ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.10.2025Справа № 910/11371/25
За позовом Управління поліції охорони в Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС ГРУП ЕКСПОРТ-ІМПОРТ КО"
про стягнення 474 213,54 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Управління поліції охорони в Київській області (далі - позивач, УПО Київської області) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС ГРУП ЕКСПОРТ-ІМПОРТ КО" (далі - відповідач, ТОВ "ЄС ГРУП ЕКСПОРТ-ІМПОРТ КО") про стягнення 474 213,54 грн на підставі Договору № 1209/25 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони від 19.02.2025 (далі - Договір), з яких: 461 000,00 грн заборгованості за охоронні послуги, 11 243,24 грн пені, 1 970,30 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих на підставі Договору послуг охорони у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 позовну заяву УПО Київської області прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11371/25, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/11371/25.
18.09.2025 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду. У вказаній заяві позивач зазначив, що у позовній заяві при нарахуванні 3% річних не вірно визначено період нарахування 3% річних, врахувавши вказану помилку позивач просив суд прийняти відкоригований розрахунок 3% річних у розмірі 1 812,98 грн.
Виходячи зі змісту заяви на виконання вимог ухвали суду, а також змісту позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінив подану позивачем заяву на виконання вимог ухвали суду як заяву про зменшення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 6 ст. 45 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Суд встановив, що до заяви на виконання вимог ухвали суду позивачем, яку суд розцінив як заяву про зменшення позовних вимог, позивачем не надано доказів направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншому учаснику справи, а саме відповідачу - ТОВ "ЄС ГРУП ЕКСПОРТ-ІМПОРТ КО".
Таким чином, оскільки заявником не дотримано вимог ч. 5 ст. 46 ГПК України, суд не приймає до розгляду подану заяву та розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача 474 213,54 грн, з яких: 461 000,00 грн заборгованості за охоронні послуги, 11 243,24 грн пені, 1 970,30 грн 3% річних.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
19.02.2025 між Управлінням поліції охорони в Київській області (далі - Охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄС ГРУП ЕКСПОРТ-ІМПОРТ КО" (далі - Замовник) укладено Договір № 1209/25 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, згідно з умовами Договору Охорона здійснює забезпечення охорони (особистої безпеки) Особи вказаної у Додатку 1 до Договору, а Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги.
Згідно п. 1.3 Договору, обсяг та вид заходів безпеки визначається за згодою сторін, виходячи з принципу надійності і економічності.
Положенням пункту 3.1 Договору визначено, що період виконання заходів охорони Особи розпочинається з моменту отримання службовим нарядом Охорони зброї та спорядження у підрозділі і завершується з прибуттям наряду в підрозділ.
Пунктом 14.1 Договору встановлено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та виставлення службового наряду Охорони (Акт про виставлення службового наряду Охорони, Додаток № 5 Договору) і діє до 31 березня 2025 року. Якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим ще на три місяці, без обмеження кількості пролонгації.
Відповідно до п. 14.2 Договору, розірвання Договору раніше строку, на який він укладений, може проводитись за згодою сторін, а також в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим Договором. При відмові від здійснення заходів безпеки зацікавлена сторона попередити про це іншу за 15 днів.
Відповідно до Наказу Управління поліції охорони в Київській області № 5210 від 11.08.2025 Договір № 1209/25 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони від 19.02.2025 з 11.08.2025 припинив свою дію.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою Договір № 1209/25 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони від 19.02.2025 є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна послуг охорони за цим Договором є договірною і визначається на підставі:
- Протоколу узгодження договірної ціни за годину охорони згідно з Додатком № 2 до Договору;
- кількості годин охорони згідно з Дислокацією-Розрахунком (Додаток № 3 до Договору), але не менше 8 (восьми) годин за робочий день (в час виконання послуг охорони враховується отримання службовим нарядом зброї, спеціальних засобів, інструктажу та повернення наряду після виконання завдання до підрозділу).
Відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни за здійснення заходів охони, що є Додатком № 2 до Договору сторони домовиись про договірну ціну за здійснення заходів охорони, виходячи із розрахунку: 250,00 грн (у тому числі ПДВ) за одну годину роботи кожного працівника Охорони, задіяного на виконання умов Договору.
Пунктом 2.6 Договору визначено, що оплата Замовником за виконання заходів охорони Особи згідно з цим Договором здійснюється в національній валюті, на умовах попередньої оплати щомісяця, до 5 числа кожного місяця у вигляді внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Охорони у розмірі 100% від суми вартості послуг охорони, визначеної згідно з Дислокацією-Розрахунком (Додаток № 3 до Договору) та Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 2 до Договору).
Остаточний розрахунок проводиться протягом 5 банківських днів від дня підписання Сторонами акту виконаних робіт (п. 2.6.2 Договору).
Згідно п. 2.7 Договору, датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Охорони.
Відповідно до п. 2.11 Договору, акт виконаних робіт підписується Сторонами в кінці кожного календарного місяця і по закінченню дії Договору. Підписаний Сторонами акт виконаних робіт є підтвердженням надання Замовнику послуг. Акти надаються Охороною до 5 числа місяця, наступного за звітним. Якщо протягом 5 робочих днів з дати отримання від Охорони акту виконаних робіт Замовник не повернув підписаний примірник Охорони, не подав письмової мотивованої відмови від його підписання або обґрунтованих письмових заперечень, послуги вважаються наданими належним чином, прийнятими Замовником та підлягають оплаті в повному обсязі.
Судом встановлено, що у період з 20.02.2025 по 11.08.2025, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги охорони на загальну суму 1 431 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується Актом № ТИ-0000127 прийому-здачі наданих послуг від 28.02.2025, Актом № ТИ-0000145 прийому-здачі наданих послуг від 31.03.2025, Актом № ТИ-0000206 прийому-здачі наданих послуг від 30.04.2025, Актом № ТИ-0000266 прийому-здачі наданих послуг від 31.05.2025, Актом № ТИ-0000335 прийому-здачі наданих послуг від 30.06.2025, Актом № ТИ-0000399 прийому-здачі наданих послуг від 31.07.2025, Актом № ТИ-0000463 прийому-здачі наданих послуг від 10.08.2025.
Судом встановлено, що відповідач за надані позивачем послуги охорони частково сплатив грошові кошти у розмірі 970 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, які долучені позивачем до позовної заяви.
Відтак, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги охорони відповідно до Договору № 1209/25 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони від 19.02.2025 становить 461 000,00 грн.
10.06.2025 позивачем була надіслана відповідачу Претензія №1193/43/30/02-2025, в якій Управління поліції охорони в Київській області просило терміново погасити заборгованість за Договором № 1209/25 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони від 19.02.2025.
Судом встановлено, що 01.07.2025 сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків по Договору з 01.01.2025 по 30.06.2025.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги станом на час розгляду справи в суді матеріали справи не містять.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога Управління поліції охорони в Київській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС ГРУП ЕКСПОРТ-ІМПОРТ КО" заборгованості за надані послуги охорони у розмірі 461 000,00 грн, відповідно до Договору № 1209/25 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони від 19.02.2025, є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 11 243,24 грн та 3% річних у розмірі 1 970,30 грн.
За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 11.2 Договору, за кожний день прострочення платежів за здійснення охорони Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.
Судом встановлено, що пеня розрахована позивачем у період з 15.07.2025 по 11.08.2025 на суму боргу 374 000,00 грн, а у період з 06.08.2025 по 11.08.2025 на суму боргу 461 000,00 грн. Однак суд звертає увагу, що заборгованість відповідача за надані позивачем послуги охорони у розмірі 374 000,00 грн збільшилась на суму 87 000,00 грн на підставі Акту № ТИ-0000463 прийому-здачі наданих послуг від 10.08.2025. Тому правильним буде нарахування пені у період з 15.07.2025 по 05.08.2025 на суму боргу 374 000,00 грн, а у період з 06.08.2025 по 11.08.2025 на суму боргу 461 000,00 грн.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" власний розрахунок пені, врахувавши вірно визначений період прострочення, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 11 243,00 грн, в той час як правильною є сума 9 337,37 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 3% річних розрахована позивачем у період з 15.07.2025 по 04.09.2025 на суму боргу 461 000,00 грн. Однак як встановлено судом раніше заборгованість відповідача за надані позивачем послуги охорони у розмірі 374 000,00 грн існувала до 05.08.2025, а з 06.08.2025 заборгованість становить 461 000,00 грн. Тому правильним буде нарахування 3% річних у період з 15.07.2025 по 05.08.2025 на суму боргу 374 000,00 грн, а у період з 06.08.2025 по 04.09.2025 на суму боргу 461 000,00 грн.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" власний розрахунок 3% річних, врахувавши вірно визначений період прострочення та суму боргу, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 970,30 грн, в той час як правильною є сума 1 812,98 грн.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 474 213,54 грн, з яких: 461 000,00 грн основного боргу, 11 243,24 грн пені та 1 970,30 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню.
З Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС ГРУП ЕКСПОРТ-ІМПОРТ КО"на користь Управління поліції охорони в Київській області підлягають стягненню 461 000,00 грн основного боргу, 9 337,37 грн пені та 1 812,98 грн 3% річних. В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1 905,87 грн та 3% річних у розмірі 157,32 грн суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 7 113,20 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у загальній сумі 7 113,20 грн (платіжна інструкція № 5913 від 05.09.2025).
Згідно позовної заяви, позивач заявив до стягнення з відповідача 474 213,54 грн на підставі Договору № 1209/25 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони від 19.02.2025, з яких: 461 000,00 грн заборгованості за охоронні послуги, 11 243,24 грн пені, 1 970,30 грн 3% річних.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позову, судовий збір у сумі 7 082,20 грн покладається на відповідача, а у сумі 31,00 грн на позивача.
Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС ГРУП ЕКСПОРТ-ІМПОРТ КО" (Україна, 04053, місто Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 21/27, офіс 405; ідентифікаційний код: 44014693) на користь Управління поліції охорони в Київській області (Україна, 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІМ'Ї ПРАХОВИХ, будинок 8; ідентифікаційний код: 40109063) 461 000,00 грн (чотириста шістдесят одну тисячу гривень 00 коп.) основного боргу, 9 337,37 грн (дев'ять тисяч триста тридцять сім гривень 37 коп.) пені, 1 812,98 грн (одну тисячу вісімсот дванадцять гривень 98 коп.) 3% річних та 7 082,20 грн (сім тисяч вісімдесят дві гривні 20 коп.) судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 27.10.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА