23 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 826/9804/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калинич Я.М., розглянувши адміністративну справу за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 37471912) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити дії, -
Державна архітектурно-будівельна інспекція України, правонаступником якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України, звернулась до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії, в якому просить зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований житловий будинок по АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 3222287601:01:3260007, винести ухвалу якою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
У позові позивач пояснив, що 04.10.2013 року на адресу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області надійшла заява гр. ОСОБА_2 щодо проведення перевірки об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_2 . З метою встановлення фактичних обставин справи та всебічного розгляду даного звернення на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 07.10.2013 року №4649.13/08/01 Інспекцією на об'єкті будівництва за вказаною адресою у присутності гр. ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, під час якої встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №906221, проводиться будівництво житлового будинку. Будівництво проводиться з відхиленням до будівельного паспорта (змінено відстань розміщення житлового будинку від червоної лінії) виданого та погодженого начальником відділу містобудування та архітектури Кагарлицької РДА, чим порушено вимоги ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.10.2013 року, протокол про адміністративне правопорушення від 15.10.2013 року №1-Л-А-1510/2187 та надано припис від 15.10.2013 року №С-1510/11 про усунення виявлених порушень містобудівного законодавства з вимогою усунути вказані порушення до 31.03.2014 року. За результатами розгляду матеріалів справи гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.96 КУпАП, про що винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2013 року. З метою перевірки виконання вимог припису від 15.10.2013 №С-1510/11, Інспекцією видано направлення від 01.07.2014 року №1674.14/08/01 на об'єкт будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач вказує на те, що на відповідно до п.7 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», інспекцією прийнято рішення про продовження терміну проведення позапланової перевірки, про що видано наказ від 17.07.2914 року №195-«а». 18.07.2014 року на підставі направлення на проведення перевірки від 18.07.2014 року №1674.14/08/01/П, з метою перевірки виконання вимог припису від 15.10.2013 року №С-1510/11 здійснено виїзд за адресою будівництва, за результатами якого встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , розпочато будівництво відповідно до поданого та зареєстрованого у встановленому порядку повідомлення про початок виконання за №КС 062131580008. Крім того, перевіркою встановлено, що вимоги припису Інспекції від 15.10.2013 року №С-1510/11 гр. ОСОБА_1 не виконані, чим порушено вимоги ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.14 Постанови КМУ від 23.05.2011 року №553. За результатами перевірки складено акт від 18.07.2014 року, протокол про адміністративне правопорушення від 18.07.2014 року №1-Л-А-1807/344 та надано припис №С-1807/1 від 18.07.2014 року про усунення виявлених порушень містобудівного законодавства з вимогою привести будівництво до попереднього стану відповідно до вимог ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Позивач також зазначив, що за результатами розгляду матеріалів справи гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.188-42 КУпАП, про що винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 01.08.2014 року №А-0108/1. Штраф гр. ОСОБА_1 сплачено.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач також покликається на те, що позаплановою перевіркою 26.02.2015 року із залученням землевпорядника Стайківської сільської ради уповноваженою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області встановлено, що вимоги припису від 18.07.2014 року №С-1807/1 щодо приведення будівництва до попереднього стану відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» гр. ОСОБА_1 не виконано. За результатами перевірки складено акт від 26.02.2015 року. Вказане стало передумовою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Ухвалою від 30.08.2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі.
26.07.2018 року до суду подано клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення цивільної справи №368/1456/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , предметом розгляду якої є наявність або відсутність порушень з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будівельних норм та правил, зокрема порушення у вигляді невідповідності будівництва будівельному паспорту.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2018 року постановлено зупинити провадження в адміністративній справі №826/9804/17 до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №368/1465/13-ц.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 року №2825-IX (далі - Закон №2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2024 року №03-19/3434/24 «Про скерування за належністю справи» на виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ справа №826/9804/17 була скерована до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399, передав судові справи для доставляння до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Справа №826/9804/17 надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду 04.03.2025 року (вхідний №6928/25).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 року справа розподілена судді Калинич Я.М.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року постановлено прийняти до розгляду адміністративну справу №826/9804/17, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, запропоновано учасникам справи надати пояснення щодо справи станом на момент прийняття справи до провадження суддею Калинич Я.М.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року постановлено поновити провадження у справі, постановлено продовжити провадження у справі зі стадії, на якій його було зупинено, замінено позивача у справі №826/9804/17 Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (код ЄДРПОУ 37471912) на його правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 04.10.2013 року на адресу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області надійшла заява гр. ОСОБА_2 щодо проведення перевірки об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 07.10.2013 року №4649.13/08/01 Інспекцією на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності гр. ОСОБА_1 , проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, під час якої встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №906221, проводиться будівництво житлового будинку.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.10.2013 року, протокол про адміністративне правопорушення від 15.10.2013 року за №1-Л-А-1510/2187 та надано припис від 15.10.2013 року за №С-1510/11 про усунення виявлених порушень містобудівного законодавства з вимогою усунути вказані порушення до 31.03.2014 року. За результатами розгляду матеріалів справи гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.96 КУпАП, про що винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2013 року.
Інспекцією видано направлення від 01.07.2014 року №1674.14/08/01 на об'єкт будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.7 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», інспекцією прийнято рішення про продовження терміну проведення позапланової перевірки, про що видано наказ від 17.07.2014 року №195-«а». 18.07.2014 року на підставі направлення на проведення перевірки від 18.07.2014 року №1674.14/08/01/П, здійснено виїзд за адресою будівництва, за результатами якого встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , розпочато будівництво відповідно до повідомлення про початок виконання за №КС 062131580008.
За результатами перевірки складено акт від 18.07.2014 року, протокол про адміністративне правопорушення від 18.07.2014 року за №1-Л-А-1807/344 та надано припис №С-1807/1 від 18.07.2014 року про усунення виявлених порушень містобудівного законодавства з вимогою привести будівництво до попереднього стану відповідно до вимог ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами розгляду матеріалів справи гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.188-42 КУпАП, про що винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 01.08.2014 року за №А-0108/1.
Позаплановою перевіркою 26.02.2015 року із залученням землевпорядника Стайківської сільської ради уповноваженою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області встановлено, що вимоги припису від 18.07.2014 року №С-1807/1 щодо приведення будівництва до попереднього стану відповідно до вимог ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» гр. ОСОБА_1 не виконано. За результатами перевірки складено акт від 26.02.2015 року.
Не усунення відповідачем вищевказаних порушень зумовило звернення позивача з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ч.2 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Отже, ст.38 Закону передбачає знесення самочинно збудованого об'єкту за рішенням суду саме особою, яка здійснила таке самочинне будівництво або: 1) правонаступником; 2) органом місцевого самоврядування.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2017 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (суб'єктами містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт було визначено у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553), чинному на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 2 зазначеного Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Вказаним Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Пунктом 16 зазначеного Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з пунктом 9 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Судом встановлено, що 19 квітня 2017 року Кагарлицький районний суд Київської області ухвалив рішення по справі №368/1465/13-ц, яким відмовив у задоволенні позову повністю. Відмовив в зустрічному позові повністю.
Постановою від 30 травня 2022 року Київський апеляційний суд апеляційні скарги залишив без задоволення. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 19 квітня 2017 року залишив без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року касаційну скаргу задовольнив. Постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2022 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ від 29 червня 2023 року апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення. Апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 19 квітня 2017 року залишив без змін.
Постановою від 02 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу залишив без задоволення. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 19 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року залишив без змін.
Відповідно до положень ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, дана процесуальна норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії.
Так, під час розгляду цивільної справи №368/1465/13-ц судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини, які не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи:
- 05 квітня 2012 року складено акт про відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 0,1452 га на АДРЕСА_2 , в якому вказано, що межі погоджені і не викликають спірних питань. Межі земельної ділянки визначені на місцевості відповідають межам, визначених у державному акті на право власності на землю;
- 17 травня 2012 року комісією з урегулювання земельних відносин складено акт, відповідно до якого цегляний паркан та сітка рабиця, встановлені власником земельної ділянки на АДРЕСА_3 , значною мірою виходить на ділянку на АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 ;
- 29 травня 2012 року власниця земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , та власниця земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , в присутності землевпорядника с. Стайки, депутата сільської ради, дільничного інспектора Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області склали акт, відповідно до якого погодили демонтаж за рахунок ОСОБА_1 частини паркану із бетонних стовпців з сіткою рабиця, залишивши на місці два стовпці від т. 10, а також частини цегляного паркану, у межах згідно з державним актом;
- зазначеними актами за спільною згодою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 погоджено вчинення останньою дій щодо демонтажу частини паркану ОСОБА_2 . При цьому згідно з дослідницькою частиною висновку експертизи від 30 січня 2015 року фактична межа земельної ділянки ОСОБА_1 по лінії А-Г у вигляді металевого паркану, що споруджений ОСОБА_1 , частково не відповідає зазначеній у державному акті, і зміщена в бік земельної ділянки ОСОБА_1 , а не в бік земельної ділянки ОСОБА_2 , а саме: точка « 1» - на 20 см, точка» 10» - на 0,29 см, точка « 9» - на 0,18 см, точка « 8» - на 0,45 см, точка « 7» - на 0,35 см. Частина бетонного паркану ОСОБА_2 шириною 15-20 см та довжиною 2-3 м розташована впритул до металевого паркану ОСОБА_1 , що підтверджує його розташування на земельній ділянці ОСОБА_1 , враховуючи межі земельної ділянки ОСОБА_1 згідно з державним актом, що вбачається з фото №10 і №9 висновку експертів, а також зафіксовано у акті №33 комісії з урегулювання земельних відносин від 17 травня 2012 року;
- суди дійшли висновку про те, що вимоги ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної їй в результаті пошкодження паркану, та зобов'язання знести паркан, необґрунтовані та не доведені належними та допустимими доказами;
- на момент придбання 15 вересня 2011 року ОСОБА_1 житлового будинку на АДРЕСА_2 , не встановлено, що вказане нерухоме майно було збудовано самочинно.
Відтак, у цій справі встановлені обставини, які не потребують доказуванню відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС України, зокрема, відсутність факту самочинного будівництва.
Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованості заявлених позовних вимог, адже відповідач не здійснювала самочинного будівництва, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на відмову в задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат позивача судом не вирішується.
Відповідно до положень ст.139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст.9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 37471912) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич