79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" жовтня 2025 р. Справа №926/259/25
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Бабій М.М.
явка учасників справи:
від позивача: Лелюк Х.М.;
від відповідача: не з'явився,
розглянув апеляційну скаргу Чернівецької міської ради б/н від 05.05.2025,
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2025, суддя Гончарук О.В., м. Чернівці, повний текст ухвали складено 25.04.2025
про залишення позовної заяви без розгляду
у справі № 926/259/25
за позовом Чернівецької міської ради, м. Чернівці
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ЛИТМАШ», м. Чернівці
про стягнення заборгованості 743 229,19 грн
Короткий зміст позовної заяви
Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИТМАШ» про стягнення заборгованості у розмірі 743 229,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі за № 9256 від 25.12.2014 в частині сплати орендної плати за період з 2022 року по 2024 рік.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2025 позовну заяву Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИТМАШ» про стягнення заборгованості 743 229,19 грн. залишено без розгляду.
Ухвала суду обґрунтована тим, що представник позивача - Чернівецької міської ради - не з'явився в підготовче засідання 25.04.2025, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи це, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, залишив позов без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги позивача
06.05.2025 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний кабінет» надійшла апеляційна скарга Чернівецької міської ради б/н від 05.05.2025 на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 926/259/25.
Апеляційна скарга Чернівецької міської ради обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду, не врахувавши поважні причини неявки представника позивача у підготовче засідання 25.04.2025, оскільки представник Чернівецької міської ради - Лелюк Х.М. у день засідання раптово та неочікувано потрапила до стаціонарного лікувального закладу та через стан здоров'я була позбавлена можливості повідомити суд або керівництво про свою неявку, що підтверджується листком непрацездатності.
Позивач зазначає, що неявка представника була одноразовою та об'єктивно зумовленою, тому суд першої інстанції мав врахувати ці обставини та відкласти розгляд справи, а не застосовувати положення пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд першої інстанції не розглянув подане відповідачем клопотання від 24.04.2025 про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з хворобою керівника, чим порушив вимоги процесуального закону, принципи змагальності та рівності сторін у процесі, проявивши надмірний формалізм.
Відповідач своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 справу № 926/259/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Малех І.Б, суддів Зварич О.В., Панової І.Ю.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 справу №926/259/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Зварич О.В., Панова І.Ю.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 справу №926/259/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецької міської ради б/н від 05.05.2025 на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 926/259/25.
Ухвалою від 19.06.2025 призначено справу №926/259/25 до розгляду в судовому засіданні на 06.08.2025.
Ухвалою від 10.07.2025 задоволено заяву представника позивача - Лелюк Х.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Бойко С.М. з 05.08.2025 по 07.08.2025 включно, розгляд вищевказаної справи 06.08.2025 не відбувся.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 справу №926/259/25 призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.09.2025.
У зв'язку із перебуванням 17.09.2025 у відпустці судді-члена колегії Бонк Т.Б., розгляд вищевказаної справи 17.09.2025 не відбувся.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 справу №926/259/25 призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.10.2025.
У судове засідання 15.10.2025 з'явився представник позивача, відповідач в судове засідання не з'явився хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України.
Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, навів доводи аналогічні викладеним у ній, просив її задоволити.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
При розгляді справи судом першої інстанції в складі судді Гончарук О.В., ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.02.2025.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гончарука О.В., підготовче засідання 25.02.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 06.03.2025 призначено підготовче засідання на 28.03.2025.
Ухвалою суду від 28.03.2025 задоволено клопотання відповідача (від 27.03.2025 вх. № 1302) продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.04.2025.
У підготовче засідання 25.04.2025 представники сторін не з'явились, позивач про причини своєї неявки суду не повідомив.
Судами встановлено, що позивач належним чином повідомлений про дату час та місце проведення підготовчого засідання, що підтверджується протоколом судового засідання від 28.03.2025 та розпискою, яка наявна в матеріалах справи, та містить підпис представника позивача.
Одночасно, судами встановлено, що згідно із відомостей, які відображені у довідці про доставку електронного листа «Документ в електронному вигляді «Продовження строку підготовчого провадження» від 28.03.2025 у справі № 926/259/25 (суддя Гончарук О.В.) була надіслана одержувачу Чернівецькій міській раді в його електронний кабінет». Вказана довідка доставлена до електронного кабінету позивача 02.04.2025 20:56.
Переглянувши ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме нормами ГПК України.
Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Статтею 202 ГПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Згідно з ч. ч. 1, 3 зазначеної норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Водночас, в силу ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Підстави залишення позову без розгляду визначені ст. 226 ГПК України.
Так, за п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності (такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 904/11028/15 (904/6582/21).
При цьому зміст ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою (див. постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21).
У постанові від 13.03.2019 у справі №916/3616/15 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення ст. ст. 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у ньому, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи, проте судами встановлено, що таких клопотань від Чернівецької міської ради не надходило.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення підготовчого засідання, призначеного на 25.04.2025, що підтверджується матеріалами справи. Водночас Чернівецька міська рада або її уповноважений представник не повідомили суд про неможливість з'явитися у засідання та не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, як того вимагають положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання апелянта на те, що представник позивача Лелюк Х.М. раптово потрапила до стаціонарного лікувального закладу, не може бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з огляду на наступне.
Листок непрацездатності, поданий разом із апеляційною скаргою, тобто після постановлення ухвали місцевим господарським судом, не спростовує факт того, що на момент розгляду справи до суду першої інстанції не надходило заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача. Господарський процесуальний кодекс не покладає на суд обов'язку з'ясовувати можливі причини неявки сторін, якщо вони самостійно про них не повідомили.
Крім того, суд першої інстанції діяв у межах своїх процесуальних повноважень, оскільки на позивача покладено обов'язок забезпечити належне представництво своїх інтересів у суді. Позивач має право призначати кількох представників та замінювати їх у разі неможливості участі одного з них. Водночас Чернівецька міська рада таких заходів не вжила, що свідчить про неналежне виконання процесуальних обов'язків та недобросовісне користування процесуальними правами.
Посилання апелянта на те, що суд не розглянув клопотання відповідача від 24.04.2025 про відкладення розгляду справи не впливає на процесуальні права позивача та не може слугувати підставою для скасування ухвали, оскільки воно не стосується поведінки позивача як сторони, яка ініціювала розгляд справи, і не могло усунути наслідки його неявки.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги Чернівецької міської ради є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи і вимогами чинного процесуального законодавства.
Таким чином, ухвала Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2025 постановлена відповідно до норм процесуального права, у межах наданих суду повноважень.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, слід зазначити, що стаття 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язує можливість залишення позову без розгляду зі стадією судового провадження та не містить заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Водночас пункт 1 частини 2 статті 185 ГПК України прямо передбачає можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №?904/2423/18, від 02.12.2020 у справі №?914/1531/19, від 22.12.2020 у справі №?925/337/19, від 13.01.2021 у справі №?910/4372/20 та від 19.01.2023 у справі №?904/6347/21.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правильність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду.
У цій справі апеляційний суд дійшов висновку, що викладені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого господарського суду.
Оскільки апеляційним судом не виявлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушень норм процесуального права в межах апеляційного оскарження, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали також не має, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Судові витрати
Оскільки суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін оскаржену ухвалу суду першої інстанції, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 226, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
апеляційну скаргу Чернівецької міської ради б/н від 05.05.2025 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2025 - залишити без змін.
Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови складено 24.10.2025.
Головуючий суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.
Суддя Якімець Г.Г.