Справа № 752/8402/25
Провадження №: 1-кс/752/5844/25
30 липня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , власника майна підозрюваного ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , про арешт майна, подане в межах кримінального провадження № 12024100000000759 від 25.06.2024, погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_5 ,
встановив:
надійшло вищевказане клопотання про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначене ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024100000000759 від 25.06.2024, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_14 за ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 317 КК України.
30.04.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначене ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт із забороною користування, відчуження та розпорядження на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_6 , а саме 1/2 частки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , транспортний засіб «ГАЗ 32213-415», номер кузова НОМЕР_1 , рн НОМЕР_2 , оскільки існують підстави вважати, що в разі не накладення арешту воно може бути відчужене на користь третіх осіб, що унеможливить виконання вироку суду.
Слідчий клопотання про арешт майна підтримав.
Власник заперечував щодо накладення арешту.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його часткове задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024100000000759 від 25.06.2024, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_14 за ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 317 КК України.
30.04.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Так, санкція злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Встановлено, що підозрюваному ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , належить: - 1/2 частки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , - транспортний засіб «ГАЗ 32213-415», номер кузова НОМЕР_1 , рн НОМЕР_2 .
Слідчим суддею встановлено, що заявлена у клопотанні мета щодо збереження вказаного майна, недопущення його незаконного відчуження на користь третіх осіб, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність з боку прокурора у необхідності накладення арешту на 1/2 квартири із забороною користування , а тому клопотання підлягає задоволенню частково, а саме із забороною відчуження та розпорядження 1/2 частки квартири, що належить ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024100000000759 від 25.06.2024 із забороною відчуження та розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а саме на:
- 1/2 частки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 .
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024100000000759 від 25.06.2024 із забороною користування, відчуження та розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а саме на:
- транспортний засіб «ГАЗ 32213-415», номер кузова НОМЕР_1 , рн НОМЕР_2
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її оголошення прокурором, слідчим у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1