про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2025 року справа № 320/36110/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні йому з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення від 31.03.2025 №2/3/1/4902, №2/3/1/4903, №2/3/1/4904, №2/3/1/4905 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження максимальним розміром, виходячи з 50% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуваннями раніше виплачених сум;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення 31.03.2025 №2/3/1/4902, №2/3/1/4903, №2/3/1/4904, №2/3/1/4905, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження максимальним розміром, виходячи з 50% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуваннями раніше виплачених сум.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини дев'ятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21 (з подальшими змінами, внесеними згідно з Рішеннями Вищої ради правосуддя №83/0/15-22 від 25.01.2022, №166/0/15-22 від 22.02.2022, №977/0/15-23 від 12.10.2023, №700/0/15-24 від 07.03.2024) до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду, матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії (справа №320/36110/25) передано судді Кушновій А.О. у вигляді роздрукованої позовної заяви на 13 аркушах та копії квитанції про сплату на 1 арк. (без додатків), що свідчить про відсутність у суді можливості формування справ у паперовій формі, які формуються учасниками процесу через підсистему "Електронний Суд".
У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.
Відповідно до п/п. 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (п.15.3).
При цьому, суд звертає увагу, що Рада суддів України у рішенні від 05.08.2022 №26 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувала судам у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі.
Цим самим рішенням Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень:
- з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану;
- при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) - додатково подавати їх суду в паперовій формі.
При цьому суд зазначає, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із нормами чинного законодавства.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. У той же час заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У даному випадку, позовна заява з додатками надійшла до суду через підсистему "Електронний Cуд", водночас, її граничний обсяг перевищує 30 аркушів.
Відтак, позивачу слід подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.
Також, згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В свою чергу, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі №9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов'язані одна з одною.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 №4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.
Позовна заява містить чотири вимоги немайнового характеру (щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2020 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення 31.03.2025 №2/3/1/4902; щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2021 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення 31.03.2025 №2/3/1/4903; щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення 31.03.2025 №2/3/1/4904; та щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення 31.03.2025 №2/3/1/4905).
Отже, при зверненні до суду із вказаними вимогами, при застосуванні коефіцієнту 0,8 як за подачу позову через підсистему "Електронний суд", позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 3875,84 грн ((3028,00 грн х 0,4 х 4)х0,8).
Позивачем до позовної заяви в якості доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову додано квитанцію про сплату судового збору від 15.07.2025 №6612-2354-1205-3568 на суму 1211,20 грн.
У зв'язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 2664,64 грн, сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Так, згідно з ч. 1 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VІ (далі-Закон №5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Пунктом 6 частини 7 статті 21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Недотримання позивачем даних вимог, які пред'являються до позовної заяви, не дозволяє суду в повній мірі здійснити підготовку справи для судового засідання та відповідно відкрити провадження у справі.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі;
- надати докази сплати судового збору у сумі 2664,64 грн або уточнити позовні вимоги.
- надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України - ОСОБА_1 .
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.