Справа № 750/11733/25
Провадження № 3/750/3722/25
24 жовтня 2025 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Кузнєцова О.О., при секретарі Тарасовець К.В., за участю ОСОБА_1 та її захисника адвоката Сокол Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернігові матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно із протоколом 05.08.2025 в 23:11 год. в м. Чернігові по пр-ту Л.Лук'яненка, 28 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Jeep», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовилася, чим порушила п.2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що з протоколом не згодна. Їй не пояснили причину зупинки. Намагалась співпрацювати із поліцейськими, оскільки була вже пізня година. Наркотичних засобів не вживає. Їй не казали адресу куди її повезуть на огляд. Юридичної освіти вона не має. У 2024 році отримала права. Чітко вона не відмовлялась від проходження огляду, була готова його пройти, проте не зрозуміла чіткої причини зупинки, як треба і де проходити цей огляд.
Захисник підтримала свої письмові пояснення. Зазначила, що в протоколі відсутнє посилання на третій портативний відеореєстратор, на який було зафіксовано рух ТЗ. Мається збій у часі. Запис не є безперервним. В рапорті була вказана причина зупинки - звернулась жінка, яка повідомила, що ТЗ рухається з порушенням ПДР і водій може перебувати в стані сп'яніння. Проте на адвокатський запит були отримані відповіді, що інформації про причетність ТЗ марки «Jeep» не надходила. Щодо ознак, то не зрозуміло, як можна перевірити блідість обличчя в нічний час. На відео пальці рук у водійки не тремтять. Перевірка зіниць очей належним чином не була зафіксована. В направленні на огляд вказаний час, коли фактично відбувалось спілкування з водієм. Водійка все ж таки висловила згоду пройти огляд в лікарні.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Таким чином відповідальність за ч.1 ст.130 КУПАП за порушення п.2.5 ПДР України настає за умови виявлення працівниками поліції у водія ознак наркотичного чи алкогольного сп'яніння та у зв'язку з відмовою водія від проходження обстеження на стан сп'яніння. Тобто, вимога працівника поліції до водія пройти обстеження на стан сп'яніння за відсутності ознак сп'яніння є незаконною і тому сам факт відмови водія від проходження обстеження на стан сп'яніння за відсутності доказів наявності ознак сп'яніння не тягне за собою відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі Інструкція № 1395).
Частина 1 Розділу 10 зазначеної Інструкції № 1395 передбачає, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчиненні адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності, її підпис або запис про відмову від підпису протоколу. При розгляді справи службові особи, що здійснюють розгляд, повинні керуватися виключно даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними.
Із долученого відеозапису з нагрудної бодікамери вбачається, що ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції. Причину зупинки водійці було озвучено як - повідомлення громадян, що ви причетні до вчинення адміністративного або кримінального правопорушення.
Захисником було надано відповідь із УПП в Чернігівській області про те, що інформація про причетність ТЗ марки «Jeep», реєстраційний номер НОМЕР_2 до вчинення адміністративного правопорушення не надходила.
Крім того, з відео неможливо встановити, яким чином перевірялась інформація, отримана від невідомої особи.
Отже, фактично законної підстави для зупинки ТЗ працівниками поліції, визначеної п ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» не було.
Після перевірки документів водія та багажнику автомобіля один із поліцейських повідомляє, що вбачає у ОСОБА_1 явні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Працівник поліції просить водія закрити очі, потім відкрити, при цьому такі дії з боку поліцейського відбуваються дуже швидко, протягом декількох секунд, хоча процес перевірки зіниць очей повинен бути більш ретельним та триваючим. Крім того, встановити наявність звужених зіниць та не реагування ока на світло з відео запису неможливо, оскільки процес перевірки поліцейським не був зафіксований належним чином. Крім того, суд зауважує, що у нічний час при штучному освітленні ідентифікувати таку ознаку як блідість обличчя неможливо. Виражене тремтіння пальців рук у водія не тремтять. Не спостерігається і вираженого тремтіння самих рук.
Суд також зауважує, що працівник поліції ОСОБА_2 розмовляв із водієм голосно, дуже швидко, що призводило до нерозуміння його дій та слів водійкою, яка декілька разів просила його не кричати, перепитувала про відповідальність, за що буде складено протокол та інше.
Суд вважає, що швидкість розмови поліцейського призводила до того, що він надавав ОСОБА_1 невірну інформацію та по суті вводив в оману та тиснув на неї.
Так, поліцейський зазначив, що «…оскільки ви як водій на вимогу поліцейського згідно п. 2.5 ПДР згодні пройти огляд…». Даний пункт правил передбачає обов'язок, а не згоду. Далі на запитання водійки про що буде складено протокол, поліцейський відповідає - « …за те, що ви перебуваєте в стані сп'яніння.. ви відмовляєтесь проходити огляд».
Суд наголошує на тому, що водій може і не знати процедури проходження огляду, її повинен знати поліцейський і суворо її дотримуватися.
Дії поліцейського повинні відповідати вимогам закону. В разі якщо водій, в силу певного роду факторів, не розуміє свій обов'язок пройти огляд, порядок проходження такого огляду, поліцейський повинен чітко та доступними словами роз'яснити це водієві.
Надаючи оцінку долученим в судовому засіданні доказам, в їх сукупності, суд констатує, що матеріали справи не містять належних доказів того, що у ОСОБА_1 мались явні ознаки наркотичного сп'яніння та що дії поліцейських відповідали вимогам закону. Саме дії поліцейських призвели до відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачаться на її користь.
У силу п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи та досліджених в судовому засіданні доказів не достатньо для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованих їй діяннях.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 130 ч. 1, 247 п.1, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 289 КУпАП, Конституцією України, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Чернігова.
Суддя О.О. Кузнєцова