23 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/3534/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року (суддя Букіна Л.Є., м. Дніпро, повний текст додаткового рішення виготовлено 09.06.2025 року) у адміністративній справі №160/3534/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, суд -
Встановлено, що у лютому 2025 року ФОП ОСОБА_1 у позові до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 15.01.2025 року №2669/09-01 просив стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на його користь понесені ним судові витрати, в тому числі витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн. та витрати на правничу допомогу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.012025 року №2669/09-01, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області; стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Встановлено, що 01.06.2025 року від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат, пов'язаних з розглядом справи та прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат. У клопотанні заявник зазначив, що повний текст рішення суду першої інстанції одержав 29.05.2025 року. Заявник зазначив, що 16.12.2024 року між ним та АО «Адвіс» було укладено договір №16/01-12/24 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.12.2024 року; відповідно до додатку 2 від 29.01.202 року до вказаного договору АО «Адвіс» зобов'язувалося надавати правову допомогу в даній справі, орієнтовний перелік, їх кількість та вартість було узгоджено сторонами. 30.05.2025 року було підписано акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги до договору, в якому було узгоджено вартість наданих послуг у сумі 8500 грн. Заявник вважав, що витрати на правову допомогу є дійсними, обґрунтованими та підтверджуються належними платіжними документами, що надані з позовом та надаються разом із цим клопотанням, розумними, співмірними, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року стягнуто на корись ФОП ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
З додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у повному обсязі. Апелянт зазначив, що у клопотанні не було надано обґрунтувань за всіма критеріями, визначеними у ч.5 ст.134 КАС України, зокрема не обґрунтовано витрачений адвокатом час, обсяг наданих послуг та виконаних робіт. Апелянт зазначив, що відповідно до ст.39 КАС України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати. На думку апелянта послуга щодо обґрунтованості процедури та перспективи розгляду позовної заяви з урахуванням судово практики та правових позицій Верховного Суду не відноситься до витрат, що пов'язані з розглядом цієї справи; послуга носить загальний характер. Апелянт зазначив. що судові витрати на правничу допомогу не підтверджені належними доказами; не було надано квитанції, платіжні доручення тощо, що могло свідчити про оплату ФОП ОСОБА_1 правової допомоги.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заяву частково, суд першої інстанції керувався ч.1 ст.252, ст.132, частинами 2, 3, 4, 5, 6, 7 ст.134, частинами 7, 9 ст.139 КАС України; ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та прийшов до висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. Су вважав, що надання адвокатських послуг у суді першої інстанції при розгляді цієї справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами; загальний розмір понесених витрат заявлений до стягнення складає 8500 грн. Суд вважав, що спір який виник між сторонами відноситься до категорії справ незначної складності, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; заявлені витрати у сумі 8500 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.012025 року №2669/09-01, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на суму 24000 грн.
Згідно договору (угоди) №16/01-12/24, укладеного між АО «Адвіс» та ФОП ОСОБА_1 16.12.2024 року АО «Адвіс» зобов'язувалося надавати ФОП ОСОБА_1 правову допомогу (п.1.1); розмір, порядок обчислення (фіксований, погодинний тощо) та порядок сплати гонорару адвоката за виконання доручення клієнта узгоджується сторонами та визначається у додатку до цього договору. Остаточний розмір гонорару адвоката встановлюється в акті приймання передачі (п.3.2).
Згідно додатку №2 до договору ві9.01.2025 року орієнтовний перелік послуг (гонорару), що надаються за цим додатком до договору: 1. Консультація клієнта щодо обґрунтованості, процедури та перспективи розгляду позовної заяви з урахуванням судової практики та правових висновків Верховного Суду - 1000 грн.; 2. Підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вираховування розміру судового збору, підготовка додатків до позову, підготовка позову як документу: 4 год.; 3. Підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету, можливих додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документу: 2 год.; всього 6 год. (п.2) вартість однієї години - 1250 грн. (п.4) Клієнт зобов'язується сплатити вартість (гонорара) визначених послуг в наступному порядку: 8500 грн. протягом 10 робочих днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг (п.5).
Згідно акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги до договору від 30.05.2025 року сторони визначили вартість вищевказаних в додатку послуг за 6 годин - 8500 грн. (п.1). Клієнт зобов'язується сплатити вартість (гонорар) вказаних послуг на протязі 15 робочих днів з моменту підписання даного акту приймання-передачі наданих послуг (п.2).
Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не надано докази оплати послуг професійної правничої допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.132, частин 1, 2, 3, 4, 5 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що витрати на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, відсутня оплата за надання послуг правничої допомоги у сумі 8500 грн. (п.2 акту приймання-передачі від 30.05.2025 року).
Суд апеляційної інстанції враховує, що справа не є складною, судова практика по цим правовідносинам є сталою, в матеріалах справи відсутній відзив на позов податкового органу та відповідь на відзив, що є складовою до акту приймання-передачі від 30.05.2025 року (п.1.3 акту); витрати не є співмірними із складністю справи, яка розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, а тому витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 1000 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, додаткове рішення суду першої інстанції слід змінити у частині зменшення суми судових витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 132, 134, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року у адміністративній справі №160/3534/25 - змінити, абзац другий додаткового рішення викласти в наступній редакції:
«Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати, пов'язані зі сплатою витрат на професійну правничу допомогу на користь ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.»
В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко