Справа № 553/3108/24
Провадження № 2/553/225/2025
Іменем України
(заочне)
20.10.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,
за участі: секретаря судових засідань - Макаренка Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту земельної ділянки,
Зміст позовних вимог та доводів позивача.
Адвокат Лепій О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом з вимогами:
- скасувати арешт земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:06:004:0609, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0600 га, який був накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 18.05.2013 № 30638291;
- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн судового збору за подання позовної заяви до суду.
На обґрунтування вимог представник позивачки зазначила, що на початку 2022 року, ОСОБА_1 планувала продати будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , які належать їй на праві приватної власності. Під час пошуків іншого житла, остання звернулася до приватного нотаріуса, від нього їй стало відомо, що на її земельну ділянку кадастровий номер 5310136700:06:004:0609 накладено арешт.
Відповідно до інформаційної Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Нездойминога О.О. виніс постанову про арешт майна боржника - земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:06:004:0609 та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 30638291, виданий 18.05.2013.
У зав'язку з вищевикладеним, 20.05.2013 державним реєстратором, Полтавського міського управління юстиції в Полтавській області Тристановою О. В. внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2421682.
Згідно вказаної постанови, арешт накладено на земельну ділянку боржника ОСОБА_2 до якого ОСОБА_1 не має жодного відношення. Боржник ОСОБА_2 до 01.06.2010 дійсно був власником цієї земельної ділянки.
Земля, на яку було накладено арешт належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Підгайною О. І., 01 червня 2010 року, реєстраційний № 591 та зареєстрованого в БТІ м. Полтава 29.06.2010 року реєстраційний номер запису 21261, в книзі 154.
Також, приватним нотаріусом 01.06.2010 надано ОСОБА_1 витяг з Державного реєстру правочинів, з якого слідує, що в даному реєстрі правочинів знайдено запис за номером правочину 3961125 (договір купівлі-продажу), дата нотаріального посвідчення 01.06.2010, номер у реєстрі нотаріальних дій 591, документ посвідчено приватним нотаріусом Підгайною О. І., бланки: ВМТ 114817, ВМТ 114818, предмет правочину: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка, кадастровий номер 531013670006:004:0609, адреса: АДРЕСА_1 , площею 0,0600 га. Відчужувач - ОСОБА_2 (інд. АДРЕСА_2 , Набувач: ОСОБА_1 (інд. НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).
Крім цього, приватним нотаріусом Підгайною О. І. в Державному акті про право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 765320, який отримував ОСОБА_2 , зазначено, що 01.06.2010 за реєстровим № 591 посвідчено договір купівлі продажу, на підставі якого право власності на земельну ділянку переходить ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернулася 25.07.2024 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою щодо зняття арешту із земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:06:004:0609, зазначивши що вона є її приватною власністю з 2010 року відповідно до договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки.
На своє звернення отримала відповідь (вих. № 16623 від 30.07.2024), що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчі документи, де ОСОБА_1 є боржником, на виконанні у відділі не перебувають та не перебували, арешт на належне майно не накладався. Разом з тим повідомлено, що постановою державного виконавця від 18.05.2013 № 30638291 накладено арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310136700:06:004:0609, оскільки згідно з довідки Управління Держкомзему у м. Полтаві від 07.11.2012 № 02-30/01-18/8200 вказана земельна ділянка належить ОСОБА_2 , який є боржником у виконавчому провадженні № 30638291.
Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Аргументи учасників справи.
Відповідачі відзиву на позов не надали, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталися.
Рух справи.
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 18.09.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою від 04.11.2024 замінено відповідача за позовною заявою ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту земельної ділянки на належних відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
20.10.2025 сторони повторно на судовий розгляд не з'явилися.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Лепій О.В. подала заяву про проведення судового засідання, призначеного на 20.10.205 на 11:00 год. без її участі за наявними матеріалами справи, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Позивачка ОСОБА_1 про причини неявки не повідомила.
Відповідач ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, проте, поштова кореспонденція повернулася без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявсь запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб № 01-12-05-09/1187 від 29.01.2025, яка надійшла до суду 05.02.2025, вбачається, що відомості щодо реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
За змістом ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
Суд направляв на останню відому адресу реєстрації відповідача ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження з копіями позовної заяви та доданих до неї документів, однак судова кореспонденція повернувся до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача ОСОБА_2 про розгляд даної справи, 25.02.2025, 21.03.2025, 07.05.2025, 19.05.2025, 24.06.2025, 16.07.2025, 15.08.2025 та 26.09.2025 суд розмістив оголошення про виклик відповідача ОСОБА_2 на офіційному сайті Судової влади.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Зважаючи на те, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належним чином повідомлені про розгляд справи, незалежно від того чи отримали відповідачі адресовану їм кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідачів дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідачі не з'явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів та, зі згоди представника позивачки, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, судом не здійснювалося.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5310136700:06:004:0609, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0600 га, на яку було накладено арешт належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Підгайною О. І., 01 червня 2010 року, реєстраційний № 591 та зареєстрованого в БТІ м. Полтава 29.06.2010, реєстраційний номер запису 21261, в книзі 154, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.08.2024 № НВ-0001835962024 та інформаційної Довідки № 444836172 від 24.09.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, . (а. с. 7-8, 12-13, 17-18, 24-30, 160-161)
Відповідно до інформаційної Довідки № 393634924 від 05.09.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Нездойминога О.О. виніс постанову про арешт майна боржника - земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:06:004:0609 та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 30638291, виданий 18.05.2013. (а. с. 11) 20.05.2013 державним реєстратором, Полтавського міського управління юстиції в Полтавській області Тристановою О. В. внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2421682. Згідно вказаної постанови, арешт накладено на земельну ділянку боржника ОСОБА_2 .
З витягу з Державного реєстру правочинів слідує, що в даному реєстрі правочинів знайдено запис за номером правочину 3961125 (договір купівлі-продажу), дата нотаріального посвідчення 01.06.2010, номер у реєстрі нотаріальних дій 591, документ посвідчено приватним нотаріусом Підгайною О. І., бланки: ВМТ 114817, ВМТ 114818, предмет правочину: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка, кадастровий номер 531013670006:004:0609, адреса: АДРЕСА_1 , площею 0,0600 га. Відчужувач - ОСОБА_2 (інд. АДРЕСА_2 , Набувач: ОСОБА_1 (інд. НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ). (а. с. 12-13)
Крім цього, приватним нотаріусом Підгайною О. І. в Державному акті про право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 765320, який отримував ОСОБА_2 , зазначено, що 01.06.2010 за реєстровим № 591 посвідчено договір купівлі продажу, на підставі якого право власності на земельну ділянку переходить ОСОБА_1 (а. с. 9)
З відповіді вих. № 16623 від 30.07.2024 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області вбачається, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчі документи, де ОСОБА_1 є боржником, на виконанні у відділі не перебувають та не перебували, арешт на належне майно не накладався. Разом з тим повідомлено, що постановою державного виконавця від 18.05.2013 № 30638291 накладено арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310136700:06:004:0609, оскільки згідно з довідки Управління Держкомзему у м. Полтаві від 07.11.2012 № 02-30/01-18/8200 вказана земельна ділянка належить ОСОБА_2 , який є боржником у виконавчому провадженні № 30638291. (а. с. 19-20)
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У ст. 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною першою ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 368 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 643/3614/17 дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (п. 37).
Судом встановлено, що на час винесення постанови старшого державного відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2013 ОСОБА_1 була власником земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:06:004:0609, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0600 га.
Наведе свідчить про те, що безпідставне обтяження нерухомого майна позивачки перешкоджає останній, як власниці, у реалізації права власності. Таким чином, її вимоги про зняття арешту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 11-18225271/С від 11.09.2024 при пред'явленні позову до суду позивачкою були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд
Позовну заяву - задовольнити.
Скасувати арешт земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:06:004:0609, площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 18.05.2013 у ВП № 30638291.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору по 605 (шістсот п'ять) грн 60 к. з кожного.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Полтави за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивачка - ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Полтава, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, юридична адреса: 36014, м. Полтава, вул. Героїв-пожежників, б. 13, код ЄДРПОУ 43316700;
Повне рішення складено 27.10.2025.
Головуюча: Ю.М. Подмаркова