Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 жовтня 2025 року Справа №200/6617/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 200/6617/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 11.06.2024 року № 91, виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) довідки від 11.06.2024 року №91 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011 -XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі № 200/6617/24 позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі оновленої довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) від 11.06.2024 року №91 про розмір грошового забезпечення, згідно постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) довідки від 11.06.2024 року №91, з урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 30 грудня 2024 року.
09.10.2025 року до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій представник просить суд:
змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 29.11.2024 року у справі №200/6617/24 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.12.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 417 222,65 грн. (чотириста сімнадцять тисяч двісті двадцять дві грн. 65 коп.).
В обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, зазначено, що звертаюсь до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання даного рішення у справі, в якій просить суд змінити спосіб виконання судового рішення в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії на її стягнення у сумі 417 222,65 грн., вмотивованою неможливістю виконання рішення в цій частині у встановленому ним порядку та способу. В відповіді відповідача зазначено, що відповідач нарахував пенсію позивачу, але до теперішнього часу не виплатив.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).
Заяву про зміну порядку виконання судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні 24 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв. в приміщені Донецького окружного адміністративного суду за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, 1, про, що сторони було повідомлено повістками.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. З урахування приписів процесуального законодавства суд визнав за можливе розглянути заяву без участі стягувача та боржника.
Розглянувши заяву про зміну порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно до статті 14 КАС України:
судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);
судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга);
невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі №140/279/21.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).
Отже, з наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду №200/6617/24 про зобов'язання відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) довідки від 11.06.2024 року №91, з урахуванням виплачених сум протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло майже один рік.
Листом від 26.09.2025 року № 44492-44380/Г-02/8-2600/25 Відповідачем було повідомлено Позивачу, що надано розрахунок доплати до пенсії за період з 01.12.2019 до 31.07.2025 в сумі 417222,65 грн. обрахованої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі №200/6617/24. Доплата пенсії, визначена на виконання вищевказаного рішення суду, ухваленого на Вашу користь, обліковується за датою набрання законної сили - 29.12.2024 та буде виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Згідно розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії на виконання рішення суду наданого відповідачем сума доплати нарахована проте не випласена за період з грудня 2019 року по липень 2025 року складає 417222,65 грн.
Станом на дату розгляду заяви про зміну порядку виконання судового рішення заборгованість у розмірі 417222,65 грн., позивачу не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі №200/6617/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 417 222,65 грн. (чотириста сімнадцять тисяч двісті двадцять дві грн. 65 коп.).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/6617/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі №200/6617/24 в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) довідки від 11.06.2024 року №91, з урахуванням виплачених сум, на:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 417 222,65 грн. (чотириста сімнадцять тисяч двісті двадцять дві грн. 65 коп.)».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Б. Христофоров