Справа № 539/4576/25
Провадження № 2/539/1991/2025
27 жовтня 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Рудалєвої Л.В.,
при секретарі Бас В.Г.,
учасники справи в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
10 вересня 2025 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) звернулася ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) (далі - позивачка) із позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) (далі - відповідач), в якому просить суд:
розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований Данило-Балківською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області, про що 03 серпня 2013 року складено відповідний актовий запис № 04.
Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають з нею. Спір щодо цього відсутній.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 03 серпня 2013 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб. Причиною розірвання шлюбу є те, що між ними зникло кохання та взаєморозуміння. З 20 вересня 2024 року вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружні стосунки не підтримують.
Заяви, клопотання учасників справи
В позовній заяві позивачка просить розглядати справу без її участі та без участі її представника, на задоволенні позовних вимог наполягає, строк на примирення просить не надавати.
14 жовтня 2025 року відповідач надав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 23 жовтня 2025 року.
Сторони у судове засідання, призначене на 23 жовтня 2025 року, не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Частиною другою статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вказані вище вимоги статей 211 та 247 ЦПК України, а також те, що учасники справи (позивач та відповідачка) не з'явилися у судове засідання, а також заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється та суд розглядає справу на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
03 серпня 2013 року між позивачкою ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Данило-Балківською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області, зроблено відповідний актовий запис № 04 (а.с.8)
Від шлюбу мають дітей:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 10 грудня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві (а.с.10).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 05 лютого 2021 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) (а.с.9).
Позивачка та відповідач намірів зберегти сім'ю не мають, шлюбні відносини не підтримують, сім'я припинила існування остаточно. Мета подальшого спільного життя подружжя та збереження родини відсутня.
Отже, суд встановив, що між позивачкою та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із неможливістю подальшого спільного проживання та збереження сім'ї.
Вказані правовідносини регулюються статею 51 Конституції України, Сімейним кодексом України (далі - СК України).
Не бажаючи підтримувати подружні відносини, позивачка звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Норми права, які застосував суд
Частиною першою статті 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною другою статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (частина третя стаття 105 СК України).
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина перша статті 110 СК України).
Частиною першою статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно зі статтею 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (частина друга статті 114 СК України).
Оцінка суду
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивачки слід задовольнити з огляду на таке.
З аналізу вказаних вище вимог Сімейного кодексу України вбачається, що шлюб заснований на вільному волевиявленні чоловіка та жінки. У разі неможливості перебувати у шлюбі суд на відповідною заявою одного з подружжя, а також за наявності відповідних обставин, які свідчать про неможливість подальшого спільного життя подружжя і збереження шлюбу, постановляє рішення про розірвання шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачка та відповідач однією сім'єю не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки між сторонами втрачено взаєморозуміння, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя.
За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилалася позивачка як на підставу своїх вимог, а відповідач - не заперечуючи проти них, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам позивачки та відповідача та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги слід задовольнити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка під час подання позову сплатила судовий збір у сумі 1 211,20 грн що підтверджується платіжною інструкцією №1.294571375.1 від 05 вересня 2025 року (а.с.1) та випискою про зарахування судового збору №2PL111701 від 05 вересня 2025 року (а.с.14).
У зв'язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір стягується із відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статею 51 Конституції України, статтями 21, 104, 105, 110, 111, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований Данило-Балківською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області, про що 03 серпня 2013 року складено відповідний актовий запис № 04.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
На підставі частини другої статті 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В.Рудалєва