23 жовтня 2025 року Справа № 280/7796/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЧНА ГРУПА «МІНЕРАЛ» (вул. Незалежної України, буд. 80, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 38564976) про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЧНА ГРУПА «МІНЕРАЛ» (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЧНА ГРУПА «МІНЕРАЛ» з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, податковий борг по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 11 537 грн. 82 коп, який зарахувати на р/р UA218999980313010029000008001; отримувач - ГУК у Зап.обл./Запорізька обл/14060100; код отримувача 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банк отримувача -899998; код класифікації доходів бюджету 14060100.
Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що за обліковими даними відповідач має податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, (робіт, послуг) в сумі 11 537,82 грн. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена, у зв'язку з чим контролюючий орган звертається до суду на виконання наданих Податковим кодексом України (далі - ПК України) повноважень. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 15 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
На зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 15 вересня 2025 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся без вручення з відміткою пошти від 06 жовтня 2025 року з причиною повернення «за закінченням терміну зберігання». Крім того, судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України (електронний ресурс: ://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/pres-centr/news2/).
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 820/1400/17, від 13 жовтня 2021 року у справі №340/4259/20, від 24 листопада 2021 року у справі №280/228/20, від 29 серпня 2022 року у справі № 522/3598/16-а тощо.
Враховуючи, що судом вчинено всі можливі передбачені процесуальним законом дії щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач є таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та податкового обліку ТОВ «ХІМІЧНА ГРУПА «МІНЕРАЛ» (код ЄДРПОУ 38564976) зареєстровано як юридична особа з 16 липня 2013 року, основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
За даними інтегрованої картки платника податків, станом на дату звернення до суду із позовом ТОВ “ХІМІЧНА ГРУПА «МІНЕРАЛ» має податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 11 537,82 грн., який виник з таких підстав:
- ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку відповідача за результатами якої складено акт від 04 травня 2022 року №8640/10-36-04-08/38564976, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 липня 2023 року №11583/0408, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення направлялось на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, однак не вручено останньому з незалежних від контролюючого органу причин. Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять. Також, відповідачу нараховану пеню на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами вищезазначеної камеральної перевірки за податковим повідомленням-рішенням від 03 липня 2023 року №11583/0408 у сумі 3,82 грн.;
- ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку відповідача за результатами якої складено акт від 29 березня 2024 року №3406/08-01-04-07/38564976, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення форми «ПС» від 02 травня 2024 року №0006493047, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 11 220 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення направлялось на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, однак не вручено останньому з незалежних від контролюючого органу причин. Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.
Згідно наданого позивачем до суду розрахунку податкового боргу з податку па додану вартість з вироблених в Україні товарів (робі т, послуг) податковий борг становить: 340 грн. (нараховано по ППР №11583/0408) 2- 6 грн. (сплачено) + 3,82 грн. (нараховано пені) + 11 220 грн. (нараховано по ППР №00064930407) = 11 537,82 грн.
Таким чином, станом на дату звернення до суду із позовом податковий борг по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 11 537,82 грн.
Контролюючий орган направляв на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу від 16 липня 2024 року № 0004133-1305-0801, відповідно до якої станом на 0004133-1305-0801. Податкова вимога повернулась до контролюючого органу без вручення з причин, незалежних від позивача.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) протягом граничних строків, позивач звернувся до суду з даним позовом на виконання наданих ПК України повноважень.
Суд зазначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 14.1.39 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
У силу пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Відповідно до підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно статті 129 Податкового кодексу України, нарахування непі розпочинається:
- при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (пункт 129.1.1.);
- при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пункт 129.1.2.).
Згідно підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно пункту 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.5 статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення з причин, що не залежать від контролюючого органу, таке податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків належним чином.
З матеріалів справи встановлено, що направлені на зареєстровану адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкові повідомлення-рішення повернуто на адресу контролюючого органу з позначкою «за закінченням терміну зберігання», отже вважаються врученими належним чином.
Суд вказує, що враховуючи порядок узгодження податкових зобов'язань, у межах цієї справи не може бути надано оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, яким визначено грошове зобов'язання, оскільки така оцінка рішень контролюючого органу може бути надана лише під час безпосереднього оскарження рішень в адміністративному чи судовому порядку.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3 статті 59 ПК України).
Згідно з пунктом 59.5 даної статті ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що відповідачу у встановленому порядку направлено податкову вимогу, яка повернулась без вручення з незалежних від контролюючого органу причин, отже вважається врученою належним чином.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункт 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, судом встановлено, що сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 11 537,82 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, отже відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у вищезазначеному розмірі.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, або спростовували наявність податкового боргу, суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 11 537,82 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 205, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЧНА ГРУПА «МІНЕРАЛ» з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, податковий борг по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 11 537 грн. 82 коп, який зарахувати на р/р UA218999980313010029000008001; отримувач - ГУК у Зап.обл./Запорізька обл/14060100; код отримувача 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банк отримувача -899998; код класифікації доходів бюджету 14060100.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено 23 жовтня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов