Справа № 948/971/25
Номер провадження 2-н/948/142/25
про відмову у видачі судового наказу
27.10.2025 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за комунальні послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,
у жовтні 2025 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла зазначена заява, у якій ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» просить видати судовий наказ та стягнути з боржників в солідарному порядку на його користь заборгованість за комунальну послугу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 29 218,14 грн, а також судовий збір в розмірі 302,80 грн.
Заява обґрунтована тим, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які віднесені до комунальних послуг та надання яких здійснюється виключно на договірних засадах. За обліковими даними заявника боржник є суб'єктом користування послуг (індивідуальним споживачем), які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Взаємовідносини між заявником та боржником урегульовані індивідуальними договорами про надання послуг. Текст договору розміщений на сайті комунального підприємства. Індивідуальні договори є публічними договорами приєднання та набули чинності з 01.12.2021. Нарахування за надані заявником послуги здійснюються відповідно до встановлених тарифів.
За період з 01.02.2018 по 01.08.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , утворилася заборгованість за надану послугу в сумі 23 352,73 грн. Отже, боржник порушив умови укладених договорів.
Також за період з 21.03.2018 по 01.08.2025 нараховано індекс інфляції в сумі 4 300,66 грн та 3% річних в сумі 1 564,75 грн.
Отже, заявник уважає, що єдиним ефективним способом захисту своїх прав та інтересів є стягнення існуючої заборгованості в судовому порядку.
Суддя, вирішуючи питання про видачу судового наказу, встановила таке.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 160, п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Вимоги щодо форми та змісту заяви про видачу судового наказу визначені статтею 163 ЦПК України.
Так, за приписами пунктів 3, 4 частини 3 статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного у письмовій формі (в тому числі електронній) формі, за якими пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
На порушення цієї норми до заяви ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не додана копія договору, укладеного у письмовій формі (в тому числі електронній) саме з боржниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо надання комунальної послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 .
Визначальним для правильного застосування норм процесуального права та можливості розгляду справи за правилами наказного провадження, яке законодавець відокремив від інших видів провадження у цивільних справах, є саме наявність укладеного між сторонами в письмовій (електронній) формі договору, а не фактичне існування договірних відносин, оскільки така обставина належить до предмета доказування.
Отже, суд уважає, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, у видачі судового наказу потрібно відмовити.
Керуючись ст. 163, 165, 166, 258, 353 ЦПК України, -
відмовити у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованості за комунальні послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з зазначених підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя С. М. Косик