16 вересня 2025 року Справа № 160/17098/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛуніної О.С.
за участі секретаря судового засіданняКамінської С.В.
за участі: представник позивача Малиновського Д.В.
представника відповідачаВолошиної В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу №160/17098/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (вул. Виробнича, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50057, код ЄДРПОУ 35484610) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ ВП 44118658), в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.03.2025 № 0120822409 Форма «Д»;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.03.2025 № 0120862409 Форма «Д».
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність спірних ППР відповідача, які є предметом оскарження. Позивач зазначає, що несвоєчасність сплати визначених податкових зобов'язань з ПДФО та військового збору за лютий, березень та квітень 2022 викликана наслідками розпочатої 24.02.2022 збройної агресії з боку російської федерації та неможливістю виконання належним чином фахівцем яка проживала в м. Маріуполь Донецької області та здійснювала адміністрування порядку сплати ПДФО та ВЗ ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» своїх обов'язків, і згідно пп. 129.9.7 п.129.9 ст.129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану. Крім того, позивач вказує на неправильний розрахунок штрафних санкцій визначений податковим органом та зазначає, що відповідач помилково визнав триваюче порушення множинним, що призвело до невірного розрахунку штрафу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач позов не визнав та надав до суду відзив, в якому стверджує про правомірність оскаржених ППР, посилаючись на те, що посадові особи ТОВ "МЕТІНВЕСТ - КРМЗ" були обізнані про правила визначені пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57 , п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168, п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України та фактично в порушення зазначених правил несвоєчасно сплатили та не сплатили військовий збір у строки, встановлені ст.168 ПК України, свідчить про вчинення податкового правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2024 року №10744, №10745, №10746, №10747, №10748, №11461 та №11462 відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п/п.75.1.2 п.75.1 ет.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) та п.п. 69.352 Податкового кодексу України, п.2 частини 1 ст.13 розділу IV, п.п.923 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 - VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами) Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755А/Т (зі змінами та доповненнями), та наказу від 15.11.2024 №5719-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МЕТІНВЕСТ - КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (скорочена назва- ТОВ "МЕТІНВЕСТ - КРМЗ") з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами перевірки було складено акт перевірки від 24.01.2025 року за №277/04-36-07-14-04/35484610, яким було встановлено наступні порушення:
- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168, пп. 176.2 "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755Л/І (із змінами та доповненнями) несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у встановлений строк в сумі 22 308 639,06 грн та не сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб станом на 30.09.2024 в сумі 3 934 341,85 грн;
- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1, ст.57, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168, п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов'язання з військового збору у встановлений строк в сумі 2 040 763,75 грн та не сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов'язання з військового збору станом на 30.09.2024 в сумі 332 601,11 грн.
Висновки податкового органу щодо виявлених порушень мотивовані тим, що відповідно даних оборотно-сальдових відомостей по рахунку 6411 «Податку на доходи фізичних осіб» за період з 01.01.2018 по 30.09.2024 нараховано податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті в сумі 343 914 663,73 грн.
Перевіркою з питань дотримання строків сплати (перерахування) ПДФО встановлено, що ТОВ "МЕТІНВЕСТ - КРМЗ" несвоєчасно сплачено до бюджету грошового зобов'язання з ПДФО у встановлений строк у сумі 22 308 639,06 грн та не сплачено станом на 30.09.2024 в сумі 3 934 341,85 грн, що є порушенням п. 54.2 ст.54, абз. 2 п.57.1 ст. 57 ПК України та ст. 168 ПК України.
Відповідно даних оборотно-сальдових відомостей по рахунку 642 «військовий збір» з період з 01.01.2018 по 30.09.2024 нараховано військового збору, що підлягає сплаті: сумі 28 650 779,07 грн,
Перевіркою з питань дотримання строків сплати (перерахування) військового збір; встановлено, що ТОВ "МЕТІНВЕСТ - КРМЗ" несвоєчасно сплачено до бюджет грошового зобов'язання з військового збору у встановлений строк в сумі 2 040 763,71 грн та не сплачено станом на 30.09.2024 в сумі 332 601,11 грн, що є порушенням п. 54.2 ст.54, абз. 2 п.57.1 ст. 57 ПК України та ст. 168 ПК України.
За результатами акту перевірки від 24.01.2025 року за №277/04-36-07-14-04/35484610 було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0120822409 від 06.03.2025 року форми «Д» з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 181 424, 16 грн.;
- № 0120862409 від 06.03.2025 року форми «Д» з військового збору у розмірі 482 443, 60 грн.
Не погоджуючись зі спірними рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.37.2. ст.37 ПК України податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
Відповідно до пп.14.1.180. п.14.1 ст14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до п.54.2 ст.54 ПК України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Згідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Згідно пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Згідно з пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "Граничний термін сплати до бюджету" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. IV ПК України, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України).
Відповідно до п.п.1.5 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи визначені у статті 171 цього Кодексу.
Згідно з п.п.1.6 п.16 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податків і завершується останнім днем строку протягом якого такий податок повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається несплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п.57.1. ст.57 ПК України податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 131.2. ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Відповідно до пп. 176.2 "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Пунктом 171.1 ст. 171 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно із пп. "ґ" п. 176.2 ст. 176 ПК України податкові агенти несуть відповідальність у випадках, визначених Кодексом.
Враховуючи зазначене, суми податку на доходи фізичних осіб, які були нараховані (утримані) під час нарахування доходів відповідно до п.54.2 ст.54 ПК України узгодженим податковим зобов'язанням з податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в строки визначені ст. 168 ПК України. При несплаті нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб у встановлений строї передбачений ПК України сума несплаченого податку вважається податковим боргом відповідно до норм пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.
Отже, згідно Оборотів по рахункам 661, 6411, виписок банку та інтегрованої картки платника в АІС «Податковий блок» TOB "МЕТІНВЕСТ - КРМЗ" встановлено, що порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст 168, пп. 176.2 "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України несвоєчасно сплачено до бюджет узгоджене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у встановлений строк в сумі 22 308 639,06 грн та не сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб станом на 30.09.2024 в сумі 393 341,85 грн.
Згідно Оборотів по рахункам 661, 642, виписок банку та інтегрованої картки платника в АІС «Податковий блок» TOB "МЕТІНВЕСТ - КРМЗ" встановлено, що в порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168, п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов'язання з військового збору у встановлений строк в сумі 2 040 763,75 грн та не сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов'язання з військового збору станом на 30.09.2024 в сумі 332 601,11 грн.
Позивачем не заперечується факт несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Позивачем визнається той факт, що в періоді лютий 2022 - квітень 2022 допущена бухгалтерська помилка при визначенні суми податкових зобов'язань до сплати в цих періодах, яка призвела до не сплати ПДФО (нараховане на УДКСУ у м. Кривому Розі) на загальну суму 4004078,58 грн. і військового збору (нараховане на УДКСУ у м. Кривому Розі) на загальну суму 337985,50 грн. - ці суми лишилися не перерахованими до бюджету до початку документальної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області, тобто податковий борг було встановлено в процесі перевірки.
Сума податкового боргу зі сплати ПДФО за березень 2022 року в розмірі 3841903,81 грн. була сплачена 26.03.2025. Сума податкового боргу зі сплати ВЗ за березень 2022 року в розмірі 316338,87 грн. була сплачена 26.03.2025.
Стаття 124 ПК України визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання.
Так, згідно з пунктом 124.1 цієї статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Підпунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).
Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом'якшують відповідальність особи.
У постановах від 16 березня 2023 року у справі №600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі №520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Водночас обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов'язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Той факт, що посадові особи ТОВ "МЕТІНВЕСТ - КРМЗ" були обізнані про правил визначені пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168 пп. 176.2 "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України та фактично в порушення зазначених правил несвоєчасно сплатили та не сплатили податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у строки, встановлені ст.168 ПК України, свідчить про вчинення податкового правопорушення.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином доводи позивача, викладені в позовній заяві щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, на підставі наявних доказів.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не спростовують.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1,2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 25.09.2025 року.
Суддя О.С. Луніна