територіальне медичне об'єднання міста Львова" з благоустроєм території на вул. В. Івасюка, 74 у смт. Брюховичі Львівської міської територіальної громади під реабілітаційний центр" (далі - об'єкт) за адресою вул. В. Івасюка, 74 у смт. Брюховичі Львівської міської територіальної громади, у відповідності до Завдання Замовника, що є додатком до цього договору.
Згідно пункту 2.1. договору загальна вартість повного комплексу Робіт за цим договором становить 163 120 587, 40 грн, що еквівалентно 3 682 180, 30 Євро.
За умовами пункту 2.2. договору аванс у розмірі 10 000 000 грн сплачується замовником підряднику протягом 10 банківських днів з дня виходу на будівельний майданчик не менш ніж 20 людей, готових до початку виконання робіт.
Пунктом 5.1. договору погоджено, що строк виконання робіт - 12 місяців з дня підписання цього договору.
Відповідно до пункту 5.2. договору об'єми та види робіт визначатимуться завданням, згідно з Додатком № 1 до договору.
Пунктом 6.4. договору встановлено обов'язки підрядника, зокрема:
Передати замовнику технічну документацію (паспорта) на обладнання та сертифікати на матеріали, а також інструкції з експлуатації та документи, що підтверджують гарантійні зобов'язання. Роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають встановленим, замовником не оплачуються (підпункт 6.4.3.);
Виконувати передбачені цим договором роботи у відповідності до умов договору (підпункт 6.4.4.).
Роботи по даному договору вважаються завершеними з моменту підписання акту виконаних робіт обома сторонами (пункт 7.1. договору).
Даний договір набирає чинності з дати укладення та діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 8.1. договору).
Умовами підпункту 11.3.2 пункту 11.3 договору погоджено, що цей договір може бути достроково розірваний:
Замовником в односторонньому порядку при виявленні:
- представниками замовника. Уповноваженими здійснювати технічний нагляд за виконанням робіт, фактів порушень співробітниками підрядниками, або інших субпідрядних організацій, що залучаються підрядником до виконання робіт за цим договором, трудової дисципліни, технологічної дисципліни, в тому числі:
а) факту перебування на робочому місці / в робочий час в стані алкогольного сп'яніння, під дією наркотичних, токсичних речовин;
б) відсутності необхідних засобів персонального захисту (касок, захисних окулярів, спецвзуття та ін.), що вимагаються при виконанні певних видів робіт;
в) якщо підрядник з його вини своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим
- представниками замовника, уповноваженими здійснювати нагляд за охороною праці при виконанні робіт, відсутності дозволів та/або документів, що дають право на виконання такого виду робіт.
Пунктом 14.3. договору встановлено, сторони зобов'язуються в письмовій формі повідомити одна одну про наміри достроково розірвати даний договір не пізніше, ніж за 15 календарних днів до бажаного моменту розірвання. Сторони погоджуються, що при виконанні вищевказаних умов, порядок розірвання договору вважається дотриманим, а договір розірваним.
Перелік додатків до договору: №1 Завдання на виконання будівельних робіт та їх вартість; №2 Правила безпеки (пункт 14.12. договору).
Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (пункт 14.7. договору).
Платіжними інструкціями №600 від 01.04.2025 на суму 2 000 000, 00 грн, №413 від 03.03.2025 на суму 2 000 000, 00 грн, №46 від 09.01.2025 на суму 505 000, 00 грн та №48 від 08.01.2025 на суму 495 000, 00 грн замовником перераховано частину авансу відповідно до пункту 2.2. договору, а також 5 000 000, 00 грн оплати за будівельні роботи.
Як зазначає позивач, не зважаючи на те, що аванс був сплачений замовником пізніше, ніж передбачено пунктом 2.2. договору, підрядник роботи по договору виконував належним чином, у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУД АЛЬЯНС" було складено та надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ" акти про виконання робіт за договором форми КБ-2в: №1 за лютий 2025 року від 21.02.2025 року на суму 1 519 863, 26 грн; №2 за лютий 2025 року від 21.02.2025 року на суму 722 691, 22 грн; №3 за лютий 2025 року від 21.02.2025 року на суму 691 305, 59 грн; №4 за березень 2025 року від 21.03.2025 року на суму 4 259 672, 88 грн; №5 за березень 2025 року від 21.03.2025 року на суму 117 814, 06 грн; №6 за березень 2025 року від 21.03.2025 року на суму 214 233, 28 грн; №7 за квітень 2025 року від 07.04.2025 року на суму 2 398 054, 62 грн; №8 за квітень 2025 року від 07.04.2025 року на суму 86 651, 02 грн; №9 за квітень 2025 року від 07.04.2025 року на суму 65 328, 81 грн; №10 за квітень 2025 року від 18.04.2025 року на суму 2 375 783, 52 грн; №11 за квітень 2025 року від 18.04.2025 року на суму 37 639, 43 грн, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3: за лютий 2025 року на суму 2933, 86 грн; за березень 2025 року на суму 4 591, 72 грн; за квітень 2025 року на суму 2 550, 03 грн; за квітень 2025 року на суму 2 413, 42 грн, однак такі замовником не підписані без жодних обґрунтованих причин.
Крім того, за твердженням позивача, ним були надіслані відповідачу рахунки на оплату: №8 від 22.05.2025 на суму 2 233 302, 27 грн та №10 від 22.05.2025 на суму 112 000, 00 грн, однак оплата виконаних робіт на суму 2 345 302, 27 грн останнім здійснена не була.
21.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУД АЛЬЯНС" з листом №172/25, в якому повідомило про розірвання договору будівельного підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024 з 22.05.2025 та вимагало передати замовнику всю виконавчу документацію, сплатити штраф у розмірі 40 000 грн та повернути надміру сплачені кошти у вигляді авансу у розмірі 2 554 013, 22 грн.
В обґрунтування причин розірвання договору замовником зазначено, що станом 20.05.2025 підрядником виконано роботи лише на загальну суму 8 445 986, 78 грн, тобто 5, 18% за шість місяців, при цьому, всупереч умовам п. 6.4.7. договору, підрядником не передано належним чином оформлену виконавчу документацію та інші документи, передбачені законодавством України - отже підрядник не виконає всі роботи у визначений договором строк (17.12.2025), що є підставою для розірвання договору відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України.
Позивач вважає, що односторонній правочин про розірвання договору будівельного підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024, оформлений листом №172/25 від 21.05.2025, є таким, що вчинений відповідачем безпідставно та незаконно, не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
Зокрема, позивач посилається на ту обставину, що договір будівельного підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024 був укладений на виконання умов контракту від 19.11.2024 №2024/4-1-523 (далі - контракт), який, в свою чергу, укладений між Державною установою "Центральне агентство з управління проектами" в особі Філії Громадської установи "Центральне агентство з управління проектами" у місті Києві (ЦАУП/платник), Комунальним некомерційним підприємством "Львівське територіальне медичне об'єднання багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги (КНП "1 територіальне медичне об'єднання м. Львова" (бенефеціар), Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАТЦЕНРОДЕ" (підрядник).
За пунктом 2.1. контракту за цим контрактом підрядник зобов'язується виконати для замовника роботи (реконструкція будинку з територією управління вул. В Івасюка 74 в територіальній громаді м. Львова) відповідно до Додатку 2 "Технічна специфікація" і Додатку 6 "Тендрена заявка підрядника" до контракту (включаючи підготовку даних по товарно-матеріальним цінностям будівництва (при наявності), проведення випробувань (при наявності), процедури завершення будівництва (при наявності)), і передати їх замовнику разом з усіма майновими правами на них, а ЦАУП зобов'язується оплатити належним чином і своєчасно виконані роботи відповідно до положення і процедур цього контракту.
Відповідно до умов пункту 12.3. контракту щоб змінити субпідрядника, підрядник повинен письмово повідомити ЦАУП та замовника за 5 робочих днів та отримати письмову згоду ЦАУП та замовника.
Позаяк у листі №172/25 від 21.05.2025 відповідачем не зазначено про факт отримання такої письмової згоди, жодних доказів її отримання не надано, позивач вважає, що підстави для заміни субпідрядника були відсутні.
Крім цього, позивач зауважує на недотриманні відповідачем умов пункту 14.3. договору щодо обов'язкового попереднього повідомлення за 15 календарних до бажаного моменту розірвання договору, оскільки в листі №172/25 від 21.05.2025 датою розірвання визначено наступний день після направлення листа - 22.05.2025.
В той же час, позивач зазначає, про необґрунтованість визначеної підстави для розірвання договору, а саме: що підрядник виконує роботу настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, з огляду на недоведеність даної обставини, зокрема додані до листа №172/25 від 21.05.2025 фото, зроблені у невідомий період, не є належними доказами неможливості своєчасного завершення робіт.
Викладене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про визнання недійним одностороннього правочину про дострокове розірвання договору будівельного підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024 року, оформленого листом №172/25 від 21.05.2025 "Щодо договору №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024".
Відповідач, в свою чергу, заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, наголошуючи на доведеності та очевидності того факту, що роботи підрядником виконувалися настільки повільно, що закінчення їх у строк було явно неможливим, враховуючи, що кінцевим строком виконання робіт є: 17.12.2025 (12 місяців з дня підписання договору), однак позивачем станом на 21.05.2025 виконано лише 5, 18% робіт від суми, встановленої договором, та, всупереч умовам п. 6.4.7. договору, не передано належним чином оформлену виконавчу документацію та інші документи, передбачені законодавством України, при цьому конкретний обсяг робіт був погоджений сторонами на підставі усних домовленостей, що підтверджується частковим виконанням робіт по договору;
Викладене відповідно до частини ч. 2 ст. 849 ЦК України є самостійною підставою для розірвання договору підряду, яка була зазначена в листі №172/25 від 21.05.2025, і не змінюють такого порядку додаткові умови пункту 14.4 договору;
При цьому, позивач, який не є стороною контракту №2024/4-1-523 від 19.11.2024, взагалі не може посилатися на його умови, оскільки вказаний контракт не створює для нього жодних прав та обов'язків;
Також, як зауважує відповідач, помилковими є посилання позивача на затримку виплати авансу замовником відповідно до пункту 2.2. договору, оскільки підрядником до відповідного часу не було забезпечено вихід на будівельний майданчик не менш ніж 20 людей, готових до початку виконання робіт.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.
Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Окремим видом договору підряду є договір будівельного підряду.
Підписаний між сторонами договір за правовою природою є договором будівельного підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.
Статтею 849 Цивільного кодексу України визначено права замовника під час виконання роботи, а саме: - замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Правовий аналіз частин другої - четвертої статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, які напряму залежать від наявності порушень умов договору в діях підрядника, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 16.03.2020 у справі №910/2051/19, від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16, від 27.10.2021 у справі № 910/16684/19.
Як зазначено вище, відповідач у листі №172/25 від 21.05.2025 як на підставу розірвання договору будівельного-підряду №U24014-інтербуд-1 посилався саме на ч. 2 ст. 849 ЦК України, оскільки підрядником за шість місяців виконано роботи лише на загальну суму 8 445 986, 78 грн, тобто 5, 18% від загальної вартості робіт, погодженої договором, в свою чергу, позивач вказує на недоведеність відповідної обставини.
За змістом частини 1 статті 843, статті 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Водночас відповідно до статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (частина перша). Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (частина друга).
Суд зазначає, що проектна документація, в якій мають бути визначені обсяг, зміст та інші вимоги робіт, є невід'ємною частиною договору будівельного підряду.
Проект (технічна документація) має визначати не тільки обсяг та зміст робіт, а й інші вимоги до робіт (наприклад, рівень необхідної якості). При цьому роль кошторису не вичерпується лише визначенням вартості робіт, а й проявляється у закріпленні їх видів та переліку згідно з технічною (проектною) документацією, через що кошторис безпосередньо пов'язаний із визначенням не лише ціни, а й предмета договору будівельного підряду.
Отже, з урахуванням положень статей 844, 877 ЦК України, предметом доказування у справі є не лише обставини (1) реального (фактичного) виконання робіт за договором, а й те, чи роботи визначені у акті були виконані відповідно до (2) проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, та до (3) кошторису, який відповідно, визначає ціну виконаних робіт.
Вказані поняття не є тотожними та не підміняють одне одного, а тому для правильного вирішення спору господарські суд має встановити не лише обставини щодо фактичного виконання підрядником спірних робіт, а й відповідність таких проектній та кошторисній документації.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 922/1834/24, від 01.04.2025 у справі № 916/2177/16 та від 17.09.2025 у справі №910/5346/20.
У даному випадку, відповідно до умов пункту 1.2. договору замовник доручає підряднику виконати будівельні роботи у відповідності до Завдання замовника, що є додатком до цього договору.
Пунктом 5.2. договору сторони встановили, що об'єми та види робіт визначатимуться завданням, згідно з Додатком № 1 до договору.
За змістом пункту 14.12. договору переліком додатків до договору є: №1 Завдання на виконання будівельних робіт та їх вартість; №2 Правила безпеки.
Умовами пункту 14.7. договору погоджено, що додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Отже, змістом договору будівельного-підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024 передбачено, що підрядник виконує будівельні роботи у відповідності до Завдання замовника (Додаток № 1 до договору), який є його невід'ємною частиною, підписаний представниками обох сторін, що також узгоджується положеннями статей 875, 877 Цивільного кодексу України.
Однак, як зазначено відповідачем у відзиві та неодноразово було підтверджено сторонами під час розгляду справи, конкретний обсяг (об'єми та види) робіт сторони погоджували на підставі усних домовленостей.
У матеріалах справи відсутній Додаток № 1 до договору будівельного-підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024, підписаний обома сторонами, з чітким переліком видів робіт, які мав виконати позивач як підрядник на об'єкті будівництва "Роботи з реконструкції КНП "1 територіальне медичне об'єднання міста Львова" з благоустроєм території на вул. В. Івасюка, 74 у смт. Брюховичі Львівської міської територіальної громади під реабілітаційний центр" за адресою вул. В. Івасюка, 74 у смт. Брюховичі Львівської міської територіальної громади.
Згідно із частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України).
Укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені у ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).
Разом з цим, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, за яким не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
У той же час, матеріали справи не містять належних доказів виконання позивачем робіт по договору будівельного-підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024, як і доказів прийняття їх відповідачем - акти приймання виконаних робіт форми КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт та витрати форми КБ-3 підписані лише з боку підрядника, і належних доказів їх вручення замовнику суду не надано.
За умовами пункту 7.1. договору роботи по даному договору вважаються завершеними з моменту підписання акту виконаних робіт обома сторонами.
За таких обставин, за відсутності підписаного обома сторонами Додатку № 1 (Завдання замовника) до договору, яким мали бути погоджені об'єми та види робіт, у суду відсутні підстави вважати, що сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов, отже договір будівельного-підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024 є неукладеним, а отримання підрядником попередньої оплати (авансу) при неукладенні договору не свідчить про схвалення усіх його умов.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як визначено статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
У свою чергу, суд, вирішуючи спір, повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
За встановлених обставин, оскільки договір будівельного підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024 є неукладеним, а відтак не створює жодних юридичних наслідків, вимога про визнання недійсним одностороннього правочину з дострокового розірвання договору будівельного підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024 року, оформленого листом №172/25 від 21.05.2025 "Щодо договору №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024", не спрямована на захист чи поновлення порушених прав позивача, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Під час розгляду справи позивач та відповідач не надали суду належних та допустимих доказів укладення у належній формі договору будівельного-підряду №U24014-інтербуд-1 від 17.12.2024, що свідчить про відсутність порушених прав позивача, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 27.10.2025
Суддя Л.Г. Пукшин