ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" жовтня 2025 р. справа № 300/7508/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Ченівецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулася в Івано-Франківський окружний адміністративний суд із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Ченівецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
24.10.2025, з метою уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, та у зв'язку з тим, що одним із відповідачів у даній справі позивачкою визначено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Івано-Франківської області, в якій проходить процедуру пов'язану з отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю дружина головуючого по справі судді Панікара І.В., суддею на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України заявлено самовідвід від участі в розгляді та вирішені цієї справи.
Розглянувши підстави для відводу (самовідводу) судді, суд вказує на таке.
Визначене, частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 4 частини 1 якої передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Принцип незалежності та безсторонності суду закладений у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року), згідно з положеннями якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" безсторонній розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства є одним з основних обов'язків судді.
Стаття 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України передбачає, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 за № 2006/23 передбачають, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Застосування принципу об'єктивності судді пунктами 2.1. та 2.5. зазначених Бангалорських принципів поведінки суддів передбачають, що при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. А також те, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Прикладом випадку підстав для заявлення суддею самовідводу від участі в розгляді справи, спрямованого на дотримання принципу об'єктивності судді пункт 1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 за № 2006/23 визначає випадок, коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
Стаття 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України встановлює, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу.
З цього приводу необхідно зазначити, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
Так, одним із відповідачів у даній справі визначено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Івано-Франківської області, в якій дружина судді Панікара І.В. проходить процедуру пов'язану з отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
На думку суду, наявність зазначеного факту є обставиною, що створює перешкоди у забезпеченні головуючим суддею у даній справі достатніх гарантій для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо своєї неупередженості.
Як наслідок, судом встановлено наявність обставин, які у стороннього спостерігача могли б викликати сумніви в неупередженості судді.
Наявність вказаної обставини, виходячи із вищевказаних судом норм, що спрямовані на забезпечення суддею дотримання принципів справедливого, безстороннього, об'єктивного та неупередженого вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин є такими, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді і створюють обґрунтовані підстави для самовідводу судді від участі в розгляді справи, що передбачені пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами першою та другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, за наслідками розгляду матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Ченівецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, та заяви про самовідвід судді, встановлено наявність обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Панікара І.В. та виключають його участь в розгляді даної адміністративної справи на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про самовідвід судді підлягає задоволенню, а суддя Панікар І.В. - відведенню від розгляду та вирішення цієї адміністративної справи.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Заяву про самовідвід головуючого судді Панікара І.В. у справі № 300/7508/25 - задовольнити.
2. Відвести головуючого суддю Панікара І.В. від розгляду адміністративної справи №300/7508/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Ченівецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
3. Матеріали адміністративного позову передати до відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду, для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу справи між суддями.
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.