Рішення від 27.10.2025 по справі 539/3333/25

Справа № 539/3333/25

Провадження № 2/539/1483/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бас В.Г.,

сторони у судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

07 липня 2025 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі -суд) звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (адреса місцезнаходження: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок №4, літера А, офіс №10, ЄДРПОУ 43541163) (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (адреса місцезнаходження: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок №4, літера А, офіс №10, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором №947931750 від 02 лютого 2021 року у сумі 18 140 (вісімнадцять тисяч сто сорок) гривень 70 копійок.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - первісний кредитор) та відповідачем 09 лютого 2021 року було укладено електронний кредитний договір №947931750, відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти у сумі 5 100,00 грн та зобов'язувався повернути та сплатити відсотки за користування ними у строк. Первісний кредитор виконав свої зобов'язання за кредитним договором - перерахував відповідачу кошти.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено договір факторингу, відповідно до якого, а також відповідних додаткових угод до нього, первісний кредитор відступив позивачу права вимоги за кредитним договором, серед іншого, до відповідача.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено договір факторингу, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги за кредитним договором, 31 серпня 2023 року передано, серед іншого, право вимоги до відповідача.

04 червня 2025 року між ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги за кредитним договором, серед іншого, до відповідача.

Унаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем договорів факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 512, 514, 1082 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо правових наслідків відступлення права вимоги; статей 626, 627, 628, 629 ЦК України щодо обов'язковості умов укладених договорів; статей 1049, 1050, 1054 ЦК України щодо особливостей укладення та виконання кредитних договорів; статей 526, 625 ЦК України щодо обов'язковості виконання боржником узятих на себе зобов'язань за договором, а також Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого електронна форма кредитного договору прирівнюється до письмової форми договору.

Відповідач до суду відзив на позовну заяву не надіслав.

Заяви, клопотання учасників справи

Разом із позовною заявою представник позивача надіслав до суду клопотання про витребування доказів, яке було задоволено; клопотання про підтримання позовних вимог, про розгляд справи без його участі та повідомив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 25 липня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, постановив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, судове засідання призначив на 15 вересня 2025 року, витребувавши докази.

Розгляд справи відкладався на 16 жовтня 2025 року у зв'язку із неявкою учасників справи.

Ухвалою від 16 жовтня 2025 року суд постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку із тим, що відповідач, повідомлений належним чином, не з'явився у судове засідання, не надав відзив на позовну заяву, а позивач не заперечує, суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» - є фінансовою установою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.86-88).

09 лютого 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір № 947931750 (далі - кредитний договір) (а.с.13-15), відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець (первісний кредитор) зобов'язується передати позичальнику (відповідачу) грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором, сума кредиту - 5 100,00 грн Строк кредитування - 30 днів (пункт 1.2 кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору сторони погодилися, що строк дисконтного періоду (30 календарних днів) може бути продовжено шляхом оплати позичальником під час дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом. Кількість продовжень дисконтного періоду не обмежена.

Положеннями кредитного договору передбачені наступні відсотки за користування кредитними коштами: за весь строк дисконтного періоду (30 днів) - 1,66 відсотків на день від суми кредиту (пункт 1.4.1 кредитного договору); за умови продовження дисконтного періоду - 1, 66 відсотків на день від суми кредиту (пункт 1.4.2 кредитного договору).

У випадку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду (30 календарних днів) без своєчасної оплати процентів застосовується ставка 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним.

Сторони дійшли згоди, що нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі, визначеному пунктом 1.7.2 кредитного договору (2,30 відсотків у день від суми кредиту) є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 4.4 кредитного договору між сторонами цього договору використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму силу, як і власноручний підпис.

Аналогічна інформація міститься у Паспорті споживчого кредитування, що відповідно до пункту 4.1 є невід'ємною його частиною (а.с.12).

Згідно з довідкою про ідентифікацію первісного кредитора, кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який був направлений на його номер телефону (а.с.29).

Згідно з платіжним дорученням від 09 лютого 2021 року відповідачу на його картку перераховано суму кредиту - 5 100,00 грн (а.с.32).

Аналогічна інформація надана АТ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду (а.с.119).

28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.41-41-46), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників.

До Договору факторингу вносилися зміни, у тому числі продовжувався строк його дії (а.с.47-53).

Передача позивачу права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги №129 від 13 квітня 2021 року (а.с.54-55), відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало від первісного кредитора права вимоги за кредитним договором відповідача у сумі 11 571,90 грн, з яких: 5 100,00 грн - тіло кредиту, 6 471,90 грн - відсотки за кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором, проведеним первісним кредитором, станом на 13 квітня 2021 року сума заборгованості складала 11 571,90 грн, з яких: 5 100,00 грн - тіло кредиту, 6 471,90 грн - відсотки за кредитним договором. (а.с.78).

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.57-62).

До Договору факторингу вносилися зміни, у тому числі продовжувався строк його дії (а.с.61-62).

Передача ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги №11 від 31 серпня 2023 року (а.с.63-64), відповідно до якого ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримало від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за кредитним договором відповідача у сумі 18 140,70 грн, з яких: 5 100,00 грн - тіло кредиту, 13 040,70 грн - відсотки за кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором, проведеним ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» з дати придбання права вимоги (13 квітня 2021 року) станом на 31 серпня 2023 року сума заборгованості складала: 18 140,70 грн, з яких: 5 100,00 грн - тіло кредиту, 13 040,70 грн - відсотки за кредитним договором (а.с.79).

04 червня 2025 року між ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.66-71).

Передача позивачу права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується Актом прийому передачі Реєстру боржників (а.с.73) та витягом з Реєстру боржників до договору факторингу (а.с.71-72), відповідно до якого позивач отримав від ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором відповідача у сумі 18 140,70 грн, з яких: 5 100,00 грн - тіло кредиту, 13 040,70 грн - відсотки за кредитним договором.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, сформованою позивачем, станом на 25 червня 2025 року заборгованість відповідача складає: 18 140,70 грн, з яких: 5 100,00 грн - тіло кредиту, 13 040,70 грн - відсотки за кредитним договором (а.с.80).

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням останнім зобов'язань за укладеним ним кредитним договором відповідно до умов договорів факторингу.

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України), Законом України «Про електронну комерцію» станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись із відповідачем, який не сплатив заборгованість за кредитним договором, керуючись положеннями договору факторингу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Згідно зі статею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (часина третя статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити з огляду на таке.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладеного між ним та первісним кредитором кредитного договору в електронному вигляді, право вимоги за яким передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, який укладено в електронному вигляді, в наслідок цього виникла заборгованість, її слід стягнути у судовому порядку.

Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, в жодних документах по цій справі свою позицію щодо виникнення у нього заборгованості за кредитним договором не висловив.

Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

Відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є обов'язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до вимог кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти та був зобов'язаний їх повертати на умовах та у строк, передбачений договором. При цьому, в матеріалах справи, документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, немає.

В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.

Позивач є фінансовою установою та має відповідне свідоцтво, а тому суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за вказаним вище кредитним договором відповідно до вимог статей 514 та 516 ЦК України була правомірно передана за договором факторингу позивачу. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав у строк взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, позивач має підстави вимагати від відповідача їх виконання відповідно до умов договору факторингу, позовні вимоги є обґрунтованими.

Як вбачається із матеріалів справи та було зазначено вище, позивачу за договорами факторингу було передано право вимоги до відповідача за кредитним договором на суму заборгованості, яка складає: 18 140,70 грн, з яких: 5 100,00 грн - тіло кредиту, 13 040,70 грн - відсотки за кредитним договором. Суд звертає увагу, що заборгованість розрахована за дисконтним періодом (з 09 лютого 2020 року до 11 березня 2021 року). У зв'язку з тим, що відповідачем не було виконано умови кредитного договору (пункт 1.4) щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами як умова наступної пролонгації, в подальшому було застосовано умови пункту 4.3 та пункту 1.7.2 щодо застосування 90 денного продовження кредитного договору за збільшеною процентною ставкою - 2,3 відсотків в день на суму кредиту. Вказане відповідає умовам кредитного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором, а тому заявлені позивачем вимоги слід задовольнити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору суд зазначає таке

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією в національній валюті №16384 від 04 липня 2025 року (а.с.1).

У зв'язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір стягується із відповідача у сумі 2 422,40 грн.

Щодо витрат, пов'язаних з розглядом справи суд зазначає таке.

Позивач, серед іншого, заявив вимогу щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат було надано до матеріалів справи Договір про надання правничої допомоги від 05 червня 2025 року (а.с.81-82) та Додаткова угода до нього (а.с.83) (далі - Договір) та протокол погодженої вартості послуг (а.с.82, зворотна сторона).

Зі змісту витягу з Акту прийому передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року (далі - Акт) (а.с.84) вбачається, що послуги адвоката складають 7 000,00 грн.

Проаналізувавши Договір та Акт, суд дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу слід зменшити з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається із змісту Договору та Акту, послуги адвоката у вказаній справі становлять 7 000,00 грн.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що робота, зазначена у Акті, має не обґрунтовано завищену вартість, з огляду на складність справи (стягнення заборгованості здійснюється за одним кредитним договором, сума якого - 18 140,70 грн) та фактично виконаній адвокатом роботі (наданих послуг), часові, витраченому на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг) (зміст позовних вимог та доданих до позовної заяви документів є стандартизованим, адвокат не брав участі у судових засіданнях), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталою правовою позицією і безумовно є завищеними, тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача в користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Під час визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог частини третьої статті 141 ЦПК України.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (адреса місцезнаходження: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок №4, літера А, офіс №10, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором №947931750 від 02 лютого 2021 року у сумі 18 140 (вісімнадцять тисяч сто сорок) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (адреса місцезнаходження: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок №4, літера А, офіс №10, ЄДРПОУ 43541163) :

судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок;

витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», адреса місцезнаходження: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок №4, літера А, офіс №10, ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва

Попередній документ
131274827
Наступний документ
131274829
Інформація про рішення:
№ рішення: 131274828
№ справи: 539/3333/25
Дата рішення: 27.10.2025
Дата публікації: 28.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 07.07.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
15.09.2025 10:00 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
16.10.2025 14:00 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
27.10.2025 12:00 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області