Справа № 560/8223/25
іменем України
25 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_2 з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити виплату грошового забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 з моменту визнання ОСОБА_3 безвісти зниклим і до моменту з'ясування обставин його полону, утримання як заручника, інтернування, звільнення, або визнання його безвісно відсутнім чи померлим, але не пізніше дня виключення його зі списків особового складу військової частини.
В обґрунтування позову зазначає, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 № 884 передбачено, що у разі зникнення військовослужбовця безвісти за ним зберігається грошове забезпечення, що підлягає виплаті членам його сім'ї з дня зникнення безвісти, до моменту з'ясування обставин або визнання військовослужбовця безвісно відсутнім чи померлим. Відтак, вважає, що відповідач протиправно таку виплату призначив з 01.02.2025, а не з дати зникнення безвісти 21.09.2024.
Відзив по справі не надходив. Відповідачем було подано клопотання про закриття провадження у справі, яке ухвалою суду від 25.10.2025 залишено без задоволення.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , яка також є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17 травня 2017.
Відповідно до сповіщення сім'ї №1/5254 від 23.09.2024, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 зник безвісти на полі бою 21 вересня 2024 в Харківській області.
На звернення представника позивачки щодо виплати грошового забезпечення військова частина НОМЕР_1 листом від 03 травня 2025 № 693/27275 повідомила, що з 01 лютого 2025 ОСОБА_1 набуває право на отримання 25% грошового забезпечення, яке відповідно до Закону України № 3995-IX виплачуватиметься рівними частками в загальному розмірі, що не перевищує 50% грошового забезпечення ОСОБА_3 , після здійснення передбачених законом відрахувань. Також повідомлено, що кошти знаходяться на депонованому рахунку військової частини, пакет документів надійшов 03.04.2025, виплата буде здійснена після надходження фінансування.
Із довідки про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів вбачається, що 21.05.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 перераховано грошове забезпечення у розмірі 25000 грн., а 14.05.2025 у розмірі 5882,44 грн., 25000 грн., 5882,44 грн., 25000 грн., 5882,44 грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначає Закон України від 12 липня 2018 № 2505-VIII «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі - Закон №2505 -VIII), який забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Відповідно до стаття 1 Закону № 2505-VIII наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
особа, зникла безвісти, - фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук;
особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;
Відповідно до частин 1-4 статті 4 Закону № 2505-VIII, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2505-VIII особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими актами законодавства України.
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (далі - Порядок № 884).
Під терміном "безвісно відсутній військовослужбовець" слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку № 884 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови. Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування. Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті. Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно; військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими. Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації). Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, з дня зникнення безвісти до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, та не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Суд встановив, що ОСОБА_3 зник безвісти 21.09.2024, що підтверджується сповіщенням №1/5254 від 23.09.2024 (а.с. 16). Водночас, відповідач не надав жодних доказів протилежного або пояснень щодо визначеної ним дати початку виплати грошового забезпечення (01.02.2025).
Відтак, дата фактичного і офіційно підтвердженого зникнення ОСОБА_3 безвісти є підставою для початку виплати грошового забезпечення членам його сім'ї. Виплата повинна здійснюватися з дати, зазначеної у сповіщенні, оскільки відповідач не надав доказів, які б спростували цю дату або обґрунтовували іншу дату виплати.
В свою чергу, відомості про зарахування ОСОБА_1 21 та 14 травня 2025 відповідних коштів, не підтверджують виплату починаючи з 21.09.2024. Більше того, суду не наданий належний розрахунок цих виплат з посиланням на відповідні накази командира військової частини, в розрізі місяців 2024 та 2025 років. З огляду на це, а також на структуру і суми виплат, про які зазначається у довідці банківської установи, суд приходить до висновку про те, що повна виплата за весь період, за який заявлені вимоги, наданими відповідачем доказами не підтверджується.
З огляду на це, оскільки ОСОБА_3 є особою, що зникла безвісти за особливих обставин з 21.09.2024, позивачка має право на виплату грошового забезпечення з цієї дати.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення членам сім'ї ОСОБА_3 з 21.09.2024.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_3 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 з дати фактичного і офіційно підтвердженого зникнення військовослужбовця безвісти - 21.09.2024, до повного з'ясування обставин його захоплення, утримання як заручника, інтернування, звільнення або визнання безвісно відсутнім чи померлим, але не пізніше дня виключення його зі списків особового складу військової частини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 25 жовтня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя І.С. Козачок