Справа № 636/3897/25 Провадження 2/636/2445/25
24.10.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючої судді Золотоверхої О.О.,
за участі секретаря судового засідання Караулової О.М.,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
09.05.2025 (зареєстровано 12.05.2025) через систему «Електронний суд» до суду надійшов позов, в якому представник позивача - адвокат Лихачов Р.Б., з врахуванням уточненого позову від 16.05.2025, просив визначити позивачу додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог, з врахуванням уточненої позовної заяви від 16.05.2025, зазначено наступне. ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 . Позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати Позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Строк прийняття спадщини сплив. 30.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Чугуївського РНО Сіухіна І.І. з заявою про прийняття спадщини за законом та відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Однак, у зв?язку з пропущенням строку подачі заяви про прийняття спадщини, приватний нотаріус повідомив, що не має права видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Батько Позивача, ОСОБА_4 є пенсіонером з інвалідністю І групи “б». Строк прийняття спадщини Позивач пропустив з поважних причин, пов'язаних із доглядом за тяжкохворим батьком. У період, коли необхідно було подати заяву про прийняття спадщини, Позивач фактично цілодобово знаходився поруч із батьком, забезпечуючи йому постійний догляд, підтримку та турботу. Стан здоров'я батька вимагав особливої уваги, фізичної присутності та допомоги у виконанні найпростіших побутових дій. У зв'язку з цим Позивач був повністю зосереджений на виконанні морального обов'язку перед рідною людиною, що не дало змоги вчасно вирішити юридичні питання, зокрема й ті, що стосуються спадщини після смерті дідуся, ОСОБА_2 . У зв'язку зі складними обставинами та безперевним доглядом за хворим батьком, Позивач подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством України строк Позивач не мав можливості. До того ж помилково вважав, що фактично прийняв спадщину, адже проживав разом із дідом на момент його смерті. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом ОСОБА_2 . Враховуючи вищезазначене, позивач звернулася до суду із цією позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивач до суду не з'явився, його представник надав заяву, в якій просив розгляд проводити без їх участі, позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач надав заяву про розгляд справи без їх участі, просили винести рішення згідно чинного законодавства.
Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_5 , батьками якої записано ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження віж ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.8). 10.04.1981 між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, дружині присвоєно прізвище - « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 10.04.1981 (а.с.8/2).
ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_1 , батьками якого записано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.25а).
ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 21.05.2014 (а.с.23/2, актовий запис №206)
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 07.02.2020 (а.с.9, актовий запис №137 від 07.02.2020).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 28.05.2024 (а.с.9/2, актовий запис №419 від 28.05.2024).
Згідно копії свідоцтва про право власності від 16.08.1993 (а.с.22) та копій приватизаційних майнових сертифікатів від 04.04.1995 (а.с.23, 24/2) ОСОБА_2 та членам його сім'ї ОСОБА_6 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Чугуївського РНО Сіухіна І.І. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 . Листом №86/01-16 від 30.04.2025 (а.с.10) нотаріус повідомив, що не має права видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки заявником пропущено передбачений 6-місячний строк для звернення із відповідною заявою.
На підтвердження поважності пропуску строку до суду надано: копію пенсійного посвідчення від 27.01.2012 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.10/2), копію довідки до акта огляду МСЕК від 07.10.2021 на ім'я ОСОБА_4 , 29.12.1957 (а.с.11), з яких вбачається, що останньому присвоєно 1 групу інвалідності.
З Чугуївської державної нотаріальної контори надійшов лист від 07.08.2025 №1206/01-16 (а.с.47), згідно якого після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в 6-місячний термін з заявами про прийняття спадщини спадкоємці не зверталися, спадкова справа не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. До листа надано інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82123936 від 07.08.2025 (а.с.48-49) та (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82123838 від 07.08.2025 (а.с.50-52).
Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1223, ч. 1 ст. 1269 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270, ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, у яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2020 в справі № 642/2539/18-ц, провадження № 61-5609св19.
Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного суд вважає, що позивачем доведено поважність причини пропуску строку на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, пп.15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити в повному обсязі.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О.О. Золотоверха