23 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/7157/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді Дору Ю.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Горінчівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії, -
Хустська окружна прокуратура (90400, Закарпатська область, Хустський район, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 16, код ЄДРПОУ 0290996725) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 14, код ЄДРПОУ 38015668) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Горінчівської сільської ради (90430, Хустський район, с. Горінчово, вул. Незалежності, 152А, ЄДРПОУ 04350004), у якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Горінчівської сільської ради щодо незабезпечення розроблення та подання на затвердження сесії Горінчівської сільської ради місцевого плану управління відходами Горінчівської територіальної громади та зобов'язати Горінчівську сільську раду розробити та подати на затвердження сесії Горінчівської сільської ради місцевий план управління відходами Горінчівської територіальної громади.
В обгрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що ними було вивчено інформацію щодо стану додержання вимог природоохоронного законодавства на території Хустського району та втановлено, що відповідачем не виконуються вимоги природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, а місцевий план затверджується сільськими, селищними, міськими радами для кожної територіальної громади. Відповідачем такий план не розроблений та на офіційному сайті відсутня інформація щодо початку роботи над його проектом, що є порушенням законодавства та є бездіяльністю органу місцевого самоврядування.
Позивачем було направлено запит до відповідача про надання інформації щодо розроблення та затвердження місцевого плану управління відходами але у відповідь отримала листа від відповідача про те, що такий план не розроблено та не затверджено.
Враховуючи бездіяльність відповідача, що полягає у тому, що на території Горінчівської територіальної громади не розроблено та не затверджено місцевий план управління відходами, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
25 вересня 2025 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, де він просить врахувати його позицію при прийнятті рішення у даній справі. Представник відповідача зазначає, що в Горінчівській сільській раді діє Програма охорони навколишнього природного середовища на території Горінчівської сільської територіальної громади на 2023-2025 роки, затверджена рішенням сесії сільської ради від 16 червня 2023 р. № 865, де передбачено проведення наукових досліджень, проєктні та проєктно-конструкторські розроблення, що охоплюють природоохоронні заходи. Також, вказує, що між ними та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг з розроблення місцевого плану управління відходами (МПУВ) № 31 від 24.09.2025 р. і виконавець зобов'язується надати послуги протягом 185 робочих днів з моменту надходження від Замовника вихідних даних, документів та отриманням затвердженого Технічного завдання.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
В ході вивчення інформації щодо стану додержання вимог природоохоронного законодавства на території Хустського району позивачем встановлено, що відповідачем не виконуються вимоги природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами.
Суд встановив, що згідно з листом від 29 серпня 2025 року за № 07.54-4799вих-25, позивач звернувся до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області у якому просив у строк до 04.09.2025 року повідомити Хустську окружну прокуратуру про вжиті заходи з метою розроблення та затвердження Горінчівською сільською радою місцевого плану управління відходами на території Горінчівської територіальної громади.
Листом від 02 вересня 2026 року №1990-13 Державна екологічна інспекція у Закарпатській області повідомила, що на час звернення не було розроблено та не затверджено місцевий план управління відходами.
Суд зазначає, що позивач звернувся до відповідача, листом від 29 серпня 2025 року за № 07.54-4798вих-25, де повідомляє, що у Горінчівської сільської ради існує обов'язок щодо розроблення та затвердження місцевого плану управління відходами на території Горінчівської територіальної громади. Також просить повідомити про розроблення та затвердження, а також надати інформацію про структурний підрозділ до компетенції якого віднесено дані питання.
На запит згідно з листом, наявним у матеріалах справи, від 01 вересня 2025 року №780/02-35 відповідач повідомив, що станом на 01 вересня 2025 року місцевий план управління відходами на території Горінчівської сільської ради не розроблено та не затверджено. Також повідомляє, що питання щодо зазначеного плану відносяться до компетенції Горінчівської сільської ради.
Подання Хустською окружною прокуратурою даного позову є необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у обов'язковому дотриманні природоохоронного законодавства, зокрема щодо належного управління відходами шляхом розроблення та впровадження місцевих планів управління відходами та створення системи управління відходами.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі Закон №1697) та ст. 53 КАС України.
Частиною 2 ст. 23 Закону №1697 передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
У даній справі, прокурор в адміністративному позові зазначив, що він звернувся з метою захисту інтересів держави у сфері контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, а саме з питань управління відходами Хустської територіальної громади, оскільки орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій Державна екологічна інспекція України у Закарпатській області самостійно необхідні заходи не вживала.
Оцінюючи наявність в прокурора повноважень на самостійне звернення до суду з даним позовом, суд враховував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, відповідно до яких сам факт незвернення до суду уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Окрім того, правовий висновок про те, що прокурор уповноважений звертатися до суду для захисту інтересів держави в суді в особі органу, до компетенції якого належить захист інтересів держави у відповідній сфері, у разі невиконання або неналежного виконання цим органом своїх повноважень, міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, та Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 926/14/19, від 01.06.2021 у справі № 910/11956/20 та від 09.06.2021 у справі № 920/839/20.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх рішеннях застосовувала підхід до розуміння протиправної бездіяльності. Так, протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Така правова позиція була викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), від 27.02.2020 у справі №800/304/17, від 07.07.2021 у справі №9901/345/20, від 08.09.2022 у справі №9901/276/19, від 30.05.2024 у справі №9901/506/21.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно ч. 1 ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Пунктами «а», «и» ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що кожний громадянин має право на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище, а також на оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.
Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.
Статтею 6 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що з метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності України по організації і координації заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї, раціонального використання і відтворення природних ресурсів на перспективу розробляються і приймаються державні цільові, міждержавні, місцеві програми.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій у порядку, визначеному законом; затверджують місцеві екологічні програми.
Згідно ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції, зокрема організують розробку місцевих екологічних програм.
Вказане кореспондується також з передбаченими Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження, зокрема підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних регіональних програм охорони довкілля (пп. 2 пункту «а» ч. 1 ст. 33 Закону), організація управління побутовими відходами, розроблення та реалізація місцевих планів управління відходами (пп. 6, 15 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону).
Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище регламентуються нормами Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 №2320-IX (далі Закон №2320).
Управління відходами в розумінні п. 38 ч. 1 ст. 1 Закону №2320 це комплекс заходів із збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об'єктами видалення відходів.
Статтею 49 Закону №2320 передбачено, що плани управління відходами розробляються на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також на рівні підприємств, організацій та установ.
Національний, регіональні та місцеві плани управління відходами розробляються на основі даних, отриманих у результаті статистичних спостережень, адміністративних даних центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також даних обліку та звітності, наданих підприємствами, установами, організаціями.
Проекти національного, регіональних та місцевих планів управління відходами підлягають стратегічній екологічній оцінці та після їх затвердження оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу, що їх затверджує.
Відповідно до п. 3 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст.26 Закону №2320, розроблення та реалізація місцевих планів управління відходами віднесено до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, а їх затвердження - до повноважень сільських, селищних, міських рад.
Згідно частин 1, 2, 6 статті 52 вказаного Закону року, регіональні плани управління відходами розробляються для кожної області протягом року після набрання чинності Національним планом управління відходами. Порядок розроблення та затвердження регіональних планів управління відходами затверджується Кабінетом Міністрів України.
Регіональні плани управління відходами розробляються та затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Проекти регіональних планів погоджуються із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Регіональний план управління відходами охоплює всю територію відповідної області, міста Києва чи Севастополя, Автономної Республіки Крим.
Регіональні плани управління відходами є основою для розроблення місцевих планів управління відходами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 52 Закону №2322 місцеві плани управління відходами розробляються та затверджуються для кожної територіальної громади.
Порядок розроблення, погодження та затвердження місцевих планів управління відходами затверджується Кабінетом Міністрів України.
Місцеві плани управління відходами розробляються протягом одного року з дня набрання чинності регіональним планом управління відходами у відповідній області.
Місцеві плани управління відходами мають узгоджуватися з регіональними планами управління відходами. Цільові показники, встановлені регіональними планами управління відходами, є обов'язковими для перенесення до місцевих планів управління відходами і можуть бути скориговані лише на підставі обґрунтування, наведеного в місцевому плані управління відходами.
На виконання вказаних вимог Закону №2320 Постановою Кабінету Міністрів України №947 від 05.09.2023 затверджено Порядок розроблення, погодження та затвердження місцевих планів управління відходами (далі Порядок).
Згідно пунктів 2, 3 вказаного Порядку місцевий план управління відходами - документ державного планування, що містить комплекс взаємозв'язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма заінтересованими виконавцями, спрямованих на забезпечення сталого управління відходами в населених пунктах в межах території територіальної громади з урахуванням принципів співробітництва органів місцевого самоврядування, сформованих на підставі оцінки поточного стану сфери управління відходами та вже розроблених моделей.
Місцевий план розробляється розробником на виконання п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону №2320. Розробником є виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до п. 5 Порядку, розробник: розміщує на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування інформацію про початок роботи над проектом місцевого плану, яка повинна включати інформацію про утворення робочої групи; строки подання заявок на долучення до робочої групи; строки і форму подання пропозицій до проекту місцевого плану; утворює робочу групу для підготовки пропозицій до проекту місцевого плану та узгодження позицій до них, до складу якої можуть входити за згодою представники суб'єктів місцевого розвитку; розробляє проект місцевого плану з урахуванням пропозицій робочої групи; проводить громадські обговорення проекту місцевого плану, у тому числі в онлайн-форматі відповідно до статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»; доопрацьовує проект місцевого плану за результатами громадських обговорень; оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті звіт про результати розгляду пропозицій суб'єктів місцевого розвитку до проекту місцевого плану.
Місцевий план затверджується сільськими, селищними, міськими радами для кожної територіальної громади (п. 8 Порядку).
Отже, аналізуючи нормативно-правові акти, суд приходить висновку про те, що місцеві ради та їх виконавчі органи мають обов'язок щодо реалізації державної політики у сфері поводження з відходами на місцевому рівні та зобов'язані у встановлені законодавством строки розробити та затвердити місцевий план управління відходами.
Також, посилання відповідача на те, що між Горінчівською сільською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг з розроблення місцевого плану управління відходами не приймається судом як виконання позовних вимог.
Суд, зазначає, що враховуючи те, що на даний час місцевий план управління відходів не розроблено та не затверджено вказує на бездіяльність відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах розглядаються по заявах сторін змагальності та звільняються в наданні ними суду своїх доказів і в наведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, дослідивши вищенаведені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Хустської окружної прокуратури в інтересах держави (90400, Закарпатська область, Хустський район, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 16, код ЄДРПОУ 0290996725) в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 14, код ЄДРПОУ 38015668) до Горінчівської сільської ради (90430, Хустський район, с. Горінчово, вул. Незалежності, 152А, ЄДРПОУ 04350004) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Горінчівської сільської ради (90430, Хустський район, с. Горінчово, вул. Незалежності, 152А, ЄДРПОУ 04350004) щодо незабезпечення розроблення та подання на затвердження сесії Горінчівської сільської ради місцевого плану управління відходами Горінчівської територіальної громади.
Зобов'язати Горінчівську сільську раду (90430, Хустський район, с. Горінчово, вул. Незалежності, 152А, ЄДРПОУ 04350004) розробити та подати на затвердження сесії Горінчівської сільської ради місцевий план управління відходами Горінчівської територіальної громади.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору