23 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 340/2714/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 в адміністративній справі №340/2714/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міфаль Оіл» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міфаль Оіл» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДІІС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2024 року №52996 про відповідність ТОВ «МІФАЛЬ ОІЛ» (ЄДРПОУ 39680440) критеріям ризиковості платника податку та зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити ТОВ «Міфаль Оіл» (ЄДРПОУ 39680440) з переліку платників податку, які відповідають критеріям бази ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.03.2025 року №13835 про відповідність ТОВ «МІФАЛЬ ОІЛ» (ЄДРПОУ 39680440) критеріям ризиковості платника податку та зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити ТОВ «Міфаль Оіл» (ЄДРПОУ 39680440) з переліку платників податку, які відповідають критеріям бази ризиковості платника податку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 в адміністративній справі №340/2714/25 позов задоволено.
Головне управління ДПС у Кіровоградській області, не погодившись з рішенням суду подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Міфаль Оіл», код ЄДРПОУ 39680440 створено громадянином України ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) та зареєстровано 05 березня 2015 року. Статутний фонд підприємства складає 1600000,00 грн. та сформований в повному обсязі. Підприємство діє згідно із законодавчими актами України та Статуту товариства. Керівником /директором товариства згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Міфаль Оіл» №1/07 від 08 серпня 2017 року є громадянин України ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ).
Основним видом діяльності ТОВ «Міфаль Оіл» є: 10.41 виробництво олії та тваринних жирів. Окрім основного виду діяльності ТОВ «Міфаль Оіл» згідно Статуту товариства має право займатися іншими видами діяльності, що не заборонені законодавством України.
Починаючи з липня 2017 року ТОВ «Міфаль Оіл» займається виробництвом та реалізацією макухи та олії ріпакової, соняшникової та гірчичної, технологічний процес виготовлення якої не відрізняється від виготовлення олії та макухи соняшникової.
20 грудня 2024 року рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС в Кіровоградській області №52996, у зв'язку з наявною інформацією ДПС України отриманої в результаті поточної діяльності, ТОВ «Міфаль Оіл» було включено до переліку ризикових платників податків, згідно пункт 8 Порядку №1165 КМУ.
В рішенні зазначено, що у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості за підставою пункт 8. Серед кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення було зазначено: 05- постачання товару платнику (ам) податку, який (і) здійснює (ють) постачання товарів відмінних від придбання, 06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги, 11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Крім того, у рішенні зазначено про неподання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, Комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області не деталізовано податкову інформацію, визначену у п. 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, щодо контрагентів (по операціях з постачання), на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
27 грудня 2024 року, ТОВ «Міфаль Оіл» було надано пояснення щодо поточної господарської діяльності за 2022-2024 роки, з наданням обширного, всебічного пакету документів, зокрема первинного бухгалтерського обліку, яким було підтверджено реальність діяльності Товариства з придбання сировини та продажу готової продукції переробки.
Більш ніж як через місяць, а саме 30.01.2025 року було винесено рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС в Кіровоградській області №5907, яким з урахуванням отриманих від платника податків пояснень та документів було залишено статус критерію ризиковості платника податку.
Листом про пояснення №03/02 від 3 лютого 2025 року було надано повторно пояснення та додаткові докази щодо господарської діяльності, обґрунтування та мотивування протиправності рішення про ризиковість нашого підприємства.
13.02.2025 року рішенням №8416, в черговий раз було залишено статус критерію ризиковості платника податку, посилаючись на не підтвердження фактичної господарської діяльності та ненадання всіх необхідних документів.
3 огляду на вказане рішення, листом № 24/02 від 24 лютого 2025 року було надано ще раз всі можливі документи та докази, та чітко по переліку податкового органу копії необхідних документів.
04 березня 2025 року рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС в Кіровоградській області №11117 було залишено статус ризикового платника податків, з тих самих підстав, що і два попередні рішення. Слово в слово.
Листом від 11.03.2025 року Товариством вчергове було надано пояснення та доповнення до раніше поданих документів.
20.03.2025 року було винесено рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС в Кіровоградській області №13835, яким вкотре було залишено статус ризикового платника податків, з тих самих підстав, що і два попередні рішення. Слово в слово.
Листом №11/-2-25 від 24 лютого 2025 року було зроблено звернення до Голови ДПС України з викладенням ситуації, яка склалася, та з проханням допомоги розібратися в питанні правомірності дій посадових осіб Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС в Кіровоградській області.
На вказаний лист надійшла відповідь, що Комісія з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС в Кіровоградській області діє чітко з нормами чинного законодавства.
Вважаючи спірні рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У Додатку № 4 до Порядку затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою передбачено, що у разі відповідності платника податку пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація стала підставою для таких висновків податкового органу та прийняття відповідного рішення.
Оцінюючи правомірність спірних рішень колегія суддів зауважує, що з оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості неможливо встановити на підставі яких документів чи якої інформації податковий орган дійшов такого висновку, що унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дані рішення не відповідають критерію правової визначеності та обґрунтованості.
Також, у рішенні зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» та яка повинна бути розшифрована.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що спірні рішення мотивовані тим, що у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості за підставою пункт 8. Серед кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення було зазначено: 05- постачання товару платнику (ам) податку, який (і) здійснює (ють) постачання товарів відмінних від придбання, 06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги, 11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Проте, відповідачем не зазначено інформації, яка свідчить про ризиковість здійснення господарських операції за податковими накладними, передбаченої відповідним пунктом Порядку. Також, відповідачем не наведено вичерпну інформацію, яка може надати змогу їх ідентифікувати, які саме податкові накладні складені за господарськими операціями, що відповідають Критеріям ризиковості здійснення операцій. Отже, відповідачем не конкретизовано операції, щодо яких наявний сумнів в їх реальності, що не надає змогу їх ідентифікувати, та відповідно надати пояснення позивачу.
Так само не надано оцінки наданій позивачем первинній документації та поясненням.
У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Проте, у даній справі Комісія не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновки Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).
При цьому, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Європейський суд з прав людини у пункті 36 рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97 вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Тож, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Відповідач не надав та матеріали справи не містять жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оспорюваного рішення та був покладений в основу їх прийняття.
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу на те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
За результатами розгляду даної справи, колегією суддів не встановлено та матеріали справи не містять наявність у відповідача підстав для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, на ті обставини, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваних рішень слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Міфаль Оіл» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській від 20.12.2024 року №52996 та від 20.03.2025 року №13835 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Міфаль Оіл» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 в адміністративній справі №340/2714/25, - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 в адміністративній справі №340/2714/25, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Сафронова