23 жовтня 2025 рокусправа № 380/5419/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) звернулося з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в якій просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг до бюджету в розмірі 5705,95 грн
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що податковий борг відповідача становить сумі 5705,95 грн, і такий виник у зв'язку із несплатою у встановлений законом строк податкових зобов'язань по військовому збору. Оскільки платником не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку.
Ухвалою судді від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду від відповідача не надходило.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою ГУ ДПС у Львівській області №2634/5/13-01-13-03 від 04.03.2025 про податкову заборгованість, станом на 03.03.2025 у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом у розмірі 38357,75грн, з якого сума до стягнення становить 5705, 95 грн та складається з:
1) Військовий збір (11011001) - 5705,95 грн:
- податкова декларація про майновий стан і доходи №19481 вiд 16.11.2023 на суму 5705,95 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань позивач виніс податкову вимогу форми «Ф» №0009955-1303-1301 від 11.03.2024, яку надіслано платникові податків, що підтверджується матеріалами справи.
Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога відповідачем оскаржувалася у справі відсутні, відповідно, визначені у ній зобов'язання є узгодженими.
Оскільки у добровільному порядку заборгованість відповідачем сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.
При вирішенні даного спору суд виходив з наступного.
За приписами, наведеними у ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковим боргом згідно п.14.1.175 ст.14 ПК України є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У п. 57.1 ст. 57 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.
Усупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань.
Відтак, суми грошових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу у відповідності до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вже було встановлено судом, на виконання вищевказаних положень ПК України позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми Ф» №0009955-1303-1301 від 11.03.2024, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Станом на дату розгляду справи податковий борг відповідача перед бюджетом, який підлягає стягненню становить 5705,95 грн та залишається непогашеним.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем та скасування вищезазначеної податкової вимоги.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача в користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 5705,95 грн.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь бюджету податковий борг в сумі 5705 (п'ять тисяч сімсот п'ять) грн 95 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна