Іменем України
24 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1749/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом адвоката Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Дзіся Андрія Романовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФУ в Луганській області, відповідач), в якому просять суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,115.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021 - 2023 роки, в розмірі 13559,41 гривень. Позивач вважає, що їй проведено індексацію пенсії, однак без застосування коефіцієнтів збільшення, що суперечить приписам законодавства, оскільки Кабінет Міністрів України визначає виключно порядок індексації пенсії, а визначення розміру індексації пенсії та інших доходів громадян України проводиться виключно законами України: як передбачено ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", - із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки коефіцієнт індексації пенсії позивача застовано із дотриманням положень чинного Законодавства України.
Зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи № 909170167532 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 31.07.2017, як працююча особа та з 31.07.2017 по 31.07.2018 отримувала пенсію по інвалідності II групи від загального захворювання, з 01.08.2018 по 14.05.2024 - по інвалідності III групи від загального захворювання відповідно до норм статті 32 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За заявою ОСОБА_1 від 15.05.2024 її переведено на пенсію за віком за нормами статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При переведенні ОСОБА_1 для обчислення її розміру пенсії враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 по 30.04.2024 за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, який складає - 13559,41 грн (13559,41 грн - середній заробіток за три попередні роки 2021- 2023 х 1,62368 - індивідуальний коефіцієнт заробітку).
Страховий стаж на дату призначення пенсії ОСОБА_1 складав 38 років 2 місяць 3 дні.
При переведенні ОСОБА_1 для обчислення її розміру пенсії враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 по 30.04.2024 за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення розміру пенсії склав 1,62368.
Середньомісячний заробіток для розрахунку розміру пенсії - 22016,14 грн.
Розмір пенсії з 15.05.2024 склав 8507,86 гривень відповідно до розпорядження з 15.05.2024.
Відповідно до пункту 6 Постанови № 209 ОСОБА_1 з 01.03.2025 автоматичним способом проведено перерахунок пенсії виду «Індексація заробітку».
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення розміру пенсії складає 1,62368. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 22522,52 грн (13559,41 грн х 1,023 х 1,62368, де 1,023 - коефіцієнт збільшення за нормами Постанови № 209; 1,62368 - індивідуальний коефіцієнт заробітку). Розмір пенсії заявника з 01.03.2025 складає 8701,13 грн, де: 8596,17 грн - розмір пенсії за віком, розрахований згідно із статтею 27 Закону № 1058 (22522,52 грн х 0,38167); 104,96 грн - доплата за понаднормовий стаж абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058 8701,13 грн - загальний розмір пенсії.
14.07.2025 за вхід. № 3603/8 відповідачем зареєстровано адвокатський запит від 14.07.2025 в інтересах позивача щодо перерахунку (індексації) пенсії.
Розглянувши адвокатський запит відповідно до Закону України «Про адвокатську діяльність» відповідач листом від 16.07.2025 № 1200-0202-8/18166, окрім іншого, повідомив адвокату, що пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до норм чинного законодавства та, що підстав для проведення перерахунку немає.
Вважають, що вказаний вище лист про відмову у перерахунку пенсії позивача не є актом (рішенням) суб'єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області діяло виключно в межах наданих йому повноважень та суворо дотримав встановлені Законом № 1058, Порядком № 22-1 норми. Отже своїми діями законні права позивача не порушувало.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 31.07.2017, як працююча особа та з 31.07.2017 по 31.07.2018 отримувала пенсію по інвалідності II групи від загального захворювання, з 01.08.2018 по 14.05.2024 - по інвалідності III групи від загального захворювання відповідно до норм статті 32 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За заявою ОСОБА_1 від 15.05.2024 її переведено на пенсію за віком за нормами статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При переведенні ОСОБА_1 для обчислення її розміру пенсії враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 по 30.04.2024 за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, який складає - 13559,41 грн (13559,41 грн - середній заробіток за три попередні роки 2021- 2023 х 1,62368 - індивідуальний коефіцієнт заробітку).
Страховий стаж на дату призначення пенсії ОСОБА_1 складав 38 років 2 місяць 3 дні.
При переведенні ОСОБА_1 для обчислення її розміру пенсії враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 по 30.04.2024 за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення розміру пенсії склав 1,62368.
Середньомісячний заробіток для розрахунку розміру пенсії - 22016,14 грн.
Розмір пенсії з 15.05.2024 склав 8507,86 гривень відповідно до розпорядження з 15.05.2024.
Відповідно до пункту 6 Постанови № 209 ОСОБА_1 з 01.03.2025 автоматичним способом проведено перерахунок пенсії виду «Індексація заробітку».
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення розміру пенсії складає 1,62368. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 22522,52 грн (13559,41 грн х 1,023 х 1,62368, де 1,023 - коефіцієнт збільшення за нормами Постанови № 209; 1,62368 - індивідуальний коефіцієнт заробітку). Розмір пенсії заявника з 01.03.2025 складає 8701,13 грн, де: 8596,17 грн - розмір пенсії за віком, розрахований згідно із статтею 27 Закону № 1058 (22522,52 грн х 0,38167); 104,96 грн - доплата за понаднормовий стаж абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058 8701,13 грн - загальний розмір пенсії.
14.07.2025 за вхід. № 3603/8 відповідачем зареєстровано адвокатський запит від 14.07.2025 в інтересах позивача щодо перерахунку (індексації) пенсії.
Розглянувши адвокатський запит відповідно до Закону України «Про адвокатську діяльність» відповідач листом від 16.07.2025 № 1200-0202-8/18166, окрім іншого, повідомив адвокату, що пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до норм чинного законодавства та, що підстав для проведення перерахунку немає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон №1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі - Закон №2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-III).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII, є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону №1282-XII).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства №2040-ІХ, яким частину п'яту статті 2 Закону №1282-XII було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону №2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом №1058-ІV.
Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20.02.2019 видав постанову №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок №124).
Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%
К = ---------------------------- + 1%,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-ІV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Кабінет Міністрів України Постановою №118 з 01.03.2022 установив, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 (пункт 1).
Пунктом 4 Постанови № 118 установлено з 01.03.2022 до пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за зверненнями, що надійшли до 31.12.2021 включно, які не підвищуються з 01.03.2022 згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 2023 рік зупинено дію Закону України Про індексацію грошових доходів населення. У свою чергу пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Пунктом 6 Постанови №168 установлено з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за зверненнями, що надійшли до 31.12.2022 включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою №185 з 01.03.2024 було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №185 установлено з 01.03.2024 до пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за зверненнями, що надійшли до 31.12.2023 включно, які не підвищуються з 01.03.2024 згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 6 розділу Прикінцеві положення" Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік установлено, що у 2025 році частина 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209), якою зокрема постановив, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до Постанови №127, Постанови №118, Постанови №168, Постанови №185, Постанови №209) проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.
Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 в аналогічному спорі виснував, що положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).
Усуваючи юридичну колізію та визначаючись щодо правозастосування за подібних зі спірними правовідносин Верховний Суд виходив з такого.
Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Тому Верховний Суд резюмував, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права. При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію якості закону.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Так, у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 Верховний Суд зробив висновок, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом №1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови Кабінету Міністрів України №127, №118, №168. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами Верховний Суд вказав на те, що застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
За встановлених обставин у цій справі та наведеного правового регулювання, а також з урахуванням висновку щодо застосування норм права за подібних зі спірними у цій справі правовідносин, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, суд дійшов висновку, що абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №124, підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році, пунктом 1 Постанови №118, пунктом 1 Постанови №168, пунктом 1 Постанови №185 і пунктом 1 Постанови №209 установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, відповідно:
- з 1 березня 2019 року у розмірі 1,17;
- з 1 березня 2020 року у розмірі 1,11;
- з 1 березня 2021 року у розмірі 1,11;
- з 1 березня 2022 року у розмірі 1,14;
- з 1 березня 2023 року у розмірі 1,197;
- з 1 березня 2024 року у розмірі 1,0796;
- з 01 березня 2025 року у розмірі 1,115.
При перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV і Порядку №124 органи Пенсійного фонду України, і в тому числі відповідач, використовують такі показники середньої заробітної плати:
- з 1 березня 2019 року 4404,35 грн (3764,40 грн х 1,17 = 4405,35 грн);
- з 1 березня 2020 року 4888,83 грн (3764,40 грн х 1,17 Х 1,11 = 4888,83 грн);
- з 1 березня 2021 року 5426,60 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 Х 1,11 = 5426,60 грн);
- з 1 березня 2022 року 6186,32 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн);
- з 1 березня 2023 року 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн).
- з 1 березня 2024 року 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн).
- з 1 березня 2025 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83 грн).
Як вже було зазначено вище, при обчисленні розміру пенсії позивача відповідно до Закону №1058-IV враховано показник середньої плати за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2021 - 2023 роки, в розмірі 13559,41 гривень. Оскільки зазначений показник вище ніж той, що застосовувався при перерахунку пенсії з 01.03.2025 - 8913,83 грн, то відповідач вважає недоцільним перерахунок пенсії позивача з урахуванням зазначених показників, оскільки це призведе до зменшення розміру пенсії позивача, та натомість установив позивачу відповідні доплати.
Таким чином, індексація пенсій у 2025 році повинна проводитись відповідно до постанови №209, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,115 відповідно.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище доводів ГУ ПФУ, здійснюючи в 2025 році перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, замість застосування коефіцієнту збільшення 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Отже, застосування відповідачем при проведенні індексації пенсії позивача, у 2025 році відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124 не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, який відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Стосовно ефективного способу захисту порушених прав позивача, то суд, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, приходить до висновку про задоволення позовних вимог у спосіб визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,115, з урахуванням раніше виплачених сум.
Підсумовуючи наведене, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.
Щодо строку звернення до суду з цим позовом суд вважає за необхідне зазначити таке.
Право на отримання пенсійних виплат як складова соціального захисту є невідчужуваним і гарантується Конституцією та міжнародними зобов'язаннями України. Нарахування пенсії в повному обсязі («правильному» розмірі) покладається на відповідний територіальний орган ПФУ, відповідно у протилежному випадку даний орган буде діяти не на підставі і не в межах повноважень і не згідно чинного законодавства.
Такі дії визнаються протиправними та вчиняються з вини органу - суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі статтями 3 та 4 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифіковано згідно із Законом № 1678-VII від 16 вересня 2014 року) зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та доброго (належного) врядування, прав людини та основоположних свобод відносяться до головних ціннісних орієнтирів для взаємовідносин між Сторонами.
У рішенні у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Окремі аспекти принципу належного врядування також були зазначені ЄСПЛ у справах "Армазова проти Республіки Молдова" (Arzamazova v. The Republic of Moldova, заява №38639, п.52), "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia, заява №32457/05, п. 40), "Графов проти України" (заява № 4809/10), "Чакаревич проти Хорватії" (Сakareviс v. Croatia, заява № 48921/13), з аналізу яких можна дійти висновку, що у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика щодо розуміння принципу належного урядування, до змісту якого можна включити п'ять головних складових елементів: 1) покладення на суб'єктів владних повноважень зобов'язання запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок; 2) якщо діяльність суб'єкта владних повноважень впливає на основоположні права людини, такі суб'єкти повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб; 3) ризик будь-якої помилки суб'єкта владних повноважень повинен покладатися на такого суб'єкта, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; 4) застосування принципу належного урядування, як правило, не повинно перешкоджати суб'єкту владних повноважень виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість; 5) потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій суб'єкта владних повноважень.
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і органи ПФУ, зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді невиплати всієї суми недоотриманої пенсії, призначеної у неправильному розмірі або перераховану несвоєчасно чи не в повному розмірі, та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
На підставі принципу «належного врядування» пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020.
Відповідно, маючи впевненість у правильності нарахування йому пенсії, позивач до певного моменту і не звертався за захистом свого порушеного права. В той же час, звернувшись до відповідача з заявою про надання інформації щодо проведення індексації пенсії та отримавши від відповідача відповідь від 16.07.2025 № 1200-0202-8/18166 за результатами розгляду заяви, позивачу стало відомо про порушення відповідачем своїх прав, а саме не проведення індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до вимог чинного законодавства, пенсія є щомісячним періодичним платежем.
Отже, в даному випадку право позивача на перерахунок пенсії з урахуванням індексації порушується кожного місяця, при цьому: - стосовно застосування коефіцієнту збільшення у розмірі 1,115, установленого постановою Кабінету Міністрів України № 209, це порушення здійснюється починаючи з 01.03.2025 і до часу звернення до суду з цим позовом. З урахування викладеного, порушення права позивача з боку відповідача носить триваючий характер.
Приписами абзацу другого пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 установлено, що кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
В той же час, за загальним правилом, встановленим КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями 2 ст. 122 КАС України (03.09.2025), оскільки оскаржуваний перерахунок пенсії здійснено відповідачем в автоматичному порядку 01.03.2025 та 16.07.2025 № 1200-0202-8/18166 відмовлено у проведенні відповідного перерахунку згідно заяви позивача від 14.07.2025.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 989,44 грн.
Враховуючи наведене, а також з огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 989,44 грн.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Керуючись статтями 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов адвоката Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9. ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,115, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України України в Луганській області (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9. ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 989,44 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 44 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.О. Кисельова