Справа № 420/32369/24
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), у якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за 60 діб, рекомендованих довідкою ВЛК від 24.10.2023 року № 1856/2 та № 540 від 07.12.2023 року.
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за 60 діб, рекомендованих довідкою ВЛК від 24.10.2023 року № 1856/2 та № 540 від 07.12.2023 року.
ІI. Позиція позивача, заперечення відповідача.
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . 04.10.2023 р. позивач отримав травму під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою від 11.10.2023 р. № 642/3335. У зв'язку з бойовою травмою перебував на стаціонарному лікуванні: у період з 06.10.2023 р. по 13.10.2023 р., що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № у/2536 та №1433 (копія додається); у період з 14.10.2023 р. по 24.10.2023 р., що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 15720 (копія додається); Довідкою ВЛК №1856/2 від 24.10.2023 року травму від 07.05.2022 р. визнано тяжкою, пов'язаною із захистом Батьківщини та встановлено потребу у наданні заявнику відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (копія додається); Довідкою ВЛК від 07.12.2023 р. № 540 (копія додається) травму визнано тяжкою, пов'язаною із захистом Батьківщини та встановлено потребу у наданні заявнику відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
На підставі викладених обставин, позивач вважає, що має право на додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за 60 діб, рекомендованих довідкою ВЛК від 24.10.2023 року № 1856/2 та № 540 від 07.12.2023 року.
Враховуючи, що відповідач не здійснив нарахування та виплату додаткової винагороди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Додатково у позові зазначено, що витягів з наказу про перебування у відпустках позивач надати не в змозі, оскільки не отримав їх від відповідача, проте останній у листі від 06.06.2024 року підтверджує невиплату додаткової винагороди.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 21.10.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ухвалою суд зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії документів, зокрема,
- накази про проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ;
- накази про надання позивачу відпустки за станом здоров'я та підстави їх видання, у т.ч. згідно довідки ВЛК № 1856/2 від 24.10.2023 р. на 30 календарних днів, довідки ВЛК № 540 від 07.12.2023 р. на 30 календарних днів, або нормативно-правове обгрунтування підстав їх не надання;
- накази про вибуття позивача у відпустку та прибуття з відпустки, у т.ч. наказ в/ч НОМЕР_1 від 25.11.2023 р. № 337;
- інформацію/відомості щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в сумі до 100 000 грн. на місяць, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, за період, починаючи з 24.10.2023 року, або нормативно-правове обґрунтування підстав її не нарахування та/або не виплати з доказами, які вплинули на вчинення відповідних дій.
- накази/телеграми МОУ, прийняті на реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у спірному періоді.
- інші докази вчинення або не вчинення оскаржуваних дій з їх нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 22.10.2024 о 03:14 год.
Згідно правил ч. 2 ст. 127 КАС України, копія ухвали вважається врученою 23.10.2024 року.
Проте, відзив на адміністративний позов до суду не надходив, ухвала суду від 21.10.2024 року в частині витребування доказів не виконана.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 у грудні 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 та проходив військову службу у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 ; має статус учасника бойових дій, згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 23.08.2023 року.
11.10.2023 року військовою частиною НОМЕР_1 складено Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №642/3335, якою засвідчено, що 04.10.2023 року солдат ОСОБА_1 одержав «Вибухова травма. Акубаротравма. Струс головного мозку легкого ступеня. Множинні точкові поранення обличчя та обох кистей. Вогнепальне уламкове сліпе поранення лівої гомілки. Травма верхньої повіки лівого ока». За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини, поблизу АДРЕСА_1 . Травма отримана у засобах індивідуального захисту, при виконанні обов'язків військової служби пов'язаних із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та не пов'язана з вчиненням адміністративного, кримінального правопорушення, не є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або навмисним спричиненням собі тілесних ушкоджень.
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № у/2536, у період з 06.10.2023 р. по 13.10.2023 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня».
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 15720, у період з 14.10.2023 р. по 24.10.2023 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня».
24.10.2023 року військово-лікарською комісією КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради проведено медичний огляд солдата ОСОБА_1 . За результатами огляду складено Довідку №1856/2 від 24.10.2023 року, відповідно до якої: Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після МВТ (04.10.23). Проникаюче поранення склери з випадінням оболонок, ВОТС, гіфема, іридодіаліз, травматична катаракта, гемофтальм лівого ока. Рвана рана верхньої повіки обох очей. Ліковані оперативно: (04.10.23)- ПХО рваної рани верхніх повік обох очей, (06.10.23) - ПХО поранення склери з видаленням ВОСТ лівого ока та (18.10.23) - факоемульсифікація катаракти з закритою субтотальною вітректомією (газова тампонада) лівого ока з проекцією світла правильною на ліве око. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби (довідка командира частини про обставини травми не надано). На підставі статті 81 графи П Розкладу хвороб, графи ТДВ ПОТРЕБУЄ ВІДПУСТКИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯ ТРАВМИ НА 30 (ТРИДЦЯТЬ) КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ. За наказом МОЗ України №370 від 04.07.2007 травма тяжка.
07.12.2023 року позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією ДШВ ЗСУ військової частини НОМЕР_3 проведено медичний огляд солдата ОСОБА_1 . За результатами огляду складено Довідку №540 від 07.12.2023 року, відповідно до якої: Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після вибухової травми, акубаротравми, струсу головного мозку легкого ступеня, множинних точкових поранень обличчя та обох кистей, вогнепального уламкового сліпого поранення лівої гомілки, травми верхньої повіки лівого ока (04.10.2023) у вигляді проникаючого поранення склери з випадінням оболонок, внутрішньоочного стороннього тіла, гіфеми, іридодіалізу, травматичної катаракти, гемофтальму лівого ока; рваної рани верхніх повік обох очей. Стан після операції (06.10.2023) ПХО поранення склери з видаленням внутрішньоочного стороннього тіла лівого ока та (18.10.2023) - факоемульсифікація катаракти з закритою субтотальною вітректомією (газова тампонада) лівого ока з правильною проекцією світла на ліве око, з тимчасовим порушенням функції. Поранення, ТАК, пов'язане з захистом БАТЬКІВЩИНИ. (Довідка про обставини травми видана командиром військової частини НОМЕР_1 №642/3335 від 11.10.2023 року). За наказом МОЗ 04.07.2007 року №370 - поранення тяжкого ступеню. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - потребує, відпустки для лікування після поранення на 30 (тридцять) календарних днів.
Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено невиплатою додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за 60 діб, рекомендованих довідками ВЛК № 1856/2 від 24.10.2023 року та № 540 від 07.12.2023 року.
Враховуючи, що довідка ВЛК №1856/2 датована 24.10.2023 року, то спірний період становить: з 25.10.2023 по 24.11.2023 року (30 (тридцять) календарних днів відпустки для лікування після поранення).
Враховуючи, що довідка ВЛК №540 датована 07.12.2023 року, то спірний період становить: з 08.12.2023 по 07.01.2024 року (30 (тридцять) календарних днів відпустки для лікування після поранення).
18.05.2024 року позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою, якою просив, зокрема:
1. Нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць згідно з постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р. у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за періоди: з 06.10.2023 р. по 13.10.2023 р.; з 14.10.2023 р. по 24.10.2023 р.
2. Нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць згідно з постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці за станом здоров'я, рекомендованою довідкою ВЛК від 24.10.2023 р. № 1856/2 та №540 від 07.12.2023 р.
3. Надати витяги із наказів щодо надання відпустки за станом здоров'я ОСОБА_1 , рекомендованою довідкою ВЛК від 24.10.2023 р. № 1856/2 та №540 від 07.12.2023 р.
Разом із цією заявою позивач подав додатки: Довідки ВЛК від 24.10.2023 р. № 1856/2 та №540 від 07.12.2023 р. - на 3 арк.; Виписки з медичної картки амбулаторного хворого № у/2536 та №1433 та № 15720 на 5 арк.; Довідку про обставини травми від 11.10.2023 р. №642/3335 - на 1 арк.
06.06.2024 року командування військової частини НОМЕР_1 листом вих. 642/Вих3ВТ/564 повідомило позивача про те, що згідно наданих документів, підтверджено перебування на лікуванні після тяжкого поранення у період з 04.10.2023 року по 24.10.2023 року та перебування у відпустках за станом здоров'я з 24.10.2023 року та 07.12.2023 року. Додаткова винагорода з розрахунку 100 тис. грн.. на місяць за період з 01.10.2023 року по 31.10.2023 виплачена на особистий картковий рахунок 25.11.2023 року. Враховуючи зазначене, очікується внесення змін та доповнень до відповідних наказів командира військової частини НОМЕР_1 , після чого буде здійснено нарахування усіх належних коштів за періоди перебування у відпустках. Також повідомлено, що відповідно до п.5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за невихід на службу без поважних причин за місяць, у якому здійснено таке порушення. Відповідно до пункту 9.4 рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/3/29 до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 тис. грн або 30 тис. грн не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника). Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2023 № 337 солдата за призовом ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , зараховано на котлове харчування забезпечення (триразове за каталогом) з 25 листопада 2023 року. Не виплачувати грошове забезпечення за "24" листопада 2023 року у зв'язку з несвоєчасним прибуттям.
До цього листа додано Довідку про доходи №642/2108 від 03.06.2024 року за період з грудня 2022 по березень 2024 рр.
Згідно Довідки про доходи № 642/2108 від 03.06.2024 року за спірний період (з 25.10.2023 по 24.11.2023 року, з 08.12.2023 по 07.01.2024 року) позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду: у жовтні 2023 року - 100 000, 00 грн., у листопаді 2023 року - 125 460, 93 грн., у грудні 2023 року - 0, 00 грн.; у січні 2024 року - 12903, 23 грн.; у лютому 2024 року - 0, 00 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за спірні періоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. ( стаття 43 Конституції України)
Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII), зокрема,
- держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. ( частини першої статті 9 Закону № 2011-XII)
- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. ( частина 2 статті 9 Закону № 2011-XII)
- грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. ( абзаци 1-2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII)
Згідно п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (далі - Порядок №260), (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема
- грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги). (пункт 2 розділу І Порядку №260)
- грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника). (пункт 8 розділу І Порядку №260),
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався та триває.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), якою:
- установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил…, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах……. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) ( абзаци перший, третій пункту 1 Постанови №168);
- відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії ( абзаци четвертий-п'ятий пункту 1 Постанови №168).
Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 затверджені Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Зокрема доповнено Порядок №260 новим розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року.
Так, відповідно до пункту 11 розд. XXXIV Порядку №260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини,- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), у тому числі за місяць початку військової служби;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до пункту 12 розд. XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Згідно з пунктом 13 розд. XXXIV Порядку №260, військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Згідно пункту 16 розд. XXXIV Порядку №260, підготовка проєктів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу.
VI. Оцінка суду.
Системний аналіз наведених норм, дає підстави для висновку, що додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а також військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому у період, який охоплює час перебування військовослужбовця у відпустці для лікування, приписи Постанови № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30 травня 2025 року у справі № 380/27432/23.
Спірність питання у даній справі полягає у праві позивача на додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., з розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за 60 діб, рекомендованих довідками ВЛК № 1856/2 від 24.10.2023 року та № 540 від 07.12.2023 року.
Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд враховує наступне.
Як встановлено судом, то дійсно за Довідкою ВЛК №1856/2 від 24.10.2023 року позивачу призначено відпустку для лікування після поранення на 30 (тридцять) календарних днів, тобто з 25.10.2023 по 24.11.2023 року, а за Довідкою ВЛК №540 від 07.12.2023 року позивачу призначено відпустку для лікування після поранення на 30 (тридцять) календарних днів, тобто з 08.12.2023 по 07.01.2024 року.
Що стосується наявності першої умови, необхідної для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме, пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, суд зазначає, що це питання не є спірним.
Так, у Довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №642/3335 від 11.10.2023 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , зазначено, що 04.10.2023 року солдат ОСОБА_1 одержав «Вибухова травма. Акубаротравма. Струс головного мозку легкого ступеня. Множинні точкові поранення обличчя та обох кистей. Вогнепальне уламкове сліпе поранення лівої гомілки. Травма верхньої повіки лівого ока». За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини, поблизу АДРЕСА_1 . Травма отримана у засобах індивідуального захисту, при виконанні обов'язків військової служби пов'язаних із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та не пов'язана з вчиненням адміністративного, кримінального правопорушення, не є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або навмисним спричиненням собі тілесних ушкоджень.
Щодо наявності другої умови, необхідної для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме, поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, суд зазначає, що факт отримання позивачем тяжкого поранення також є підтвердженим у цій справі.
У матеріалах справи наявні дві довідки ВЛК щодо огляду та оцінки травми позивача.
Довідка ВЛК №1856/2 від 24.10.2023 року - За наказом МОЗ України №370 від 04.07.2007 - травма тяжка.
Довідка ВЛК №540 від 07.12.2023 року - За наказом МОЗ 04.07.2007 року №370 - поранення тяжкого ступеню.
Таким чином, судом встановлено наявність обох умов, необхідних для виплати позивачу збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Крім того, наявний висновок (постанова) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії щодо потреби позивача у відпустці для лікування після поранення на 30 (тридцять) календарних днів з 25.10.2023 по 24.11.2023 року та на 30 (тридцять) календарних днів з 08.12.2023 по 07.01.2024 року.
Проте, відповідачем додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за 60 діб, рекомендованих довідками ВЛК від 24.10.2023 року № 1856/2 та № 540 від 07.12.2023 року, позивачу не виплачено.
Що стосується періоду з 25.10.2023 по 24.11.2023 року.
Згідно з довідкою про доходи №642/2108 від 03.06.2024 року, виданою в/ч НОМЕР_1 , за спірний період (з 25.10.2023 по 24.11.2023 року, з 08.12.2023 по 07.01.2024 року) позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду: у жовтні 2023 року - 100 000, 00 грн., у листопаді 2023 року - 125 460, 93 грн., у грудні 2023 року - 0, 00 грн.; у січні 2024 року - 12903, 23 грн.; у лютому 2024 року - 0, 00 грн.
Враховуючи, що додаткова винагород виплачується у наступному місяці за попередній, то вбачається, що у листопаді 2023 року позивач отримав виплату за жовтень 2023 року, тобто 125 460, 93 грн., у грудні 2023 року - за листопад 2023 року - 0, 00 грн., у січні 2024 року за грудень 2023 року - 12903,23 грн., у лютому 2024 року за січень 2024 року - 0,00 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що за спірний період з 25.10.2023 по 24.11.2023 року позивач отримав додаткову винагороду за період з 25.10.2023 по 31.10.2023 рр., отже спірним залишається період з 01.11.2023 по 24.11.2023 рр.
Що стосується виплати позивачу додаткової винагороди за листопад 2023 року, то у листі військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2024 року вих. 642/Вих3ВТ/564 зазначено «Не виплачувати грошове забезпечення за "24" листопада 2023 року у зв'язку з несвоєчасним прибуттям» та міститься посилання на пункт 9.4 рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/3/29.
Суд зазначає, що доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 діяло до 01.02.2023 року.
31.01.2023 року набув чинності наказ Міністерства оборони України від
25 січня 2023 року № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», яким доповнено Порядок №260 новим розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року.
У свою чергу, пункт 15 розд. XXXIV Порядку №260 регулює ті ж саме питання, що і пункт 9 доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, а саме підстави для позбавлення додаткової винагороди військовослужбовців.
Пункт 9.4 доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 передбачав, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Відповідно до пункту 15 розд. XXXIV Порядку №260, до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які:
самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника);
усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади,- з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника), до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника);
відмовились виконувати бойові накази (розпорядження),- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника);
вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника);
вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією,- за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини;
добровільно здалися в полон,- з дня з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, оголошеного наказом командира (начальника);
навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство (крім випадків доведення до самогубства, встановленого судом),- за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство;
відбувають покарання на гауптвахті - за час відбування такого покарання.
Зазначене не стосується військовослужбовців, визначених в абзацах другому-шостому цього пункту, які протягом поточного місяця загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень, контузій, травм та каліцтв, пов'язаних із захистом Батьківщини) або захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні або отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини.
Враховуючи, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби - за місяць, у якому здійснено порушення, а позивач допустив таке порушення (несвоєчасне прибуття до в/ч) у листопаді 2023 року, то, відповідно, позивач позбавляється додаткової винагороди за весь листопад 2023 року.
Суд зауважує, що позивач у своєму позові не надав спростувань щодо зазначених обставин, тобто щодо несвоєчасного прибуття до в/ч НОМЕР_1 у листопаді 2023 року.
На підставі викладеного, враховуючи, що за період з 25.10.2023 по 31.10.2023 рр. позивач отримав додаткову винагороду до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, а за період з 01.11.2023 по 24.11.2023 рр. він позбавлений такої винагороди, відповідно до пункту 15 розд. XXXIV Порядку №260, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за період з 25.10.2023 по 24.11.2023 року.
Що стосується періоду з 08.12.2023 року по 07.01.2024 року.
Згідно з довідкою про доходи №642/2108 від 03.06.2024 року, виданою в/ч НОМЕР_1 , за спірний період (з 25.10.2023 по 24.11.2023 року, з 08.12.2023 по 07.01.2024 року) позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду: у жовтні 2023 року - 100 000, 00 грн., у листопаді 2023 року - 125 460, 93 грн., у грудні 2023 року - 0, 00 грн.; у січні 2024 року - 12903, 23 грн.; у лютому 2024 року - 0, 00 грн.
Враховуючи, що додаткова винагород виплачується у наступному місяці за попередній, то вбачається, що у листопаді 2023 року позивач отримав виплату за жовтень 2023 року, тобто 125 460, 93 грн., у грудні 2023 року - за листопад 2023 року - 0, 00 грн., у січні 2024 року за грудень 2023 року - 12903,23 грн., у лютому 2024 року за січень 2024 року - 0,00 грн.
Тобто, за період з 08.12.2023 року по 07.01.2024 року позивачу не виплачено додаткову винагороду в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК.
При цьому, доказів існування обставин, за якими військовослужбовець позбавляється додаткової винагороди, відповідно до пункту 15 розд. XXXIV Порядку №260, відповідачем не надано та з матеріалів справи судом не встановлено.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність усіх умов, необхідних для виплати позивачу збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а також наявний висновок (постанова) військово-лікарської комісії щодо потреби позивача у відпустці для лікування після поранення на 30 (тридцять) календарних днів з 08.12.2023 по 07.01.2024 року (довідка ВЛК №540 від 07.12.2023 року), суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за 30 діб у період 08.12.2023 року по 07.01.2024 року, згідно з довідкою ВЛК №540 від 07.12.2023 року, є протиправною.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за 30 діб у період 08.12.2023 року по 07.01.2024 року, згідно з довідкою ВЛК №540 від 07.12.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Судом узято до уваги, що витяги з наказу про перебування у відпустках позивач не надав, проте у позові пояснив, що надати їх не в змозі, оскільки не отримав їх від відповідача, проте останній у листі від 06.06.2024 року підтверджує невиплату додаткової винагороди.
Дійсно, позивач у своїй заяві від 18.05.2024 року до командира Військової частини НОМЕР_1 просив, зокрема надати витяги із наказів щодо надання відпустки за станом здоров'я ОСОБА_1 , рекомендованою довідкою ВЛК від 24.10.2023 р. № 1856/2 та №540 від 07.12.2023 р.
Проте, у листі від 06.06.2024 року вих. 642/Вих3ВТ/564 не зазначено, що відповідач надіслав позивачу означені накази.
Ухвалою від 21.10.2024 року суд зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 разом з відзивом надати суду належним чином завірені копії документів, зокрема,
- накази про проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ;
- накази про надання позивачу відпустки за станом здоров'я та підстави їх видання, у т.ч. згідно довідки ВЛК № 1856/2 від 24.10.2023 р. на 30 календарних днів, довідки ВЛК № 540 від 07.12.2023 р. на 30 календарних днів, або нормативно-правове обгрунтування підстав їх не надання;
- накази про вибуття позивача у відпустку та прибуття з відпустки, у т.ч. наказ в/ч НОМЕР_1 від 25.11.2023 р. № 337;
- інформацію/відомості щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в сумі до 100 000 грн. на місяць, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, за період, починаючи з 24.10.2023 року, або нормативно-правове обґрунтування підстав її не нарахування та/або не виплати з доказами, які вплинули на вчинення відповідних дій.
- накази/телеграми МОУ, прийняті на реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у спірному періоді.
- інші докази вчинення або не вчинення оскаржуваних дій з їх нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 22.10.2024 о 03:14 год.
Згідно правил ч. 2 ст. 127 КАС України, копія ухвали вважається врученою 23.10.2024 року.
Проте, витребуваних доказів відповідач до суду не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
VIII. Розподіл судових витрат
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за 30 діб у період 08.12.2023 року по 07.01.2024 року, згідно з довідкою ВЛК №540 від 07.12.2023 року, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за 30 діб у період 08.12.2023 року по 07.01.2024 року, згідно з довідкою ВЛК №540 від 07.12.2023 року, пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна