02 жовтня 2025 року м.Дніпросправа № 160/32560/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 160/32560/24 (суддя Олійник В.М., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.11.2024року №ПС/ДН/32320/0026/НП/СП-ФС, винесену Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань охорони праці (далі відповідач).
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки посадових осіб Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було допущено до здійснення перевірки, затребувані контролюючим органом документи не пов'язані з предметом перевірки, а визначені документи в акті перевірки не запитувалися контролюючим органом, жодних висновків щодо порушення прав ОСОБА_2 не встановлено, а отже є достатнім перелік наданих позивачем документів для здійснення перевірки щодо оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором та з питань додержання законодавства у сфері охорони праці.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року адміністративний позов було задоволено, суд визнав протиправною та скасував оскаржену позивачем постанову відповідача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інсанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення, ґрунтуючись переважно на матеріалах, наданих позивачем, без належної оцінки або витребування доказів з боку відповідача. Це суперечить принципу змагальності сторін та повного і всебічного дослідження обставин справи.
Відповідач наполягає, що у строк, встановлений вимогою, ФОП ОСОБА_1 було надано неповний перелік документів необхідних для проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю). Отже, позивачем не було надано перелік документів, визначених вимогою про надання документів. Захід державного нагляду (контролю) проводився з питань додержання законодавства ФОП ОСОБА_1 у сфері охорони праці. Позивачем не було надано документів, що підтверджують справність устаткування підвищеної небезпеки, яке знаходиться на АЗС за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , а саме: дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та/або декларація відповідності матеріально-технічної бази законодавства з питань охорони праці; технічні документи (паспорти, інструкції, настанови з експлуатації) устаткування АЗС, АГЗП; документи з проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, які експлуатують АЗС, АГЗП; документи, які підтверджують забезпечення 313 працівників АЗС, АГЗП. Зазначені документи передбачені переліком питань для проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці, які зазначені у Додатках 1 та 2 до Акту, форма якого затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27 жовтня 2020 року №2161. Також не у повному обсязі надано документи, що стосувалися нарахування та виплати заробітної плати.
Таким чном, позивачем не дотримано вимог частини 1 першої статті 259 КЗпП України. Наведене свідчить про недопущення посадових осіб Міжрегіонального управління до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, невиконання законних вимог інспекторів. Також не у повному обсязі надано документи, що стосувалися нарахування та виплати заробітної плати.
Відповідач наполягає, що прийнята ним постанова є законною і підстави для її скасування у суду були відсутні.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції. На думку позивача відсутні підстави як для скасування законного рішення суду першої інстанції, так і для задоволення апеляційної скарги відповідача.
Позивач стверджує, що, відповідачем не спростовано висновки суду, що документи, які вимагалися під час перевірки інспекторами, не стосувалися предмету перевірки. Суд встановив, що позивачем не створювалися перешкоди інспекторам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю), а лише вчинялися дії в межах наданих йому прав.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшла скарга ОСОБА_2 від 30 вересня 2024 року щодо можливого порушення норм закону про працю ФОП ОСОБА_1 ..
Відповідно до вимог абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» та наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 року №5782 “Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану», Державна служба України з питань праці погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у ФОП ОСОБА_1 за зверненням ОСОБА_2 , було видано наказ від 09.10.2024 №654/ПС-3К про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).
На підставі наказу було оформлено направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 09.10.2024 року №ПС/1/17837-24.
У період з 10 жовтня 2024 року по 11 жовтня 2024 року фахівцями Міжрегіонального управління розпочато проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором та з питань додержання законодавства у сфері охорони праці.
10 жовтня 2024 року ФОП ОСОБА_1 була вручена вимога про надання документів №ПС/ДН/32320/0026/НД від 10.10.2024, якою було зобов'язано у строк до 12:00 години 11.10.2024 надати для проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) з питань оплати праці в частинні нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором та з питань додержання законодавства у сфері охорони праці вичерпний перелік документів.
11 жовтня 2024 року ФОП ОСОБА_1 надано відповідь на письмову вимогу від 10.10.2024 року разом із документами (лист від 11.10.2024 року №64).
Представниками Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці зазначено, що ФОП ОСОБА_1 було надано не повний перелік документів, необхідних для проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю), визначених вимогою про надання документів, а саме не були надані документи визначені:
- пунктом 8 “Інформація стосовно строків виплати заробітної плати за першу та другу половину місяця (з наданням підтверджуючих документів)».
Відповідно до вказаного пункту ФОП ОСОБА_1 надано пояснення, що заробітна плата виплачується у відповідності до статті 115 КЗпП України та надано відомості розподілу витрат з банку, надано відомості розподілу виплат лише від 21.06.2024, 05.07.2024, 22.07.2024, 07.08.2024, 22.08.2024, 06.09.2024, 20.09.2024, але, на думку перевіряючих, зазначені документи не відображають строки виплати заробітної плати як того вимагає законодавство про працю, кількість працівників, які зазначені в наданих відомостях не відповідають статистичному звіту, а також наданій довідці про кількість працівників, наданою позивачем, таким чином не можуть бути враховані під час проведення заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) як документи, які встановлюють строки виплати заробітної плати роботодавцем;
- пунктом 9 “інформація про звільнених працівників з зазначенням наказів про звільнення працівників, прізвища, ім'я, по-батькові, дати остаточного розрахунку, платіжні доручення», інформацію не надано;
- пунктом 10 “Інформація щодо заборгованості по заробітній платі (за наявності)», ФОП зазначено, що заборгованість по заробітній платі відсутня, у тому числі у відношенні гр. ОСОБА_3 , але, на думку перевіряючих, документів, які підтверджують нарахування та виплату заробітної плати, надано не було, а також не надано документів нарахування та виплати заробітної плати працівникам ФОП ОСОБА_4 за вересень 2024 року;
- пунктом 11 “Розрахунково-платіжні відомості, платіжні доручення, табелі обліку робочого часу, реєстри щодо виплати заробітної плати та відповідно сплати ЄСВ помісячно з наведенням суми виплати та дати (з додаванням платіжних документів, що підтверджують виплату заробітної плати та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: платіжні доручення, відомості на виплату, касова книга, видаткові касові ордери та ін.), у тому числі на гр. ОСОБА_2 (копії, належним чином завірені)». ФОП ОСОБА_1 , на думку перевіряючих, надано не в повному обсязі, надано відомості розподілу виплат від 21.06.2024, 05.07.2024, 22.07.2024, 07.08.2024, 22.08.2024, 06.09.2024, 20.09.2024 та платіжні інструкції № 2130 від 21.06.2024, № 2178 від 05.07.2024, № 2234 від 22.07.2024, № 2285 від 07.08.2024, № 2328 від 22.08.2024, № 2363 від 06.09.2024, №2387 від 20.09.2024, табелі обліку використання робочого часу за червень 2024 року, липень 2024 року, серпень 2024 року та вересень 2024 року, кількість працівників, які зазначені в наданих відомостях не відповідають статистичному звіту, а також наданій довідці про кількість працівників наданою ФОП, реєстри щодо нарахування та виплати заробітної плати, відомості на виплату заробітної з зазначенням сум належних до виплати працівникам не надано.
Працівниками відповідача складено Акт про неможливість здійснення державного контролю від 11 жовтня 2024 року №ПС/ДН/32320/0026/НП.
16 жовтня 2024 року ФОП ОСОБА_1 надано заперечення та зауваження на Акт про неможливість проведення заходу державного контролю №ПС/ДН/32320/0026/НП від 11.10.2024 року.
Листом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань охорони праці №ПС/3/1/18832-24 від 24.10.2024 року “Про надання інформації» позивача повідомлено про рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ПС/ДН/32320/0026/НП/СП.
19 листопада 2024 року розглянуто справу про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 та прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.11.2024 року № ПС/ДН/32320/0026/НП/СП-ФС, яким на позивача накладено штраф в розмірі 24 000,00 грн.
ФОП ОСОБА_1 вважає постанову про накладення штрафу протиправною, а тому звернувся до суду з позовом про її скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно застосував до позивача штраф, оскільки останній не перешкоджав своїми діями проведенню контролюючими особами заходу з перевірки, надавав на запити документи, але лише ті, що стосувалися предмету перевірки.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Згідно з пунктом 1 Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці №167 від 23.09.2022 року, повноваження вказаного Міжрегіонального управління поширюються на територію Кіровоградської, Дніпропетровської та Запорізької областей.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 цього Положення одним із основних завдань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до преамбули Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Статтею 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з частиною 5 статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до абзаців 1-4 статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема:… звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом.
Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Отже, предмет позапланової перевірки є обмеженим лише тими питаннями, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, та які обов'язково зазначені у посвідченні (направленні) на проведення перевірки.
Верховним Судом неодноразово висловлювались висновки щодо застосування вищевказаних норм матеріального права у правовідносинах, які виникали між органами, що здійснюють державний нагляд (контроль), переліченими у частині четвертій статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та особами (фізичними і юридичними), стосовно яких здійснювались заходи державного нагляду (контролю).
Так, у постановах від 31.01.2019 року у справі № 809/799/17, від 20.09.2021 року у справі №2040/5544/18 та від 19.02.2021 року у справі № 820/7069/16 Верховний Суд зробив висновок, що відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 6 Закону № 877-V під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Так, цей законодавчий припис покликаний запобігти зловживанню державними органами проводити перевірки з ширшим обсягом питань, а тому під час розгляду цієї категорії справ дослідженню підлягає інформація, що стала підставою для призначення позапланового заходу, на відповідність визначеній інформації та тільки її відображення у наказі та направленні (посвідченні) на проведення позапланового заходу.
Як встановлено судом, 10 жовтня 2024 року згідно наказу від 09.10.2024 року №654/ПС-ЗК та направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань охорони праці було проведено позапланову перевірку суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою здійснення ним господарської діяльності: АДРЕСА_2 .
Предмет перевірки: питання оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором та з питань додержання законодавства у сфері охорони праці.
Підставою для перевірки стало звернення фізичної особи гр. ОСОБА_2 про порушення, що спричинили шкоду її правам.
Статтею 11, статтями 6 та 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено обов'язки суб'єкта господарювання.
Так, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:
- допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
- не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;
- виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
- надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
- одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено термін “створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю)» - невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.
Відповідно до частин 1 статті 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України (у редакції на дату застосування штрафу) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Разом з тим, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками. Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах 3, 7 пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до пункту 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах 3, 7 пункту 2 цього Порядку складає постанову про накладення штрафу.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб'єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом 1 пункту 3 цього Порядку.
Судом встановлено, що 10 жовтня 2024 року ФОП ОСОБА_1 була вручена вимога про надання документів №ПС/ДН/32320/0026/НД від 10.10.2024, якою було зобов'язано у строк до 12:00 години 11.10.2024 надати для проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) з питань оплати праці в частинні нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором та з питань додержання законодавства у сфері охорони праці вичерпний перелік документів.
11 жовтня 2024 року ФОП ОСОБА_1 надано відповідь на письмову вимогу від 10.10.2024 року разом із документами (лист від 11.10.2024 року №64).
Представниками Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці зазначено, що ФОП ОСОБА_1 було надано не повний перелік документів, необхідних для проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) визначених вимогою про надання документів.
У зв'язку з цим представниками відповідача складено акт про неможливість здійснення державного контролю від 11 жовтня 2024 року №ПС/ДН/32320/0026/НП.
16 жовтня 2024 року ФОП ОСОБА_1 надано заперечення та зауваження на акт про неможливість проведення заходу державного контролю №ПС/ДН/32320/0026/НП від 11.10.2024 року.
Листом Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань охорони праці №ПС/3/1/18832-24 від 24.10.2024 року “Про надання інформації» позивача повідомлено про рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ПС/ДН/32320/0026/НП/СП.
19 листопада 2024 року розглянуто справу про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 та складено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.11.2024 року №ПС/ДН/32320/0026/НП/СП-ФС, яким на позивача накладено штраф в розмірі 24 000,00 грн.
Однак, відповідно до вимог абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» та наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 року №5782 “Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану», Державна служба України з питань праці погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у ФОП ОСОБА_1 за зверненням ОСОБА_2 , видано наказ від 09.10.2024 №654/ПС-3К про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).
Абзацом 9 частини 1 статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
У спірному випадку відповідач мав перевіряти факти дотримання позивачем як роботодавцем трудових прав ОСОБА_2 в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором та з питань додержання законодавства у сфері охорони праці.
Досліджуючи вимогу про надання документів, суд встановив, що частина документів, що витребовувалась у вимозі №ПС/ДН/32320/0026/НД від 10.10.2024 року, не стосувалася предмету позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю), призначеного наказом від 09.10.2024 року №654/ПС-ЗК.
Так, відповідач вимагав від позивача надати документи, що підтверджують справність устаткування підвищеної небезпеки, яке знаходиться на АЗС за адресою здійснення господарської діяльності: 50053, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Конституційна, будинок 16/2, а саме: дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та/або декларація відповідності матеріально-технічної бази законодавства з питань охорони праці; технічні документи (паспорти, інструкції, настанови з експлуатації) устаткування АЗС, АГЗП; документи з проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, які експлуатують АЗС, АГЗП; документи, які підтверджують забезпечення 313 працівників АЗС, АГЗП.
Проте, ці документи не пов'язані ні з підставою, за якою було призначено позаплановий захід, ні з предметом перевірки в частині дотримання роботодавцем трудових прав, зокрема і ОСОБА_2 , в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором.
Документи, що стосувалися нарахування та виплати заробітної плати працюючим працівникам позивачем на вимогу контролюючого органу надавалися, а в частині, де вони були відсутні, позивач подав письмові пояснення.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що суб'єкт господарювання не може самостійно вирішувати, які документи надавати для перевірки. Відповідач стверджує, що саме посадова особа органу державного нагляду (контролю), яка здійснює перевірку суб'єкта господарювання, визначає перелік документів, необхідних для повноцінного проведення заходу державного нагляду (контролю).
Так, посадова особа визначає такий перелік документів, проте позивач у спірному випадку не має нести відповідальність за не надання документів, зазначених у вимозі, якщо такі документи виходять за межі предмету перевірки.
Створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом (стаття 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
У відповідності до абзаців 3 частини 6 статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
Акт перевірки складено за формою, встановленою наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 року №2161 “Про затвердження форм документів, що складаються Державною службою України з питань праці» (Форма 3).
Колегія суддів погоджується з висновками суду, що контролюючим органом безпідставно з переліку затверджених форм актів обрано саме акт про неможливість проведення заходу державного контролю, оскільки захід державного нагляду (контролю) фактично проведено, запитувані документи, що стосуються предмету звернення гр. ОСОБА_5 , були надані контролюючому органу листом, оформленим позивачем ще 11.10.2024 року.
Крім того, перед початком здійснення заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1 було ознайомлено із наказом від 09.10.2024 року №654/ПС-ЗК, згідно якого строк проведення заходу державного нагляду (контролю) - з 10.10.2024 року по 23.10.2024 року.
У Журнал реєстрації перевірок ФОП ОСОБА_1 внесено запис про перевірку, посадовими особами відповідача проставлені особисті підписи.
Наведений факт не спростований відповідачем, а отже посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки та не обмежені у проведенні такої перевірки.
В розумінні Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивачем не створювалися перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю), а навпаки ним виконувалися законні вимоги посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які сприяли допущенню посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю).
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржена позивачем постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.11.2024 року №ПС/ДН/32320/0026/НП/СП-ФС є протиправною та підлягала скасуванню.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, то вони не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 160/32560/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак