23 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7519/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Державної інспекції містобудування та архітектури України до Управління архітектури та містобудування Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Мукачівська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування містобудівних умов, -
Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області (89603, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, м. Мукачево, вул. Андрія Літуна, 15, код ЄДРПОУ 0290996722) в інтересах держави в особі уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Державної інспекції містобудування та архітектури України (01133, м.Київ, бульвар Л.Українки, буд.26, код ЄДРПОУ 44245840) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління архітектури та містобудування Мукачівської міської ради (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Духновича Олександра, 2, код ЄДРПОУ 45254710), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Мукачівська міська рада (89600, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, м. Мукачево пл. Духновича, буд. 2, код ЄДРПОУ38625180), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у якому просить: визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва від 21.01.2025 (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:9738-1595-2271-1338), видані ОСОБА_1 з «Реконструкції квартири під житловий будинок з торговими приміщеннями та квартирами за адресою: АДРЕСА_2 », які затверджені наказом в.о. начальника управління архітектури та містобудування Мукачівської міської ради №16-2025 від 21.01.2025.
Ухвалою суду від 01.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
16 жовтня 2025 року від Управління архітектури та містобудування Мукачівської міської ради до суду надійшло клопотання, у якому просив суд залишити адміністративний позов у справі №260/7519/25 без розгляду на підставі п1 ч. 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у даних спірних правовідносинах.
Вирішуючи клопотання Управління архітектури та містобудування Мукачівської міської ради про залишення адміністративного позову без розгляду суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Із змісту положень ч. 4 ст. 5 та п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України вбачається, що можливість звернення суб'єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов'язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачено законом.
Перевіряючи наявність у Державної інспекції архітектури та містобудування України права на звернення до суду із таким позовом, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (частина 1).
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2).
Отже, державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Таким органом згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 є ДІАМ. При цьому реалізація відповідних наглядових функцій згаданим центральним органом виконавчої влади здійснюється через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698.
Відповідно до п.п. 6,7 ч. 4 ст. 41-1 Закону у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, звертатися до адміністративного суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об'єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи; зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів), з одночасним поданням позову до адміністративного суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.
Отже, законом прямо передбачено право головних інспекторів будівельного нагляду, через яких ДІАМ реалізує свої функції державного нагляду, на звернення до суду із позовом про скасування рішень, прийнятих об'єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності.
За таких обставин ДІАМ наділене повноваженнями на звернення до суду з таким позовом.
Поряд з цим, зважаючи на те, що спір у цій справі було ініційовано не безпосередньо ДІАМ, а прокурором, суд вважає за необхідне зауважити, що за правилами ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких повноважень обґрунтовуються прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (ст. 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
Наведені правові норми не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У зв'язку зі наведеним, суд вважає за необхідне зазначити, що закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право:
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Таким чином, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 у справі № 0440/6601/18, проаналізувавши попередні висновки Верховного Суду та нормативне регулювання питання здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді підсумувала, що таке представництво:
по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах;
по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», навівши відповідне обґрунтування цього.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Полтавською обласною прокуратурою направлено листа до Державної інспекції архітектури та містобудування України від 31.07.2025 №07.51-95-5846ВИХ-25 з проханням вжити позапланових заходів держаного архітектурно-будівельного нагляду та звернутися до суду з позовом про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва від 21.01.2025 (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:9738-1595-2271-1338)
Листом від 18.08.2025 № 4180/02/13-25 Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила, що протягом дії воєнного стану правових підстав для здійснення заходів державного нагляду (контролю) не вбачається.
Враховуючи, що Державна інспекція архітектури та містобудування України не звернулась з відповідним позовом після отримання повідомлення від органу прокуратури про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, суд приходить до висновку про наявність у прокурора повноважень на звернення із цим позовом в інтересах держави в особі ДІАМ, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову у справі №260/7519/25 слід відмовити.
Керуючись статтею 240-241 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяЮ.Ю.Дору