Справа № 640/22981/21
24 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною, яка полягає у незастосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні, починаючи з 01.03.2018 по 31.122018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно вчинити дії щодо перерахунку розмірів щомісячного грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», тобто, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною, яка полягає у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні починаючи з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 починаючи з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно, вчинити дії щодо перерахунку розмірів щомісячного грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», тобто, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет на 2019 рік» на 01.01.2019 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною, яка полягає у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні починаючи з 01.01.2020 по 18.11.2020 включно (день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ), розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 починаючи з 01.01.2020 по 18.11.2020 включно (день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ), вчинити дії щодо перерахунку розмірів щомісячного грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», тобто виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 після вчинення дії, щодо перерахунку розмірів щомісячного грошового зобов'язання протягом 2018, 2019 та 2020 років надати відповідні документи до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України, на підставі вчинених командиром військової частини НОМЕР_1 дій щодо перерахунку щомісячного грошового забезпечення та наданих ним відповідних документів, нарахувати та виплатити недоплачені протягом 2018, 2019 та 2020 років суми щомісячного грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 року №2246-VII «Про Державний бюджет на 2018 рік» на 01.01.2018 року, Законом України від 23.11.2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року та Законом України від 14.11.2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що починаючи з 01 березня 2018 року відповідач усупереч вимогам законодавства про грошове забезпечення військовослужбовців та порядок його виплати здійснював систематичну недоплату належного позивачу грошового забезпечення у належному розрахунку за посадовим окладом та окладом за військовим званням. Посилаючись на норми, зазначені у Примітці 1 Додатку 1 та Примітці до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), позивач вважає, що розрахунки посадового окладу мають проводитися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Вказував, що звертався до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його грошового забезпечення за період з 2018 року по 2020 рік з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, виходячи з розрахунку 50% від мінімальної заробітної плати, встановленого на відповідний рік, проте в задоволенні такої заяви відповідач відмовив.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» № 2825-ІХ, визначено Ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, Акту приймання-передачі від 29.01.2025 року,Розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 «Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ,нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 11.03.2025 року адміністративну справу №640/22981/21 розподілено судді Г.П. Самойлюк.
Ухвалою від 17.03.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву,ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 08.04.2025 року у задоволенні клопотання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про залишення без розгляду адміністративного позову у справі №640/22981/21 відмовлено.
До суду від Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що п.2 постанови КМУ від 12.05.2023р. №481 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Відтак, п.4 постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704 у редакції постанови КМУ від 12.05.2023р. №481 підтверджений факт незмінності правила обчислення грошового забезпечення із використанням показника арифметичного значення прожиткового мінімуму у розмірі 1.762,00грн.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
ОСОБА_1 , прочинаючи з 1987 року проходив службу в Збройних Силах України. Вислуга років у Збройних Силах України складає: календарна - 33 роки 02 місяці, пільгова вислуга - 09 місяців. Має статус ветерана війни - учасника бойових дій.
На підставі наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 27 лютого 2018 року № 102 призначено на посаду начальника служби державного розпізнавання об'єктів Головного командного центру Збройних Сил України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 березня 2018 року № 2 зараховано на посаду начальника служби державного розпізнавання об'єктів та зараховано на всі види забезпечення.
На підставі наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 21 січня 2020 року № 22 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу державного розпізнавання об'єктів Головного командного центру Збройних Сил України.
На підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України і по особового складу від 05 листопада 2020 року № 373 ОСОБА_1 звільнено з військової служби з посади начальника відділу державного розпізнавання об'єктів Головного командного центру Збройних Сил України на підставі підпункту «б» (за станом здоров'я) пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас с правом насіння військової форми одягу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 листопада 2020 року № 210, ОСОБА_1 , начальника відділу державного розпізнавання об'єктів військової частини НОМЕР_1 , починаючи з 18 листопада 2020 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням.
Листом від 01.07.2022 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, оскільки відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення деяких військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званням військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Позивач, не погоджуючись з незастосування відповідачем пунктів 1 примітки до Додатку 1 та примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчислені позивачу розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 01 березня 2018 року по день звільнення позивача з військової служби, звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Беручи до уваги наведену норму, суд, вирішуючи даний спір, враховує правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 11 лютого 2021 року (справа №240/11952/19) та від 18 лютого 2021 року (справа №200/3775/20-а) з аналогічних правовідносин, і зазначає наступне.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови №704 (у редакції до 24 лютого 2018 року) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Зокрема, Додатком 1 до Постанови №704 є тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а Додатком 14 до Постанови №704 - схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Разом з цим, зазначені вище додатки містять примітки, згідно зі змістом яких:
- посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (пункт 1 до Додатку 1 до Постанови №704);
- оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка до Додатку 14 до Постанови №704).
Тобто, в Додатках 1 та 14 до Постанови №704, в яких зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, містяться також примітки, в яких наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. Вказані додатки до пункту 4 Постанови №704 дублювали положення пункту Постанови №704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» до постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови було викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Проте зміст приміток до додатків 1 та 14 до пункту 4 Постанови №704 не був змінений у зв'язку із внесенням змін до пункту 4 Постанови №704, тобто такі примітки не були приведені у відповідність з нормою пункту 4 Постанови №704.
Отже, після внесення постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 змін до пункту 4 Постанови №704 таким було визначено, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня 2018 р.», в той час як згідно з примітками до додатків 1 та 14 до Постанови №704 розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Поряд з цим, варто зауважити, що не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1 та 14 до Постанови №704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».
Крім цього суд вважає за необхідне звернути увагу на положення постанови Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року №870 затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила №870), якими визначено загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
Так, пунктом 20 Правил №870 встановлені вимоги до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта (далі - документ), який передбачається затвердити постановою. Зокрема, підпунктом 2 пункту 20 Правил №870 визначений перелік вимог стосовно структури проекту документа, серед яких вказано, що в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Таким чином, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права. Відповідно, примітки додатків 1 та 14 до пункту 4 Постанови №704 не містять нормативні положення та не встановлюють, зокрема, розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців. Суд вважає, що такі примітки за своїм змістом та призначенням лише роз'яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Натомість, нормативні положення, які встановлюють розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців та порядок їх обчислення, містяться у пункті 4 Постанови №704, згідно з яким розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року.
Отже, згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Крім цього суд зауважує, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності 01 січня 2017 року, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Отже, після набрання чинності цим Законом (з 01 січня 2017 року) мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення військовослужбовцям посадового окладу та окладу за військовим званням.
Водночас норма пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови №704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103), а також додатків 1 та 14 до Постанови №704, а тому відсутні правові підстави для перерахунку позивачу розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати.
Отже, для розрахунків військовослужбовцям розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням мінімальна заробітна плата не застосовується.
Суд також звертає увагу на висновок, зазначений у рішенні Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року №4-зп, згідно з яким конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Суб'єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов'язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов'язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.
Оскільки додатки 1 і 14 до Постанови №704 були затверджені 30 серпня 2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21 лютого 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103, то при проведенні розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням пріоритетним у застосуванні є положення саме пункту 4 Постанови №704.
Таким чином, відповідач, здійснюючи у спірний період позивачу обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, діяв у відповідності до вимог пункту 4 постанови №704.
На переконання суду, при вчиненні оскаржуваних дій відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні основних вимог, інші вимоги задоволенню також не підлягають.
Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволені позовних вимог судом відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк
.