ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"24" жовтня 2025 р. Справа № 300/7525/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 10.09.2025,-
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 10.09.2025 у ВП №79065235.
Одночасно у позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити сплату судового збору), через те, що позивач об'єктивно позбавлений можливості сплати судового збору, оскільки для цього необхідно встановлення додаткових бюджетних асигнувань. Зазначає, що у зв'язку із військовим вторгненням російської федерації та запровадженням воєнного стану на території України, постановами Кабінету Міністрів України спрямовуються кошти до резервного фонду державного бюджету, скорочуються видатки загального фонду Державного бюджету. Також позивач просить суд поновити строк звернення до суду із цим позовом. На обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що спірна постанова від 10.09.2025 отримана позивачем 15.09.2025. Однак станом на дату звернення до суду діяльність ГУ ДФС в Івано-Франківській області забезпечується Комісією з реорганізації ГУ ДФС в Івано-Франківській області, склад якої затверджується наказом голови Комісії з реорганізації ГУ ДФС в Івано-Франківській області. У зв'язку із кадровими змінами (звільнення/переведення працівників) наказом від 23.09.2025 внесено зміни до складу Комісії з реорганізації ГУ ДФС в Івано-Франківській області, а саме розширено склад комісії, в тому числі в частині залучення до її складу представника, який супроводжуватиме справу. Стверджує, що вказані обставини пов'язані з труднощами для своєчасного вчинення позивачем дій щодо оскарження постанови від 10.09.2025.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частинами 1, 3 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із змістом прохальної частини позову позивач просить суд визнати протиправною постанову про стягнення виконавчого збору від 10.09.2025 у ВП №79065235.
До суду із цим позовом позивач звернувся 17.10.2025, тобто, поза межами визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Щодо вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом суд зауважує, що окрім звільнених/переведених працівників Комісії з реорганізації ГУ ДФС в Івано-Франківській області згідно наказу від 23.09.2025 №5, Комісія налічує 11 членів (що видно із змісту наказу від 29.04.2025 №1).
Позивач не надав суду доказів неможливості з таким складом Комісії звернутися із позовом до суду в межах встановленого КАС України 10-денного строку.
Отже, позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду із вказаним позовом. При цьому, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, що об'єктивно унеможливили б своєчасне звернення до суду у встановлений КАС України строк.
Крім наведеного, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» (надалі також - Закон №3674-VІ).
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити від сплати судового збору або відстрочити, розстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких позивача можливо було б звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення сплати судового збору) за подання позову - відсутні.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування позивача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення, розстрочення сплати судового збору, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Позивачем не подано доказів, які б містили безсумнівні відомості про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок ГУ ДФС в Івано-Франківській області, призначених для сплати судового збору.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Суд також зазначає, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
З огляду на наведене суд висновує, що заява позивача про звільнення від сплати судового збору (розстрочення, відстрочення сплати судового збору) з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VІ.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 02.04.2025 в справі №400/9266/24, від 28.02.2025 у справі №440/8863/24, від 30.01.2025 в справі №140/10019/24, від 10.03.2025 у справі №300/940/22, від 03.07.2025 у справі №380/5534/25, від 18.03.2025 в справі №480/7981/24 та в постанові від 28.02.2024 у справі №420/2602/23.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 10.09.2025 у ВП № 79065235, якою визначено позивачу суму виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн.
Таким чином, оскільки прийняття відповідачем постанови стягнення виконавчого збору від 10.09.2025 безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, позовна вимога про визнання протиправним та скасування вказаного рішення є вимогою майнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025 передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору становить 3028,00 грн.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному вебпорталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
За приписами частини 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Таким чином, юридична особа, зареєстрована за законодавством України повинна зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Cудом встановлено, що згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у позивача - ГУ ДФС в Івано-Франківській області відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Отже, позовну заяву подано особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
За наведених вище обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 171, статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 10.09.2025, - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, документа про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн, реєстрації електронного кабінету позивача - Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.