вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"16" жовтня 2025 р. Cправа № 902/1011/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
представників:
позивача - Хитрука І.С.,
відповідача 1 - Стецюри А.І.,
у відсутності представника відповідача 2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (вул. Заводська, буд. 150, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700)
до: Немирівської міської ради (вул. Соборна, буд. 26, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800)
до: Фермерського господарства "Агромрія-А" (вул. Гагаріна, буд. 1-Е, с. Бондурівка, Вінницький район, Вінницька область, 22832)
про визнання додаткової угоди укладеною у запропонованій позивачем редакції та визнання відсутнім права оренди,
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до Немирівської міської ради та Фермерського господарства "Агромрія-А" про визнання додаткової угоди укладеною у запропонованій позивачем редакції та визнання відсутнім права оренди.
Ухвалою суду від 28.07.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1011/25 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 21.08.2025 об 11:00 год.
Під час підготовчого провадження учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачами подано відзиви на позовну заяву (а.с. 169-177, 181-194, т.1); позивачем - відповіді на відзиви (а.с. 178-180; 195-197, т.1).
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та протокольною ухвалою від 21.08.2025 призначено справу до розгляду по суті на 18.09.2025 о 14:00 год.
За результатами слухання справи 18.09.2025, внаслідок задоволення заяви представника позивача про відкладення розгляду справи (вх. № 01-34/9914/25 від 17.09.2025), розгляд справи по суті відкладено на 16.10.2025 о 14:00 год., про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
15.09.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення Немирівської міської ради по суті спору.
На визначений час у судове засідання 16.10.2025 з'явилися представники позивача та відповідача 1, які підтримали викладені письмово позиції по суті спору. Представнику позивача на підставі відповідного клопотання забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Повідомлений належним чином відповідач 2 правом участі у судовому засіданні не скористався. Поряд з цим представник Фермерського господарства "Агромрія-А" заявив клопотання про проведення судового засідання без його участі, просив у задоволенні позову відмовити (вх. №01-34/11217/25 від 16.10.2025).
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо поновлення Договору оренди землі №б/н від 14.04.2018, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" дотрималося процедури звернення про поновлення договору оренди на новий строк, однак Немирівська міська рада протиправно не дотрималася процедури поновлення договору та передала земельну ділянку в оренду Фермерському господарству "Агромрія-А".
У відзиві на позовну заяву Немирівська міська рада звертає увагу, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК.
Тому поняття поновлення договору оренди, про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону "Про оренду землі" та поняття поновлення договору оренди, яке містилось у Законі "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.
Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України П"ро оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.
За таких обставин твердження позивача, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, яке було чинним на 14.04.2018 року - є помилковим.
Також Немирівська міська рада стверджує, що як орендодавець та суб'єкт владних повноважень, діяла виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Договір оренди землі, укладений між Бондурівською сільською радою та ТОВ "ПК "Зоря Поділля" від 14 квітня 2018 року припинений на підставі рішення 63 сесії Немирівської міської ради 8 скликання №3067 від 17 квітня 2025 року "Про надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, власники яких померли, ФГ "Агромрія-А", відомості про що внесено до Державного реєстру речових прав.
Крім того, договір оренди землі від 14 квітня 2018 року не підлягає поновленню в силу дії Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ст.19 зазначеного Закону особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку земельну ділянку в оренду на строк, передбачений цією статтею, без права на поновлення договору оренди землі.
Спірна земельна ділянка, яка була предметом договору, із кадастровим номером 0523080600:02:001:0071 є земельною ділянкою із числа неуспадкованих земельних часток (паїв), власник якої помер, а, відповідно, входить до складу спадщини.
Отже, у такий спосіб Немирівська міська рада правомірно припинила дію Договору оренди землі від 14.04.2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Крім того, укладення договору оренди землі із відповідачем 2 є більш економічно вигідним для Немирівської міської ради, сприяє збільшенню надходжень до бюджету.
У відповіді на відзив відповідача 1 на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" акцентує увагу, що за день до проведення 63 сесії 8 скликання розпорядженням голови Немирівської міської ради від 16.04.2025 №55-р було змінено порядок денний даної сесії та винесено питання щодо відмови позивачу у поновленні договору оренди від 14.04.2018.
В цей же день, 16.04.2025, на офіційному сайті відповідача - 1 з'явився проект рішення про відмову позивачу у поновленні Договору оренди від 14.04.2018.
ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" про дану обставину стало відомо лише 17.04.2025. Тому позивач мав намір добросовісно провести переговори з відповідачем - 1 та бути присутнім на сесії ради, де мало вирішуватися питання щодо поновлення Договору оренди від 14.04.2018.
Для цього 17.04.2025 (до початку 63 сесії 8 скликання) позивач надіслав до Немирівської міської ради клопотання від 17.04.2025 №621 з проханням не виносити на розгляд саме 63 сесії 8 скликання Немирівської міської ради, призначеної на 17.04.2025 на 10:00 год., питання про поновлення Договору оренди від 14.04.2018.
В той же час, Рішенням 63 сесії 8 скликання Немирівської міської ради від 17.04.2025 №3067 земельну ділянку було передано в оренду Фермерському господарству "Агромрія-А".
Отже, Немирівська міська рада немала наміру проводити добросовісно перемовини з ТОВ "ПК "Зоря Поділля" ні до 17.04.2025, ні після цієї дати щодо поновлення договору оренди землі. Оскільки відразу 17.04.2025 прийняла рішення по передачу земельної ділянки в оренду Фермерському господарству "Агромрія-А".
Таким чином, Немирівська міська рада знехтувала своїм обов'язковим провести перемовини з позивачем та узгодити істотні умови, на яких мав бути поновленим договір оренди землі. В свою чергу позивач зазначає, що у разі надходження від Немирівської міської ради пропозиції встановити при поновленні договору оренди землі річний розмір орендної плати - 7 500 грн за 1 га землі, як було запропоновано ФГ "Агромрія-А", така би пропозиція була би акцептована.
У відзиві на позовну заяву Фермерське господарство "Агромрія-А" проти позову заперечує, зазначає, що у встановлений договором та законом строк позивач звернувся до відповідача 1 з листом-повідомленням про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк 14 років, та розміру орендної плати.
Водночас згідно із запропонованою редакцією додаткової угоди, що є додатком до листа повідомлення, позивач виклав у новій редакції договір, зі зміною в тому числі, строку дії договору; розміру орендної плати.
Згоду щодо укладення договору оренди на змінених умовах відповідач 1 не надав.
За змістом частини 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" умови, на яких договір може бути укладений, у будь-якому випадку узгоджуються сторонами. Якщо відсутня згода будь-якої сторони (в тому числі орендодавця) щодо істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 902/453/23.
Як стверджує Фермерське господарство "Агромрія-А", у випадку заперечення орендодавця щодо подальших орендних відносин із орендарем переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може мати пріоритету над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.
У відповіді на відзив відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" зауважує, що оскільки позивач запропонував при поновленні договору оренди землі збільшений розмір орендної плати, що відповідає інтересам орендодавця, тому права Немирівської міської ради не порушено.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Бондурівська сільська рада Немирівського району Вінницької області, керуючись рішенням 14 сесії 7 скликання від 13.04.2018 передала в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" неуспадковані земельні ділянки згідно зі списком.
14.04.2018 між Бондурівською сільською радою (Орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (Орендар, позивач) укладено Договір оренди землі від 14.04.2018 (Договір), відповідно до п.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, на підставі рішення 14 сесії 7 скликання від 13 квітня 2018 року, розташовану на території Бондурівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.
Згідно із п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,5225 га, із числа неуспадкованих земельних ділянок. Номер земельної ділянки згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - 101.
Відповідно до пунктів 3-6 Договору на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури.
Земельна ділянка передається в оренду без будівель і споруд та інших об'єктів.
Нормативна грошова оцінка становить 73584,59 грн.
Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Код №0523080600:01:001:0071.
Пунктом 7 Договору визначено інші особливості об'єкта оренди, що можуть вплинути на орендні відносини: Відповідно до ст. 1283 та 1285 Цивільного кодексу України в зв'язку з відсутністю спадкоємців та або виконавця заповіту управління спадковим майном, до складу якого входить земельна ділянка, здійснює Бондурівська сільська рада. Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, в зв'язку з відсутністю спадкоємців є Бондурівська сільська рада.
Пунктом 8 Договору встановлено, що він укладається на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку, або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, відповідно до ч. 5 та ч. 6 та ст. 19 Закону України "Про оренду землі", але в будь-якому випадку діє до закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку цього Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. В разі набуття права власності спадкоємцем або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, особа до якої перейшли права на земельну ділянку, на протязі 30 днів повинна повідомити про перехід такого права орендаря.
Згідно із п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8830,15 грн за 1 рік. Відповідно до пунктів 14-15 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення - 01.01).
Пунктом 43 Договору визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Право оренди позивача земельної ділянки за Договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.09.2018 строком дії до 14.04.2025, що підтверджується відповідним витягом (а.с. 19, т.1).
Як стверджує позивач, він належно виконував свої обов'язки орендаря за вказаним Договором, зокрема щодо сплати орендної плати, та продовжує її сплату та декларування після закінчення зареєстрованого права оренди, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями та податковими деклараціями з плати за землю.
За таких обставин, маючи правомірні очікування на поновлення Договору оренди на той самий строк (7 років), Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" звернулося до Немирівської міської ради із клопотанням вих. №417 від 06.03.2025, до якого додано проект відповідної додаткової угоди, а також витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру.
Вказане клопотання отримано Немирівською міською радою 10.03.2025 за вх. номером 03-29-1219, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції відповідача 1 на відповідному клопотанні (а.с. 20, т.1).
Звернення позивача з відповідним клопотанням саме до Немирівської міської ради зумовлено тим, що вказана рада наразі є розпорядником спірної земельної ділянки.
Так, відповідно до Перспективного плану формування територій громад Вінницької області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 512-р від 06.05.2020 Бондурівська сільська рада увійшла до складу Немирівської міської територіальної громади.
Отже, після реформування адміністративно-територіального устрою України в 2020 році, земельна ділянка знаходиться в межах Немирівської міської територіальної громади (за межами с. Бондурівка) Вінницького району Вінницької області.
Розпорядженням голови Немирівської міської ради від 14.03.2025 за №38-р вирішено скликати 63 сесію 8 скликання на 27.03.2025 на 10:00 год., поряд з цим розпорядженням голови Немирівської міської ради від 24.03.2025 №43-р було перенесено дату проведення 63 сесії 8 скликання на 17.04.2025 на 10:00 год.
Згідно з розпорядженням голови Немирівської міської ради від 16.04.2025 №55-р до порядку денного 63 сесії 8 скликання включено питання щодо відмови позивачу у поновленні Договору оренди від 14.04.2018. Відповідний проект рішення про відмову опубліковано на офіційному сайті Немирівської міської ради 16.04.2025.
17.04.2025 позивач надіслав до Немирівської міської ради клопотання від 17.04.2025 №621 не виносити на розгляд 63 сесії 8 скликання питання про поновлення договору оренди від 14.04.2018.
Згодом, позивач звернувся до відповідача 1 із клопотанням від 12.06.2025 №1088 повідомити про результат розгляду клопотання про поновлення Договору оренди землі від 14.04.2018.
Листом від 30.06.2025 №03-31-1576 Немирівська міська рада повідомила про те, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" про поновлення Договору оренди від 14.04.2018 було знято з розгляду 63 сесії 8 скликання за клопотанням позивача від 17.04.2025 №621.
Поряд з цим Рішенням 63 сесії 8 скликання Немирівської міської ради від 17.04.2025 №3067 земельну ділянку було передано Фермерському господарству "Агромрія-А" (а.с. 49-50, т.1).
Вважаючи, що Немирівською міською радою порушено переважне право на поновлення Договору оренди, Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" звернулося із позовом до суду з вимогою визнати додаткову угоду, яка додавалася до клопотання про поновлення Договору оренди, укладеною та визнати відсутнім права оренди за відповідачем 2.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно із статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що спірна земельна ділянка, яка є предметом Договору (кадастровий номер 0523080600:02:001:0071) є земельною ділянкою із числа неуспадкованих земельних часток (паїв), власник якої помер, тому відповідно входить до складу спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1277 Цивільного кодексу України спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 Цивільного кодексу, якою визначено, що охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.
Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна.
Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою.
Відповідно до ст. 1285 Цивільного кодексу України, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.
Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.
Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.
В силу приписів ч. 5 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.
Враховуючи вищенаведені норми, Бондурівська сільська рада (Орендодавець за Договором), правонаступником якої є Немирівська міська рада діяла та продовжує діяти не як власник чи розпорядник земель комунальної або державної власності, а як управитель спадщини.
Поняття строку та терміну визначає ст. 251 ЦК України.
Відповідно до зазначеної статті строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
До таких актів цивільного законодавства, які визначають строки, в контексті спірних правовідносин відноситься Закон України "Про оренду землі"
Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час укладення Договору) особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов'язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.
Тобто приписи ст.19 названого Закону імперативно та безальтернативно вказують на який саме строк управитель може передати в оренду відповідну земельну ділянку.
У пункті 8 Договору строк його дії визначено альтернативно, передбачено, що Договір укладається на строк 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку, або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, відповідно до ч. 5 та ч. 6 та ст. 19 Закону України "Про оренду землі", але в будь-якому випадку діє до закінчення збирання врожаю орендарем.
Водночас надаючи оцінку змісту цього пункту Договору через призму наведених положень ст.19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час укладення Договору), судом встановлено, що семирічний строк за відсутності у його періоді подій щодо державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку, або щодо набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою не є застосовним до цих правовідносин та умов Договору. Відтак за наявності у Договорі альтернативних строків закінчення семирічного строку не зумовлює автоматичне закінчення інших.
Як уже зазначав суд, Немирівська міська рада в даному спірному випадку діє саме як управитель спадщини, тому застосуванню підлягає саме спеціальна норма Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент укладення Договору оренди), яка визначає строк передачі відповідної земельної ділянки в оренду (ч. 6 ст. 19 Закону України "Про оренду землі"). При цьому дана норма вказує про можливість одноразової передачі таких земельних ділянок в оренду особі на відповідний строк.
Більше того чинна на момент розгляду справи редакція ч.6 ст.19 Закону України "Про оренду землі" узагалі не передбачає права поновлення такого договору оренди землі. Відтак незастосовними до даних правовідносин є положення ст.33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договору в редакції до 2020 року, на яку послався позивач, а також чинної редакції ст.33 Закону України "Про оренду землі", що стосується переважного права орендаря.
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації права власності спадкоємця на спірну земельну ділянку, як і докази набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, тому відсутні підстави вважати що Договір оренди землі №б/н від 14.04.2018 припинив свою дію.
Водночас спір у справі виник з підстав фактичного вибуття у позивача орендованого майна та за фактом передачі його в оренду іншій особі (відповідачу 2).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 04.11.2020 у справі №327/1884/17).
Надаючи оцінку обраному позивачем способу захисту, суд приходить до висновку, що поновлення Договору оренди з позивачем шляхом укладення додаткової угоди не поновить його права на користування орендованим майном, зважаючи, що таке майно вже передано в користування іншій особі (відповідачу 2).
У контексті частини третьої статті 16 ЦК України до позовів щодо захисту речових прав на нерухоме майно відноситься, зокрема, віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Згідно із статтею 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Зміст приписів ст. 387 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення майна з чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Стаття 388 ЦК України встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
Відповідні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 28 листопада 2018 року у справа № 504/2864/13-ц.
Велика Палата Верховного Суду сформулювала правові позиції щодо володіння орендарем нерухомим майном (постанова від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19): тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб'єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна; судове рішення про задоволення позовних вимог про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, специфіка книжкового володіння полягає, серед іншого, в тому, що нерухомістю можуть володіти одночасно кілька осіб, але щодо різних речових прав. Зокрема, якщо зареєстровані право власності і право оренди нерухомого майна, то і особа, зареєстрована як власник, і особа, зареєстрована як орендар, визнаються фактичними володільцями нерухомої речі щодо права власності і права оренди відповідно.
Усталена практика Верховного Суду вказує на те, що і титульний володілець майна (постійний користувач, орендар) має право витребувати його від особи, яка незаконно володіє цим майном, без відповідної правової підстави. Це право забезпечується цивільним законодавством (ст. 387 ЦК України), зокрема, шляхом заявлення віндикаційного позову.
Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 та № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.
Право оренди - це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Орендар як володілець і користувач земельною ділянкою фактично утримує її у себе та використовує.
У контексті змісту порушеного права позивача та змісту спірних правовідносин ефективним способом захисту, на переконання суду, буде витребування спірної земельної ділянки із користування на праві оренди у Фермерського господарства "Агромрія-А" у користування на праві оренди позивачу, що відповідає правовій природі віндикаційного позову.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово виснувала про те, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц (пункт 77), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)).
Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити з мотивів неефективності обраного позивачем способу захисту свого права.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т. ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності та допустимості, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з вищенаведених підстав.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. (ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача (ч. 4 ст. 129 ГПК України).
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 6056 грн та на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 6056 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 40000 грн залишити за позивачем.
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 27 жовтня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.