Справа № 752/24211/25
Провадження №: 1-кс/752/8476/25
10 жовтня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_2 про забезпечення прав, внесення відомостей до ЄРДР та надання захисту зобов'язання внести відомості до ЄРДР,-
встановив:
до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_2 , у якій він просить на підставі ст.ст 206, 306 КПК України: 1. Зобов'язати відповідні органи досудового розслідування невідкладно внести відомості до ЄРДР за фактами: незаконного утримання та позбавлення волі, катувань та примусу до підписання документів, відмови у медичній допомозі, погроз вбивством. 2. Застосувати заходи забезпечення безпеки до нього та його родичів (програма захисту свідків). 3. Зобов'язати командування частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 утриматись від будь-яких дій, спрямованих на його переслідування або повернення до частини до розгляду справи по суті. 4. Перевірити законність його відправлення до частини та забезпечити повернення до ТЦК для оформлення відстрочки. 5. Забезпечити належне медичне обстеження та госпіталізацію у цивільному закладі
В обґрунтування вимог скарги ОСОБА_2 зазначив, що з 12.08.2025 його працівники поліції та ТЦК незаконно доставили до військової частини НОМЕР_1 без його волевиявлення, він не складав військової присяги, не отримував військового квитка, контракту не підписував, тому вважає, що не набув статусу військовослужбовця. З першого дня перебування в частині він неодноразово звертався із заявами до командування, військової прокуратури, ДБР, поліції, омбудсмена та інших органів про наявність у нього права на відстрочку, відмову у медичній допомозі, відсутність належних умов, психологічний та фізичний тиск, примушували до підписання документів невідомого змісту, у тому числі під примусом підписано «попередження про відповідальність за відмову прийняти присягу», побиття, стрілянину біля ніг, наїзд авто інструктора, систематичні погрози вбивством та розправою. 18.09.2025 та 25.09.2025 відбулись інциденти на КПП, коли його родичів відмовились пропускати, а його виводити, на його цивільну дружину та її матір наїхало авто інструктора, поліція та ВСП складали заяви. Під час обстрілів 27.09.2025 він отримав контузію та сильний стрес та погіршення здоров'я та був вимушений самостійно покинути територію частини.
Ознайомившись зі змістом скарги та доданими до неї матеріалами, слідчий суддя, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження за скаргою, приходить до наступних висновків.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 18 ч. 1 вказаної статті слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні.
Відповідно до ст. 206 КПК України загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, зокрема кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави дійти висновку, що слідчий суддя здійснює повноваження, зокрема і передбачені ст. 206 КПК України, за умови, що існує кримінальне провадження на стадії досудового розслідування. Таким чином розгляду в порядку ст.206 КПК України підлягають клопотання/скарги, які виникають із кримінально-правових відносин, та обов'язки щодо захисту прав людини у слідчого судді виникають в ході досудового розслідування.
Зі змісту скарги встановлено, що ОСОБА_2 не є особою, яка тримається під вартою, в тому числі й у зв'язку з застосованим стосовно нього запобіжного заходу, не є затриманим у порядку ст. 208 КПК України, та не є особою, затриманою не уповноваженою службовою особою, у порядку ст. 207 КПК України, не утримається правоохоронними органами у зв'язку із розслідуваним ними кримінальним правопорушенням у межах будь-якого порушеного кримінального провадження.
ОСОБА_2 фактично не погоджується із діями працівників ТЦК та посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , пов'язаними з його мобілізацією відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, Указу Президента України №69/2022 « Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Між тим незгода із діями працівників ТЦК та посадових осіб військової частини не відноситься до юрисдикції та повноважень слідчого судді, компетенція якого розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
Разом з цим, відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Тобто, ст. 206 КПК України, яка регламентує загальні обов'язки судді, щодо захисту прав людини, зобов'язує його забезпечити додержання прав особи, взятої під варту, а ст.55 Конституції України зазначає, що права і свободи людини та громадянина у випадку їх порушення захищаються саме судом.
Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України клопотання, поданої не в рамках кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу ОСОБА_2 на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи військової частини при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту він вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду.
Положеннями КПК України не врегульовано питання щодо відмови у відкритті провадження за скаргою, яка подана в порядку ст. 206 КПК України та на дії осіб, які не є працівниками органу досудового розслідування, слідства чи прокуратури.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Так, ч. 4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за поданою скаргою.
Крім того, вирішуючи питання про відкриття провадження за скаргою в частині зобов'язання внести відомості до ЄРДР, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Зокрема п.1 ч.1 ст. 303 КПК України визначає, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Аналіз вищезазначених процесуальних норм вказує на те, що до повноважень слідчого судді не віднесено внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, такими повноваженнями наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Відомостей про те, що ОСОБА_2 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до дізнавача, слідчого та/або прокурора, і такі особи, у визначений ст. 214 КПК України строк не внесли відомостей до ЄРДР, у розпорядження слідчого судді не надано.
Таким чином, ОСОБА_2 оскаржується бездіяльність, яка відповідно до вимог ст. 303 КПК України, не може бути оскаржена.
Керуючись ст.206, 303, 304, 309, 314-316, 395 КПК України, слідчий суддя ,-
постановив:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 про забезпечення прав, внесення відомостей до ЄРДР та надання захисту зобов'язання внести відомості до ЄРДР.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення безпосередньо до суду Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1