17 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4643/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування з 01.01.2025 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті йому пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату йому пенсії з 02.02.2025 року в повному обсязі, без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 30.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою судді від 11.07.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив із запереченнями проти позову, які мотивовані тим, що зменшення пенсійних виплат позивача у 2025 році здійснене на підставі статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", які є чинними та обов'язковими для виконання. Прийняття цих норм щодо обмеження розміру спеціальних пенсій обумовлено введеним воєнним станом на території України, а права, визначені у статті 46 Конституції України, не входять до переліку прав, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, з якої у 2004 році був звільнений у запас.
З 30.11.2004 року позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області неодноразово здійснювало перерахунки пенсії позивача на підставі статей 63, 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У січні 2025 року відповідач провів з 01.01.2025 року перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". В підсумку розмір пенсії позивача з 01.01.2025 року з підвищеннями і доплатами склав 36490,40 грн. Воднораз, відповідач застосував до суми, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (23610 грн.) понижуючі коефіцієнти. Внаслідок цього пенсія позивача була зменшена і встановлена до виплати в сумі 25451, 36 грн.
Не погодившись з таким обмеженням пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 pоку (надалі - Закон №2262-XII).
Преамбулою Закону №2262-XII передбачено, що Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно зі статтями 8, 10 Закону №2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Обчислення пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, визначено розділом V (статті 43 - 47) Закону, а виплата пенсій та порядок перерахунку пенсій - розділами VII (статті 52 - 62) та VIII (статті 63 - 66) відповідно.
З 01.01.2025 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", статтею 46 якого установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (надалі - постанова КМУ №1), якою постановив:
1. Установити, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до ... Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ... (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
2. Установити, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.
3. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року.
Суд установив, що у січні 2025 року відповідач, керуючись статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", застосував до пенсії позивача понижуючі коефіцієнти, передбачені пунктом 1 постанови КМУ №1, що призвело до істотного зменшення розміру пенсії, виплачуваної позивачу з 01.01.2025 року.
Суд вважає такі дії відповідача неправомірними з таких підстав.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо соціального захисту цієї категорії громадян зазначав, що:
- обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення, встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України (рішення від 20.12.2016 року №7-рп/2016),
- приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (щодо обмеження максимального розміру пенсій), що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, не відповідають приписам статей 1, 3, 8 частин першої, другої, п'ятої статті 17, частини першої статті 46, частини першої статті 65 Конституції України в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року (рішення від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022).
Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 вказав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Положеннями статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ № 1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, коефіцієнтів зменшення пенсії. Тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, яке встановлене Законом №2262-XII, що не узгоджується із приписами статті 1-1 Закону №2262-XII, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.
Зміни до Закону №2262-ХІІ у частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного постановою КМУ № 1), не вносилися.
Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів.
Верховний Суд у постанові від 11.09.2025 року у справі №120/1081/25 сформулював висновок, згідно з яким застосування положень статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ №1 при обчисленні (перерахунку) пенсій, призначених за Законом №2262-XII, є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Суд вважає, що до спірних правовідносин щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії за вислугу років необхідно застосовувати положення спеціального Закону №2262-XII (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016), які не передбачають застосування понижуючих коефіцієнтів до таких пенсій та виплату таких пенсій в обмеженому (зменшеному/пониженому) розмірі.
Чинне законодавство також не містить норм, які б визначали розмір максимального обмеження пенсій, призначених за Законом №2262-XII.
Відповідач діяв всупереч вимогам верховенства права та при виплаті позивачу пенсії з 01.01.2025 року незаконно застосував до неї понижуючі коефіцієнти, передбачені пунктом 1 постанови КМУ №1. Це призвело до недоотримання позивачем нарахованих йому щомісячних пенсійних виплат та до порушення його права на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом.
На час звернення позивача до суду з цим позовом його пенсія, яка з 01.03.2025 року перерахована з метою її індексації відповідно до статті 64 Закону №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" також виплачується у пониженому розмірі.
Отже дії відповідача щодо застосування у 2025 році при виплаті позивачу пенсії понижуючих коефіцієнтів та щодо невиплати пенсії в повному розмірі слід визнати протиправними. Позов слід задовольнити, зобов'язавши відповідача виплатити позивачу пенсію без застосування таких коефіцієнтів та без обмеження її максимального розміру. Такі дії слід вчинити з дати, про яку просить позивач - з 02.02.2025 року.
Оскільки спір в цій частині вимог стосується виплати вже нарахованих сум пенсії, які не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, то відповідно до частини 2 статті 55 Закону №2262-ХІІ такі вимоги не обмежуються будь-яким строком, а положення статей 122, 123 КАС України до них не застосовуються.
Суд звертає увагу відповідача, що судовими рішеннями у справах №340/1656/25, №340/4044/25 за позовами ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Кіровоградській області підтверджено право позивача на перерахунок основного розміру пенсії, виходячи із 90% грошового забезпечення за відповідною посадою, визначеного за нормами, чинними на 01.01.2023 року. Тож відповідно до статті 370 КАС України ці рішення суду, які набрали законної сили, мають бути враховані відповідачем при виконанні судового рішення у даній справі.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", та щодо невиплати пенсії в повному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 нараховану з 02.02.2025 року пенсію без застосування коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", та без обмеження її максимального розміру.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ