ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2025Справа № 910/11311/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 8В) до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25) про стягнення 98 549 816,43 грн,
За участю представників:
від позивача - Андрієвська О.В.;
від відповідача - Бондаренко О.О.
08.09.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" сформовано позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0204-09021 від 01.07.2019 у розмірі 98 549 816,43 грн. та була передана 09.09.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.10.25 о 11:10 год.
25.09.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що законодавство забороняє відповідачу оплачувати послуги ( в даному випадку позивачу) за рахунок коштів, які призначені згідно зі структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі. Звертав увагу на складний майновий стан НЕК «Укренерго» і нестійкість фінансово-економічного становища підприємства.
26.09.2025 представник позивача сформував в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій зазначав, що відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем щодо оплати вартості послуг, а відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел в структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань.
У судовому засіданні 09.10.2025 судом на підставі ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2025 о 12:20 год.
16.10.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано клопотання про відстрочення виконання рішення на 1 рік.
У судове засідання 16.10.2025 представники сторін з'явилися, надали пояснення по справі.
В судовому засіданні 16.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - постачальник послуг) та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - замовник) укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0204-09021 (далі - договір).
До вказаного договору сторонами неодноразово укладались додаткові угоди.
Відповідно до п.1.1. договору для забезпечення покриття економічного обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим тарифом», надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору. (п.1.2. договору).
Вартість та порядок оплати послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг, визначеними згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.12.2023 №2651 (п.2.1. договору в редакції додаткової угоди №9).
У п. 3.1 договору визначено обов'язки постачальника послуги, якими, зокрема є: здійснення розрахунків вартості послуги виходячи з фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до Порядку (підпункт 2) та затвердження вартості послуги, погодженої замовником (відповідачем) (підпункт 3), а пунктом 3.2 договору визначено право позивача як постачальника, зокрема щодо отримання своєчасно та в повному обсязі оплати вартості послуг.
За умовами п. 3.3 договору встановлено обов'язки замовника, якими, зокрема є: приймати послугу, яку надає постачальник послуг; у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором; повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг протягом 5 днів з дня їх отримання.
Протягом періоду з серпня по листопад 2024 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, були прийняті відповідні постанови, якими затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг:
Постановою НКРЕКП від 01.10.2024 №1702 позивачу затверджено вартість послуги в серпні 2024 року в розмірі 49 930 354,43 грн (без ПДВ), 59 916 425,32 грн (з ПДВ), строк оплати до 04.10.2024;
Постановою НКРЕКП від 29.10.2024 №1855 позивачу затверджено вартість послуги у вересні 2024 року в розмірі 38 904 618,17 грн (без ПДВ), 46 685 541,80 грн (з ПДВ), строк оплати до 01.11.2024;
Постановою НКРЕКП від 26.11.2024 №2017 позивачу затверджено вартість послуги в жовтні 2024 року в розмірі 21 553 561,25 грн (без ПДВ), 25 864 273,50 грн (з ПДВ), строк оплати до 29.11.2024;
Постановою НКРЕКП від 24.12.2024 №2364 позивачу затверджено вартість послуги в листопаді 2024 року в розмірі 6 614 904,38 грн (без ПДВ), 7 937 885,26 грн (з ПДВ), строк оплати до 27.12.2024.
Матеріали справи містять підписані сторонами за допомогою електронного підпису акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору від 01.07.2019 №0204-09021, а саме №8 від 31.08.2024 на суму 59 916 425,32 грн, №9 від 30.09.2024 на суму 46 685 541,80 грн, №10 від 31.10.2024 на суму 25 864 273,50 грн, №11 від 30.11.2024 на суму 7 937 885,26 грн, всього на суму 140 404 125,88 грн.
Відповідач частково оплатив отримані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями №ПУП005973 від 07.10.2024 на суму 11 983 285,05 грн, №ПУП009303 від 23.04.2025 на суму 1 265 939,13 грн, №ПУП009938 від 19.05.2025 на суму 5 822 699,23 грн, №ПУП010494 від 06.06.2025 на суму 6 492 649,34 грн, №ПУП006648 від 01.11.2024 на суму 9 337 108,36 грн, №ПУП007307 від 29.11.2024 на суму 5 172 854,70 грн, №ПУП117943 від 27.12.2024 на суму 1 587 577,05 грн, №ПУП009113 від 28.03.2025 на суму 192 196,58 грн, всього на суму 41 854 309,44 грн.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що відповідач в порушення визначеного умовами договору та вимогами чинного законодавства України порядку, не розрахувався повністю за послуги з серпня по листопад 2024 року, внаслідок чого станом на день подання позову заборгованість останнього перед позивачем становить 98 549 816,43 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору №0204-09021 від 01.07.2019, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018 (далі - НКРЕКП), Товариству з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (позивачу) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до абз. 4 п. 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", позивач, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг (далі - ПУП) на закріпленій території.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Пунктом 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) є оператором системи передачі (далі - ОСП).
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Згідно з абзацем 3 частини 6 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Згідно положень статей 33, 62 ,63 Закону України "Про ринок електричної енергії" на відповідача, який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема: спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за № 641 (із змінами) затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (далі - Порядок), який поширюється на виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом і кандидатів у такі виробники, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП), адміністратора комерційного обліку та суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на атомних електростанціях (пункт 1.2 глави 1 Порядку в редакції, чинній на час укладення договору).
Відповідно до п.3.1 глави 3 Порядку №641 на позивача та відповідача покладаються спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Пунктом 3.2 глави 3 Порядку в редакції, чинній на час укладення договору, для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641.
Відповідно до п.15.4. глави 15 Порядку ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами укладеного сторонами договору встановлений обов'язок замовника у повному обсязі здійснювати оплату послуги, розрахованої постачальником послуги, погодженої замовником та затвердженої Регулятором (пп. 4 п. 3.3 договору).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, п. 2.1, 3.3 договору та наведених положень Порядку, відповідач зобов'язаний був оплатити послуги протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у період з серпня по листопад 2024 року позивачем надано, а відповідачем прийнято та частково оплачено послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на підставі договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії до договору, підписаними сторонами без зауважень та претензій; постановами НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданими у місяцях спірного періоду, а також платіжними інструкціями із відповідними призначеннями платежів.
Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги становить 98 549 816,43 грн, що останнім не спростовано.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті отриманих послуг в повному обсязі до суду не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 98 549 816,43 грн.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що сторони є суб'єктами господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 8В, код ЄДРПОУ 42094646) заборгованість у розмірі 98 549 816 (дев'яносто вісім мільйонів п'ятсот сорок дев'ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн 43 коп. та судовий збір у сумі 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 27.10.2025
Суддя Владислав ДЕМИДОВ