пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
22 жовтня 2025 року Справа № 903/625/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А.С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши справу
за позовом: заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городищенської сільської ради
до відповідача: Фермерського господарства “Тара Ві»
про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: н/з;
від відповідача: Нестерук О.В., адвокат, ордер серія АС №1151348 від 16.09.2025;
від прокуратури: Костюк Н. В., прокурор відділу, службове посвідчення №071760 від 01.03.2023.
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Суть спору: 19.06.2025 заступник керівника Луцької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Городищенської сільської ради з позовом до Фермерського господарства “Тара Ві» в якому просить:
- розірвати договір оренди землі №78 від 28.03.2012, зі змінами внесеними до нього додатковою угодою №1 від 01.07.2022, укладений між Городищенською сільською радою та Фермерським господарством “Тара Ві», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.04.2021, номер запису 41397661, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 0720881500:01:001:2218, площею 61,7710 га;
- зобов'язати Фермерське господарство “Тара Ві» повернути Городищенській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером 0720881500:01:001:2218, площею 61,7710 га, яка розташована на території Городищенської територіальної громади Луцького району Волинської області;
- розірвати договір оренди землі №77 від 28.03.2012, зі змінами внесеними до нього додатковою угодою №1 від 01.07.2022, укладений між Городищенською сільською радою та Фермерським господарством “Тара Ві», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.04.2021, номер запису 41397305, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 0720881500:01:001:2219, площею 32,5549 га;
- зобов'язати Фермерське господарство “Тара Ві» повернути Городищенській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером 0720881500:01:001:2219, площею 32,5549 га, яка розташована на території Городищенської територіальної громади Луцького району Волинської області.
При обґрунтуванні позовних вимог прокурор вказує на порушення відповідачем договірних зобов'язань шляхом систематичної (два і більше разів) несплати орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 0720881500:01:001:2218, 0720881500:01:001:2219, які знаходяться на території Городищенської територіальної громади, що є підставою для розірвання спірних договорів оренди землі на підставі пункт “д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України та повернення земельних ділянок на підставі ст. 34 Закону України "Про оренду землі".
Ухвалою суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.07.2025; запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; прокурору та позивачу - відповідь на відзив.
07.07.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому вказує, що позовна заява є необґрунтованою, тому у її задоволенні повинно бути повністю відмовлено. Крім того, відповідач ставить під сумнів усі копії документів, що додані до позовної заяви та просить на підставі ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) витребувати у позивача оригінали усіх копій доказів, що були долучені останнім до позовної заяви. Даний відзив з додатками долучено до матеріалів справи.
11.07.2025 прокурор через систему “Електронний суд» подав відповідь на відзив в якій заперечує твердження відповідача наведені у відзиві з підстав викладених у відповіді на відзив. Дана відповідь на відзив з додатками долучена до матеріалів справи.
22.07.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки не може забезпечити явку свого представника в дане судове засідання через перебування останнього у відрядженні, також має намір скористатися професійною правовою допомогою адвоката. Дане клопотання з додатками долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 24.07.2025 судом постановлено на місці відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування оригіналів долучених позивачем до позовної заяви документів.
Ухвалою суду від 24.07.2025 повідомлено учасників справи про те що, підготовче засідання відбудеться 12.08.2025.
07.08.2025 через систему “Електронний суд" надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі представника Городищенської сільської ради за наявними в матеріалах справи доказами. Дане клопотання долучено до матеріалів справи.
12.08.2025 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю додаткового часу для укладання мирової угоди. Дане клопотання долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 12.08.2025 повідомлено учасників справи про те що, підготовче засідання відбудеться 25.08.2025.
Позивач в судове засідання 25.08.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належно був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 18.08.2025) до його електронного кабінету 14.08.2025.
Відповідач у судовому засіданні 25.08.2025 заявив усне клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання, вказуючи що між сторонами є підписана мирова угода яка потребує погодження прокуратури та затвердженню Городищенською сільською радою шляхом прийняття відповідного рішення останньою.
Ухвалою суду від 25.08.2025 повідомлено учасників у справі про те, що підготовче засідання відбудеться 16.09.2025.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання за вх.№01-75/2631/25 від 16.09.2025 у якому просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що останній перебуває на лікарняному у зв'язку з хворобою.
Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належно був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 25.08.2025) до його електронного кабінету 26.08.2025.
Суд, на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, постановив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.09.2025.
Ухвалою суду від 16.09.2025 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 23.09.2025.
22.09.2025 через відділ документального забезпечення та контролю суду позивач подав спільну заяву про затвердження мирової угоди та клопотання за вх.№1133/01-09/2-25 від 22.09.2025 у якому просить суд відкласти розгляд справи з метою вирішення питання про затвердження мирової угоди з урахуванням часу проведення чергової сесії Городищенської сільської ради, яке відбудеться 24.09.2025.
Прокурор та представник відповідача у судовому засіданні 23.09.2025 не заперечували про відкладення судового засідання.
22.09.2025 через відділ документального забезпечення та контролю суду відповідач подав додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 23.09.2025 додаткові письмові пояснення(за вх.№01-75/2692/25) Фермерського господарства “Тара Ві» залишено без розгляду. Запропоновано прокурору в строк до 15.10.2025 надати суду письмові пояснення (погодження чи заперечення) щодо спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди від 22.08.2025. Повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 22.10.2025.
24.09.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання у якому просить суд розглядати справу без участі представників Городищенської сільської ради за наявними в матеріалах справи доказами.
06.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява у якій просить суд затвердити мирову угоду у справі №903/625/25, укладену між Городищенською сільською радою та Фермерським господарством «Тара Ві» та закрити провадження у справі №903/625/25. До заяви останній долучив примірник мирової угоди від 24.09.2025 та рішення Городищенської сільської ради від 24.09.2025 №56/48 «Про погодження тексту мирових угод ФГ «Польова мелодія» та ФГ «Тара-Ві» з Городищенською сільською радою.
Ухвалою суду від 16.10.2025 виправлено допущену в ухвалі Господарського суду Волинської області від 23.09.2025 у справі № 903/625/25 описку. Постановлено вважати вірним час проведення розгляду справи по суті 22.10.2025 о 12:00 год.
Представник позивача у судове засідання 22.10.2025 не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
У судовому засіданні 22.10.2025 представник відповідача підтримав заяву про затвердження мирової угоди та просив суд затвердити останню (у редакції від 24.09.2025).
Прокурор у судовому засіданні 22.10.2025 не заперечувала щодо затвердження мирової угоди.
Дослідивши зміст мирової угоди, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, суд постановив на місці відмовити у затвердженні мирової угоди, з огляду на таке.
Статтею 192 ГПК України унормовано, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Отже, одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, згідно процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов, якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Звертаючись до суду із заявою про затвердження мирової угоди, сторони усвідомлюють процесуальні наслідки затвердження зазначеної угоди та свідомо погоджуються із виникненням у сторін нових зобов'язань, які повинні виконуватись ними належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є розірвання договорів оренди землі та відповідно похідне зобов'язання Фермерського господарство “Тара Ві» повернути Городищенській сільській раді земельні ділянки, які розташовані на території Городищенської територіальної громади Луцького району Волинської області.
Позовні вимоги обґрунтовані систематичною несплатою Фермерським господарством “Тара Ві» орендної плати, що є підставою для розірвання спірних договорів оренди землі на підставі пункт “д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України та повернення земельних ділянок на підставі ст. 34 Закону України "Про оренду землі".
При цьому заборгованість з орендної плати щодо спірних земельних ділянок, яка існувала станом на 01.05.2025, як зазначає позивач у заяві від 22.09.2025 та як визначено у мировій угоді сплачена відповідачем повністю. Відповідач за доводами позивача також наперед сплатив суму орендної плати за користування спірними земельними ділянками за період з серпня по грудень 2025 року в сумі 242 491 грн.
Умовами мирової угоди від 24.09.2025 у справі №903/625/25, що укладена між Городищенською сільською радою та Фермерським господарством «Тара Ві», яку представники сторін просять затвердити суд, стверджується:
1. Сторони підтверджують, що Відповідач з дати укладення додаткових угод від 01.07.2022 №1 до договорів оренди землі від 28.03.2012 №77, від 28.03.2012 №78 сплачує орендну плату з розрахунку 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що є найвищою ставкою згідно пункту 5.2 статті 288 Податкового кодексу України. Водночас, у зв'язку із періодами посіву та жнив, а також бухгалтерською помилкою, виникли фінансові труднощі, що вплинули на своєчасну сплату орендної плати, водночас які станом на сьогодні усунуто.
2. Згідно пункту 11 вищевказаних договорів оренди - орендна плата вноситься щомісячно в рівних частинах. Сторони підтверджують, що Відповідач сплатив Позивачу заборговану суму орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 0720881500:01:001:2218 0720881500:01:001:2219, яка станом на 01.05.2025 складала 32977,87 гривень.
Всього Відповідачем сплачено 242 491 гривень. Таким чином, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Відповідач проявив свою зацікавленість в подальшому використанні земельних ділянок та узгодив подальшу співпрацю із Позивачем на засадах подальшого неухильного виконання умов договору, своєчасності та повноти сплати орендної плати та погоджується з тим, що у разі невиконання зобов'язань по сплаті орендної плати в подальшому, на протязі двох та більше місяців починаючи з 01 січня 2026 року, договір може бути розірвано в односторонньому порядку.
3. Сторони констатують, що у зв'язку із тим, що Відповідачем заборгованість з орендної плати погашено в повному обсязі, останнім також сплачено наперед оренду плату, вказане свідчить про добросовісний намір Відповідача виконувати належним чином зобов'язання по договору, а також його заінтересованість в існуванні правовідносин в рамках договорів оренди вказаних ділянок. Також сторони зазначають, що станом на сьогодні розірвання вказаних договорів також суперечить суспільному інтересу, оскільки матиме наслідком позбавлення територіальної громади надходжень до місцевого бюджету з оренди спірних земельних ділянок, що може призвести до більш негативних наслідків для місцевої громади. Сільська рада буде змушена займатися пошуком нового орендаря та оформленням правовідносин з ним, що потребує значного часу в умовах війни та безумовно призведе до суттєвих втрат (ненадходження орендної плати за земельні ділянки впродовж тривалого часу).
4. Позивач, з урахуванням поступок та зобов'язань, які бере на себе Відповідач згідно даної Мирової угоди, відмовляється від позовних вимог у справі №903/625/25.
10. Ухвала Господарського суду Волинської області про затвердження даної Мирової угоди є виконавчим документом, має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» та може бути виконана в примусовому порядку.
Проте, проаналізувавши умови мирової угоди, суд дійшов висновку, що вони не містять поступок зі сторони відповідача, оскільки умови пунктів 1 та 2 Мирової угоди фактично є констатацією вже так наявного у відповідача обов'язку належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за спірними правочинами.
На думку суду, такі умови не можуть вважатися окремими зобов'язаннями чи поступками в розумінні змісту умов мирової угоди.
За приписами статті 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
З аналізу змісту умов мирової угоди вбачається, що умови затвердженої мирової угоди є невиконуваними, оскільки в разі невиконання відповідачем умов спірного правочину та несплати відповідачем в майбутньому орендної плати (пункт 2 Мирової угоди) така мирова угода не може бути виконана під час виконавчого провадження, як виконавчий документ, що суперечить частині 3 статті 193 ГПК України.
Крім того, пунктом 4 Мирової угоди передбачено, що позивач відмовляється від заявлених позовних вимог.
Суд звертає увагу, що відмова від позову та укладання між сторонами мирової угоди є різними процесуальними інститутами, котрі не можуть бути застосовані одночасно.
Між тим, на відміну від укладення мирової угоди, при відмові позивача від позову у цій справі, прокурор може заперечувати проти неї та стверджувати про подальший розгляд справи, підтримуючи заявлені позовні вимоги.
Слід врахувати, що в постанові Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі №461/56/20 вказано, що мирова угода укладається щодо прав і обов'язків стосовно предмета спору, а не вчинення процесуальних дій. Відмова від позову є процесуальною дією, відмінною від укладення мирової угоди.
Враховуючи наведене, умова мирової угоди про відмову позивача від позову суперечить нормам процесуального законодавства.
Разом з тим, підставою позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі ради, було те, що орендар протягом тривалого часу належно та добросовісно не виконував свої обов'язки, визначені договорами оренди, хоча, укладаючи договори оренди землі, відповідач зобов'язувався сплачувати орендну плату в установленому розмірі та у строк, передбачений умовами договорів, а також був обізнаний з негативними для нього наслідками в разі порушення ним зобов'язань.
Предметом позову є розірвання договорів оренди з додатками та повернення територіальній громаді земельних ділянок.
Розірвання договору та повернення територіальній громаді земельної ділянки у випадку встановлення протиправної поведінки самого орендаря здійснюється на підставі закону та укладеного з ним договору, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до суспільних інтересів у тому, щоб така передача в оренду землі сприяла досягненню максимального економічного ефекту від оренди об'єктів комунальної власності, оскільки своєчасне ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди для утворення та використання фінансових ресурсів, потрібних для забезпечення функцій та повноважень органів місцевого самоврядування. Також задоволення позовних вимог не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, оскільки таке втручання є прогнозованим наслідком недобросовісних дій самого орендаря, який свідомо допустив систематичне неналежне виконання договірних зобов'язань у повному обсязі.
За наведених обставин, оскільки мирова угода від 24.09.2025 у справі №903/625/25, укладена між Городищенською сільською радою та Фермерським господарством «Тара Ві» не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися мировою угодою, право на укладення якої надано сторонам у справі, а відтак у затвердженні останньої суд відмовляє.
Аналогічної позиції дотримується Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 19 червня 2024 року по справі № 902/21/24.
У подальшому, після постановленої на місці судом відмови у затвердженні мирової угоди, прокурор у судовому засіданні 22.10.2025 позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні 22.10.2025 заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у позові.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливості розгляду справи за відсутності представника позивача.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, відповідача дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
установив:
Між Горохівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 61,7709 га, яка розташована на території Губинської сільської ради Горохівського району Волинської області від 28.03.2012 № 78 (далі - Договір №78) (а.с.10-12).
Відповідно до п. 15 Договору №78 земельна ділянка передається в оренду для створення і ведення фермерського господарства.
Після переходу зазначеної земельної ділянки у комунальну власність Городищенської територіальної громади між Городищенською сільською радою та Фермерським господарством «Тара Ві» (засновником якого є ОСОБА_2 ) 01.07.2022 укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди землі № 78 від 28.03.2012 на земельну ділянку площею 61,7710 га кадастровий номер 0720881500:01:001:2218 (а.с.16).
Укладаючи зазначену додаткову угоду, сторони домовились внести зміни у Договір №78 в частині заміни сторін договору, а також погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0720881500:01:001:2218 станом на 01.01.2022 становить 1616875,70 грн (п. 5 Договору №78).
Зазначеною додатковою угодою також внесено зміни до п. 9 Договору №78, яким передбачено, що орендна плата на наступні роки, починаючи з дати підписання даної додаткової угоди, вноситься орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок місцевого бюджету Городищенської сільської ТГ Луцького району Волинської області в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 194025,08 гривень.
Інші умови Договору №78 залишились без змін.
Крім того, між Горохівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 32,5549 га, яка розташована на території Губинської сільської ради Горохівського району Волинської області від 28.03.2012 № 77 (далі- Договір №77) (а.с. 16-18).
Відповідно до п. 15 Договору №77 земельна ділянка передається в оренду для створення і ведення фермерського господарства.
Після переходу зазначеної земельної ділянки у комунальну власність Городищенської територіальної громади між Городищенською сільською радою та Фермерським господарством «Тара Ві» (засновником якого є ОСОБА_2 ) 01.07.2022 укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди землі № 77 від 28.03.2012 на земельну ділянку площею 32,5549 га кадастровий номер 0720881500:01:001:2219 (а.с. 21).
Укладаючи зазначену додаткову угоду, сторони домовились внести зміни у Договір №77 в частині заміни сторін договору, а також погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0720881500:01:001:2219 станом на 01.01.2022 становить 852134,93 грн (п. 5 Договору №77).
Зазначеною додатковою угодою внесено зміни до п. 9 Договору №77, яким передбачено, що орендна плата на наступні роки, починаючи з дати підписання даної додаткової угоди, вноситься орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок місцевого бюджету Городищенської сільської ТГ Луцького району Волинської області в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 102256,19 гривень.
Пунктами 11 Договорів №78 та №77 передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно у рівних частинах.
Відповідно до пунктів 28-31 Договорів №78 та №77 права та обов'язки орендодавця і орендаря визначаються відповідно до статтей 24, 25 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до п. 38 Договорів №78 та №77 дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яка істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 41 Договорів №78 та №77 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договорів сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цих договорів.
Як вбачається із матеріалів справи, відомості про укладення договорів оренди земельних ділянок, додаткових угод до них внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.04.2021, номери записів про інше речове право 41397661 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720881500:01:001:2218) та 41397305 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720881500:01:001:2219) (а.с. 22-24).
Отже, між Городищенською сільською радою та ФГ «Тара Ві» виникли договірні правовідносини на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.03.2012 №78 та договору оренди земельної ділянки від 28.03.2012 №77.
Прокурор зазначає, що ФГ «Тара Ві» всупереч умовам договорів оренди систематично не виконує свій обов'язок, визначений вказаними угодами, а саме по сплаті орендної плати.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Волинській області від 18.09.2024 № 8449/5/03-20-04 станом на 17.09.2024 у ФГ «Тара Ві» податковий борг з орендної плати за земельні з кадастровими номерами 0720881500:01:001:2218, 0720881500:01:001:2219 становив 106450,85 гривень по термінах сплати з червня по серпень 2024 року (а.с. 28).
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі № 140/9346/24 позов Головного управління ДПС у Волинській області до ФГ «Тара Ві» залишено без розгляду за заявою позивача у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості (а.с. 29).
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Волинській області від 06.12.2024 № 11121/5/03-20-13-04-05 та від 02.01.2025 № 11/5/03-20-13-04-05 у ФГ «Тара Ві» станом на 05.12.2024 та 25.12.2024 податковий борг становив 64862,83 грн, по термінах сплати: 30.10.2024 - 26292,88 грн, 22.11.2024 - 6487,33 грн(ш/с), 02.12.2024 - 32082,62 грн (а.с. 33,39).
Відповідно до інформації Городищенської сільської ради від 27.03.2025 № 359/05-04/2 25 станом на 01.03.2025 податковий борг ФГ «Тара Ві» становив 61298 гривень, який було погашено 27.03.2025 (а.с. 42).
Листом від 17.06.2025 № 726/01-09/2-25 Городищенською сільською радою поінформовано окружну прокуратуру про те, що ФГ «Тара Ві» систематично і несвоєчасно проводить розрахунок орендної плати, тим самим порушуючи умови договорів оренди щодо щомісячного внесення орендної плати в рівних частинах (а.с. 52).
Факт систематичної несплати також вбачається з інформації ГУ ДПС у Волинській області від 16.05.2025 № 4949/5/03-20-13-14-05 та доданим до неї розрахунком заборгованості ФГ «Тара Ві» за 2022-2025 роки (а.с. 44-47).
На запит Луцької окружної прокуратури Головне управління ДПС у Волинській області листом від 16.05.2025 № 4949/5/03-20-13-14-05 повідомило про те, що станом на 01.05.2025 за даними інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС «Податковий блок» за відповідачем обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 32977,87 гривень. Згідно доданого до зазначеної інформації розрахунку заборгованості ФГ «Тара Ві» за 2022-2025 роки, останнім допускаються випадки систематичної (упродовж більше 2 місяців поспіль) несплати орендної плати за користування спірними земельними ділянками (а.с. 44).
Прокурор зазначає, що ФГ «Тара Ві» періодично погашається заборгованість з орендної плати, водночас остання сплачується з порушенням умов договорів щодо щомісячного розрахунку у рівних частинах, а також допускаються випадки неповної сплати таких платежів, у зв'язку з чим за вказаним господарством постійно виникає борг з орендної плати за землю.
Звертаючись до суду із позовом в інтересах Городищенської сільської ради прокурор доводить, що відповідачем порушені договірні зобов'язання шляхом систематичної (два і більше разів) несплати орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 0720881500:01:001:2218, 0720881500:01:001:2219, які знаходяться на території Городищенської територіальної громади, що на думку прокурора є підставою для розірвання спірних договорів оренди землі на підставі пункт “д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України та повернення земельних ділянок на підставі ст. 34 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується зі ст. 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі).
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Частиною 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно ст. ст. 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Враховуючи вищенаведене, системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є, зокрема, землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.
Податковий кодекс України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати (висновок Верховного Суду України у постанові від 02.12.2014 в адміністративній справі 21-274а14, №42010791).
Крім того, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п. 288.1 ст. 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК України порядку (пп. 1.3 п. 1 постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Отже, враховуючи положення Податкового кодексу та пункту 11 Договорів №78 та №77 ФГ «Тара Ві» зобов'язане вносити щомісячно орендну плату в розмірі визначеному договорами оренди.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно ч. 1 ст. 32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.
Пунктом «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
При цьому, суд зазначає, що факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо не сплати орендної плати є достатньою та вагомою підставою для розірвання такого договору про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду(постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23) із застосуванням такого правового наслідку як розірвання договору судом саме за обставин систематичного невнесення орендної плати, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
В пункті 10.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Проте, у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в її постанові від 27.11.2018 року справі № 912/1385/17, шляхом його конкретизації та зазначення, що:
- пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині другій статті 651 ЦК України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі;
- якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини другої статті 651 ЦК України, а не припис пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи такий договір, то такий договір має бути розірваний саме на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Враховуючи зазначене, оскільки договорами оренди передбачена сплата орендної плати щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців визнається судом систематичною та підставою для застосування пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України як спеціальної норми права.
Систематична несплата відповідачем орендної плати підтверджується інформацією ГУ ДПС у Волинській області від 16.05.2025 № 4949/5/03-20-13-14-05 та доданим до неї розрахунком заборгованості ФГ «Тара Ві» за 2022-2025 роки. Заборгованість з орендної плати у ФГ «Тара Ві» станом на 01.05.2025 борг становить 32977,87 грн.
Крім того, листом від 17.06.2025 № 726/01-09/2-25 Городищенською сільською радою поінформовано окружну прокуратуру про те, що ФГ «Тара Ві» систематично і несвоєчасно проводить розрахунок орендної плати, тим самим порушуючи умови договорів оренди щодо щомісячного внесення орендної плати в рівних частинах.
Отже, оскільки орендна плата повинна вноситися щомісячно, заборгованість є систематичною.
Судом враховується, що відповідачем будь-яких доказів на спростування фактів систематичної несплати за користування земельними ділянками суду не подано, у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Слід звернути увагу, що у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 923/410/20, ухваленій у подібних земельних правовідносинах з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 923/1001/19 і № 904/3953/17, міститься висновок щодо належності та допустимості інформації органів державної податкової служби України як доказу систематичної несплати орендної плати за землю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.12.2021 у справі № 922/3109/20.
Враховуючи наведене, суд встановив, що ФГ «Тара Ві» допустило порушення договірних зобов'язань шляхом систематичної (два і більше рази) повної несплати орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 0720881500:01:001:2218, 0720881500:01:001:2219.
Зазначене порушення є достатньою підставою для розірвання договорів оренди землі №78 та №77 від 28.03.2012, додаткових угод до них від 01.07.2022 на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.
Слід звернути увагу, що розірвання договорів та повернення у власність територіальної громади земельних ділянок у випадку встановлення протиправної поведінки самого орендаря здійснюється на підставі закону та укладеного з ним договору, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до суспільних інтересів у тому, щоб така передача в оренду землі сприяла досягненню максимального економічного ефекту від оренди об'єктів комунальної власності, оскільки ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди для утворення та використання фінансових ресурсів, потрібних для забезпечення функцій та повноважень органів місцевого самоврядування. Також задоволення позовних вимог не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, оскільки таке втручання є прогнозованим наслідком недобросовісних дій самого орендаря, який свідомо допустив систематичне неналежне виконання договірних зобов'язань у повному обсязі, як-от: двічі не сплачував орендну плату у повному розмірі.
Подібні висновки викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 918/119/21.
Пунктом 38 Договорів №78 та №77 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яка істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Крім того, пунктом 21 Договорів №78 та №77 передбачено, що після припинення договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Вимога про повернення земельних ділянок є похідною від вимоги про розірвання договорів оренди, а відтак за наявності правових підстав для розірвання договорів оренди неодмінним є обов'язок орендаря повернути земельні ділянки, що були у його користуванні.
Враховуючи встановлені судом підстави для розірвання договорів оренди земельних ділянок №78 та №77 від 28.03.2012 з додатковими угодами до них, відповідач зобов'язаний повернути земельні ділянки з кадастровим номером 0720881500:01:001:2218, площею 61,7710 га та з кадастровим номером 0720881500:01:001:2219, площею 32,5549 га орендодавцю - Городищенській сільській раді.
В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, з відповідача на користь прокуратури належить стягнути 9689,60 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди землі № 78 від 28.03.2012, зі змінами внесеними до нього додатковою угодою № 1 від 01.07.2022, укладений між Городищенською сільською радою та Фермерським господарством «Тара Ві», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.04.2021, номер запису 41397661, предметом якого є земельна ділянка 0720881500:01:001:2218, площею 61,7710 га.
3. Зобов'язати Фермерське господарство «Тара Ві» (45726, Волинська обл., Горохівський р-н, село Губин Перший, код ЄДРПОУ 38366393) повернути Городищенській сільській раді (45656, Волинська обл., Луцький р-н, село Городище (Городищенська с/р), вулиця Шкільна, будинок 35, код ЄДРПОУ 04590530) земельну ділянку з кадастровим номером 0720881500:01:001:2218, площею 61,7710 га, яка розташована на території Городищенської територіальної громади Луцького району Волинської області.
4. Розірвати договір оренди землі № 77 від 28.03.2012, зі змінами внесеними до нього додатковою угодою № 1 від 01.07.2022, укладений між Городищенською сільською радою та Фермерським господарством «Тара Ві», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.04.2021, номер запису 41397305, предметом якого є земельна ділянка 0720881500:01:001:2219, площею 32,5549 га.
5. Зобов'язати Фермерське господарство «Тара Ві» (45726, Волинська обл., Горохівський р-н, село Губин Перший, код ЄДРПОУ 38366393) повернути Городищенській сільській раді (45656, Волинська обл., Луцький р-н, село Городище (Городищенська с/р), вулиця Шкільна, будинок 35, код ЄДРПОУ 04590530) земельну ділянку з кадастровим номером 0720881500:01:001:2219, площею 32,5549 га, яка розташована на території Городищенської територіальної громади Луцького району Волинської області.
6. Стягнути з Фермерського господарства «Тара Ві» (45726, Волинська обл., Горохівський р-н, село Губин Перший, код ЄДРПОУ 38366393) на користь Волинської обласної прокуратури (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 9689,60(дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень 60 коп) грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 27.10.2025
Суддя А. С. Вороняк