Справа № 420/26714/24
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Хурси О.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича про визнання дій та бездіяльність протиправними, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя Усика Г. І., який перебуваючи на посаді керівника колегіального органу, за відсутності безпосереднього керівника, у порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» при наявність у нього реального та потенційного конфлікту інтересів не виконав обов'язок встановлений ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та не звернувся не пізніше наступного робочого дня з повідомленням до Національне агентство з питань запобігання корупції про наявний конфлікт інтересів, щодо розгляду моєї заяви надісланої до ВРП від 07.07.2024;
- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя Усика Г. І., який перебуваючи на посаді керівника колегіального органу, за відсутності безпосереднього керівника, у порушення ст. 30 Закону України «Про запобігання корупції» при наявність у нього реального та потенційного конфлікту інтересів (відповідач у справі 420/31125/23 про стягнення моральної шкоди та визнання протиправними дій та бездіяльності) не залучив до прийняття рішення та відповідних дій інших працівників Вищої ради правосуддя;
- визнати протиправними дії Голови Вищої ради правосуддя Усика Г. І., який перебуваючи на посаді керівника колегіального органу, за відсутності безпосереднього керівника, у порушення ст. ст. 28, 29, 30 Закону України «Про запобігання корупції» при наявність у нього реального та потенційного конфлікту інтересів не вжив відповідні заходи, щодо врегулювання реального та потенційного конфлікту інтересів, розглянув мою заяву від 07.07.2024 на свою бездіяльність і відмовив мені у задоволені заяви листом за № 23728/0/9-24 від 02.08.2024.
Від позивача надійшла заява від 23.10.2024 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Хурси О.О., у зв'язку з наявністю сумнівів у його об'єктивності і безсторонності, а саме через скасування 11.09.2025 Верховним Судом ухвали Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/26714/24, у якій на думку позивача суддя Хурса О.О. висловив свою позицію у спорі переданому йому на вирішення. Також позивач вказав, що ним подано дисциплінарну скаргу на дії судді ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя.
У відповідності до вимог частин третьої та четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Приписами пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що у розумінні пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, такі обставини як факт подання особою, яка бере участь у справі, скарги на дії судді, крім випадків, коли сам суддя заявляє про неможливість у зв'язку із цим об'єктивного розгляду справи.
Сам по собі факт звернення особи зі скаргою до Вищої ради правосуддя на дії судді не є підставою для відводу такого судді від участі у розгляді справи та жодним чином не породжує об'єктивних сумнівів у його неупередженості не може слугувати доказом будь-якого упередженого ставлення до учасників справи, або ж надання переваги таким. Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень щодо такого права. Тому, саме лише подання учасником судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя не перешкоджає судді виконувати обов'язок справедливо, безсторонньо та своєчасно вирішувати справу відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства та не спричиняє будь-якого упередженого ставлення як до обставин справи, що перебуває у нього на розгляді, так і до учасників цієї справи.
Наявність же скарги щодо судді поданої до Вищої ради правосуддя не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2024, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя Усика Г.І. про визнання дій, бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У подальшому, постановою Верховного Суду від 11.09.2025 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 року скасовано, а справу №420/26714/24 направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Слід зазначити, що згідно з частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи доводи заяви про відвід, суд вважає її необґрунтованою, оскільки позивачем не наведено обставин, які б викликали сумніви у неупередженості чи об'єктивності судді, а свідчать лише про його незгоду з прийнятими суддею процесуальними рішеннями.
Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Як встановлено судом, позивач скористався своїм правом на оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2024, яку, у подальшому, було скасовано судом касаційної інстанції.
Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, позивачем не наведено, не встановлено таких обставин і під час розгляду заяви.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді.
Керуючись статтями 36, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді судді Одеського окружного адміністративного суду Хурси О.О. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 24.10.2025.
Суддя Олександр ХУРСА