23 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 396/1723/25
провадження № 2-іс/340/747/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (с. Тишківка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, 27013, рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 17.07.2025 № 47/4028, яким відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 07.07.2025 і додані до неї документи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що як на момент звернення із заявою про надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, так і наразі він є єдиною особою, яка має фактичну можливість та здійснює догляд за своїм дідусем, який є особою з інвалідністю ІІ групи та через наявність порушення функцій організму і наявності хвороби не може самостійно самообслуговуватись та потребує постійно догляду.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.08.2025 справу передано на розгляд Кіровоградському окружному адміністративному суду (а.с.40-41).
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу передано на розгляд судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Пасічнику Ю.П.
Ухвалою судді від 02.09.2025 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.55).
Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів про те, що ОСОБА_2 сама потребує постійного догляду, а перебування особи за кордоном чи в іншому регіоні України не є підставою того, що вона не може здійснювати постійний догляд за особою, за якою вона має його здійснювати згідно законодавства (а.с.58-59).
Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, судом встановлено наступне.
Так, за обліковими даними позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних у 2 відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 .
07.07.2025 позивач, з метою здійснення постійного догляд за своїм дідусем ОСОБА_3 , засобами поштового зв'язку направив на адресу відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". До заяви позивач додав копії наступних документів: паспорт та РНОКПП заявника; Витяг з Резерв +; свідоцтво про народження заявника; свідоцтво про народження єдиного члена 1 лінії споріднення; пенсійне посвідчення особи з інвалідністю; Висновок № 23 від 12.02.2025 року про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі; Акт № 4 від 27.02.2025 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду; паспорт особи з інвалідністю; довідку про працевлаштування члена 1 лінії споріднення; заяву згідно Довідку № 15 до Порядку; лист-пояснення (а.с.13-30).
В матеріалах, поданих на отримання відстрочки, зазначено, що у ОСОБА_3 є член сім'ї 1 ступеня споріднення, а саме донька - ОСОБА_2 , яка з представлених документів на даний час знаходиться за кордоном.
Рішенням Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформленим протоколом від 17.07.2025 № 47/4028, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки не надано документи, які підтверджують неможливість здійснення постійного догляду ОСОБА_2 за батьком ОСОБА_3 .
За результатами розгляду заяви позивачу було направлено Повідомлення про відмову в наданні відстрочки та вказано причини відмови (а.с.5).
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно до вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (стаття 65 Конституції України).
Аналогічний обов'язок громадян України кореспондується із статтею 1 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).
Так, згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Цього ж дня Президент України видав Указ №69/2022 "Про загальну мобілізацію", яким оголошено проведення загальної мобілізації.
Загальновідомим є той факт, що воєнний стан неодноразово продовжувався і діє донині.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII).
Статтею 23 цього Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.
Зокрема, згідно з пунктом 14 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані - члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку № 560 передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно з пунктом 57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до пункту 58-1 Порядку № 560, військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за членами сім'ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за членами сім'ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім'ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Положенням пункту 60 Порядку № 560 передбачено, що Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до Додатку № 5 зазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є:
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Так, предметом судового розгляду у справі є рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII, у зв'язку з наявністю іншої особи, яка не є військовозобов'язаною та відповідно до закону зобов'язана утримувати одного із своїх батьків і відсутністю документів, що підтверджують неможливість такої особи здійснювати догляд за ними.
Як встановлено судом, до заяви про надання відстрочки позивач додав копії наступних документів: паспорт та РНОКПП заявника; Витяг з Резерв +; свідоцтво про народження заявника; свідоцтво про народження єдиного члена 1 лінії споріднення; пенсійне посвідчення особи з інвалідністю; Висновок № 23 від 12.02.2025 року про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі; Акт № 4 від 27.02.2025 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду; паспорт особи з інвалідністю; довідку про працевлаштування члена 1 лінії споріднення; заяву згідно Довідку № 15 до Порядку; лист-пояснення (а.с.13-30).
Тобто, до заяви військовозобов'язаного у порядку пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ були додані відповідні документи, передбачені Порядком № 560.
Стосовно посилання відповідача на те, що перебування матері позивача ОСОБА_4 за кордоном чи в іншому регіоні України не є підставою того, що вона не може здійснювати постійний догляд за своїм непрацездатним батьком, суд зазначає таке.
Дійсно, згідно до статті 51 Конституції України, повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Зміст цього обов'язку конкретизовано у статтях 172, 202 Сімейного кодексу України, які покладають на дітей обов'язок утримувати непрацездатних батьків, тобто забезпечувати їх матеріально.
Водночас, поняття "утримання" та "догляд" мають різну правову природу і не є тотожними. Утримання має економічний характер і полягає у наданні коштів або іншої матеріальної допомоги для забезпечення існування особи. Натомість догляд - це фактична, соціально-побутова дія, спрямована на забезпечення життєдіяльності особи, яка через стан здоров'я потребує сторонньої допомоги, і не обов'язково пов'язана з матеріальним забезпеченням.
При цьому законодавець у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України № 3543-ХІІ чітко розмежував ці поняття, встановивши, що для надання особі відстрочки від призову необхідним є саме здійснення постійного догляду, а не лише виконання обов'язку з утримання.
Отже формальна наявність особи, зобов'язаної за законом утримувати (наприклад, дочки особи з інвалідністю), не свідчить про наявність фактичного догляду і не виключає права іншої особи (внука), яка реально забезпечує такий догляд, на отримання відстрочки від призову.
Судом установлено, що мати позивача, яка є дочкою особи з інвалідністю, з 2022 року постійно проживає за кордоном, не бере участі в забезпеченні догляду за своїм батьком та не має наміру повертатися в Україну. Натомість позивач, будучи онуком особи з інвалідністю II групи, фактично здійснює постійний догляд за нею, що підтверджується поданими доказами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач є єдиною особою, яка фактично здійснює постійний догляд за своїм дідом, у зв'язку з чим наявні передбачені пунктом 14 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ підстави для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку про протиправність рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 17.07.2025 № 47/4028, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, суд дійшов висновку про зобов'язання Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, повторно розглянути заяву від 07.07.2025 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, вказаних у цьому рішенні.
Підсумовуючи вищевказане, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пункт 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що при поданні фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання заяви про забезпечення доказів - 0,3 розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини 3 статті 4 цього Закону при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 до відповідного розміру судового збору.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Отже, при поданні фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру в електронній формі розмір судового збору становить 968,96 грн (3028,00 х 0,4 х 0,8), а при поданні заяви про забезпечення позову в електронній формі - 726,72 грн (3028,00 х 0,3 х 0,8).
Згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовною заявою та заявою про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 2180,16 грн (а.с.33, 38), який в сумі 1695,68 грн (968,96 грн + 726,72 грн) підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 , на фінансовому забезпеченні якого перебуває відповідач.
Питання про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору в сумі 484,48 грн (2180,16 грн - 1695,68 грн) може бути вирішено за його клопотанням у відповідності до статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 291, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позовну - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом від 17.07.2025 року № 47/4028, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати Комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за наслідками розгляду якої прийняти рішення з урахуванням висновків суду, вказаних у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1695,68 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК