Справа № 573/1863/25
Номер провадження 2-а/573/11/25
(вступна і резолютивна частина)
23 жовтня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача : Бузи В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області лейт-та поліції ЖИГАЛЮК Данила Олександровича, Управління патрульної поліції в Рівненській області, Головного управління національної поліції в Рівненській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Зважаючи на те, що виготовлення повного тексту рішення потребує часу, суд в порядку ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошує вступну та резолютивну її частину.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77,121,139, 242-247, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області лейт-та поліції ЖИГАЛЮК Данила Олександровича (місце знаходження: м. Рівне, вул. С.Бандери, буд. 14 а), Управління патрульної поліції в Рівненській області (місце знаходження: м. Рівне, вул. С. Бандери, буд. 14 а), Головного управління національної поліції в Рівненській області (місце знаходження: м. Рівне, вул. М.Хвильового, буд. 2), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Справа № 573/1863/25
Номер провадження 2-а/573/11/25
(повний текст)
23 жовтня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача : Бузи В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області лейт-та поліції ЖИГАЛЮК Данила Олександровича, Управління патрульної поліції в Рівненській області, Головного управління національної поліції в Рівненській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Стислий виклад обставин позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним вище адміністативним позовом, в якому просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 05588129 від 28.08.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області лейт-та поліції Жигалюк Д.О., якою на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. З постановою він не згодний, вважає її протиправною у зв'язку із наступними обставинами.
Так, 28.08.2025, рухаючись на власному автомобілі Wolksvagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_1 разом з дружиною ОСОБА_3 були зупинені інспектором 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області лейтенантом поліції Жигалюк Д.О. близько першої години ночі на стаціонарному посту патрульної поліції в Рівненській області (267 км траси Київ - Чоп). Причину зупинки інспектор поліції пояснив тим, що під час керування транспортним засобом позивач рухався в крайній лівій полосі автомобільної дороги, чим порушив п. 11.2, 11.5 правил дорожнього руху. Проте, відрізок дороги, на якому нібито вчинено адміністративне правопорушення вищезазначеним умовам не відповідає, а саме огородження на узбіччях та розділювальній смузі відсутні, сіткою він не обгороджений, дорожній знак 5.1. відсутній. Крім того, ділянка дороги ( 267 км траси Київ - Чоп) не освітлюється, як і стаціонарний пост патрульної поліції, дорожня розмітка майже невидима, дорожне полотно має вибоїни, які можуть пошкодити автомобіль при попаданні в них, що змушує водія здійснювати рух у різних смугах, не маючи на меті порушення ПДР України. Адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі. Далі відповідач 1 почав незаконно вимагати документи на право керувати транспортним засобом. Після того, як були надані для огляду водійське посвідчення через за стосунок «Дія» Відповідач 1 запитав адресу проживання і записавши її повідомив, що буде складати постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності, не надавши можливості заявити жодного заперечення чи клопотання, в тому числі, щодо відкладення розгляду справи, необхідності залучення адвоката та передачі справи для розгляду за місцем реєстрації транспортного засобу. Таким чином відсутність в матеріалах справи будь-якого доказу, як-то наприклад відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови. У зв'язку з вищевикладеним позивач просить скасувати постанову серії ЕНА № 05588129 від 28.08.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
29 вересня 2025 року через систему "Електронний суд " до суду надійшло клопотання від представника відповідача - Управління патрульної поліції в Рівненській області Бикова О.В. про перенесення розгляду справи 25.09.2025 та надання часу представнику відповідача з урахуванням процесуальних строків визначених в КАСУ для реалізації права на подання відзиву у справі. Зазначає, що оскільки матеріали позову вони отримали лише 22.09.2025, то враховуючи п"ятиденний строк на подачу відзиву з 23.09.2025 по 27.09.2025 - неробочий день субота та 28.09.2025 - неробочий день неділя, останній день для подачі відзиву - 29.09.2025 ( а.с. 27-29).
29 вересня 2025 року через систему "Електронний суд " до суду надійшов відзив на позов від представника відповідача - Управління патрульної поліції в Рівненській області Бузи В.О., який обгрунтований наступним.
Так, 28 серпня 2025 року поліцейські управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції перебуваючи на патрулюванні на АД М-06 “Київ- Чоп» 267 км, виявили транспортний засіб Volkswagen Jetta номерний знак НОМЕР_1 , водій якого, порушив правила розташування ТЗ на дорозі, а саме рухався на дорозі, яка має дві або більше смуг в одному напрямку, рухаючись в лівій крайній смузі, при цьому не виконуючи випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом при вільній правій та середній смугах. Виявивши дане правопорушення даний транспортний засіб був зупинений на підставі ч. 3 ст. 35 Закону України “Про Національну поліцію». Таким чином, виявивши порушення Правил дорожнього руху, поліцейський вжив заходів, щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, у результаті розгляду справи, було винесено відносно гр. ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 5588129 від 28.08.2025 за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 510 грн.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
В силу положень пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично- дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).
Враховуючи вимоги частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 1.5. ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до пункту 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Крім цього, пунктом 11. 1 ПДР України, встановлено, що кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Згідно пункту 11.2 ПДР України на дорогах, які мають дві або більше смуг для руху в одному напрямку, нереикові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Положеннями частини 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, РОЗТАШУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА ПРОЇЗНІЙ ЧАСТИНІ, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Вважає, що всупереч ст. 77 КАС України Позивач не довів та не підтвердив належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було, клопотання про їх витребування не заявлено. Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, яким він обґрунтував свій позов.
Щодо надання доказів порушення ПДР
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до статті 40 ЗУ "Про Національну поліцію" поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Відповідно до наказу МВС від 18.12.2018 № 1026 “Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Факт керування водієм транспортним засобом та порушення останнім ПДР України, підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратору поліцейського № 472292. На відео зафіксовано, як транспортний засіб марки Volkswagen Jetta номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача, рухається у крайній лівій смузі автодороги, що має дві або більше смуг для руху в одному напрямку, без виконання випередження, об'їзду, перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Звертає увагу суду, що проїзна частина на момент фіксації є вільною, без наявності інших транспортних засобів попереду та позаду транспортного засобуПозивача, що є прямимпорушенням п. 11.2 Правилдорожнього руху України. Це стало підставою для законної зупинки транспортного засобу поліцейськими.
Крім того, після зупинки працівниками поліції позивач не заперечував факту вчинення адміністративного правопорушення, не висловлював заперечень щодо дій працівників поліції та не зазначав про намір здійснити розворот. Водночас у позовній заяві позивач стверджує, що адміністративного правопорушення не вчиняв, що свідчить про непослідовність його позиції та намагання уникнути відповідальності.
Аналіз положень пунктів 11.2 ПДР України свідчить про те, що законодавець дозволяє виїзд на крайню ліву смугу руху на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку у виключних випадках, зокрема: якщо праві смуги зайняті, для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). Позивач керував транспортним засобом на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку рухався в крайній лівій смузі, при вільній правій, а, відтак, своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Просить долучити фотознімки, відзняті на ділянці дороги, де було вчинено правопорушення, а саме на стаціонарному посту "Корець", на яких чітко видно, що дорога має дві смуги в одному напрямку.
Вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в той час, як позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки сама незгода з інкримінованим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністра тивної відповідальності.
Крім того, Позивач заявляє, що йому не було надано можливості скористатись своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі, зокрема щодо отримання професійної правничої допомоги, однак, вказане твердження спростовується фактичними доказами, а саме на відеозаписі з портативного відеореєстратора поліцейського № 472292 відображено, як поліцейський повідомляє, про початок розгляду справи для Позивача, місце розгляду справи, роз'яснює права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до статті 268 КУпАП та статті 63 Конституції України (зафіксовано на відеозаписі clip_0.mp4).
Між тим, з боку позивача не надходило жодних клопотань про бажання скористатися правовою допомогою, варто також звернути увагу, що на запитання поліцейського: «Чи зрозумілі Ваші права?» позивач відповів: «Зрозуміло». Відсутність таких клопотань свідчить про те, що позивач не був позбавлений можливості реалізувати своє право на правничу допомогу, а самостійно не скористався ним.
Таким чином, доданий відеозапис є належним доказом того, що Позивач був належним чином поінформований про свої права, а отже, його твердження про їх порушення не відповідає дійсності.
Враховуючи вищевикладене вважає, що поліцейські виявили порушення ПДР України, зафіксували його належним чином, відреагували на його вчинення, оскаржувана постанова складена уповноваженою особою та відповідає нормам закону, а твердження позивача викладені у позовній заяві спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.
Підсумовуючи вищенаведене в сукупності вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, оскаржувана постанова є правомірною та винесеною у повній відповідності нормам чинного законодавства в межах компетенції поліцейського патрульної поліції ( а.с. 34-40).
01 жовтня 2025 року через систему "Електронний суд " до суду надійшла відповідь на відзив від позивача ОСОБА_1 , яка обгрунтована наступним.
Процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до положень чинного процесуального законодавства, покладено на відповідача.
У правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 27.02.2020 у справі №344/4629/16-а, від 24.01.2019 у справі №428/2769/17, від 30.05.2018 у справі № №337/3389/16-а), зазначено, що в разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено про технічний засіб, на який було здійснено відеофіксацію, наданий відповідачем відеозапис є неналежним і недопустимим доказом.
Сам відеозапис, наданий Відповідачем 2 не є достатнім та належним доказом в розумінні положень ст.ст.73, 76 КАСУ, оскільки не підтверджує факту вчинення ним правопорушення. На відео не можливо встановити скільки смуг для руху є в одному напрямку на даній ділянці дороги.
Фотографії, надані Відповідачем 2 не ідентифікують цю ділянку дороги, оскільки зроблені вдень та не доводять його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Більше того, на відео чітко видно, що на проїжджій частині дороги перебуває собака, що взагалі унеможливлює рух по ній. Крім собаки, на ній знаходився співробітник патрульної поліції.
Саме відо є доказом того, що йому не пропонували і не надали можливості заявити будь-яке клопотання щодо захисту своїх прав, як то залучити адвоката чи відкласти розгляд справи.
Крім того, ухвалою суду від 10.09.2025 відкрито провадження у даній справі. Відповідно до даної ухвали Відповідач має право протягом 5 днів, з дня отримання даної ухвали, надіслати суду відзив на позовну заяву і всі докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, яка має бути надіслана одночасно з надсиланням відзиву до суду.
29.09.2025 Відповідачем 2 сформоване та 30.09.2025 подано до суду відзив на позовну заяву з додатками. При цьому, не подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на його подання.
Всупереч ч.2 (пункти 1-2) ст.162 КАСУ відзив Відповідача 2 містить інформацію лише про позивача та його представника і Відповідача 2 і його представника.
Частиною 3 ст.162 КАСУ встановлено, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Докази направлення відзиву всупереч ч. ч. 3-4 ст. 162 КАСУ іншим Відповідачам Відповідачем 2 суду не надані та в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАСУ процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду - ч.2 ст.121 КАСУ.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк - ч.4 ст.121 КАСУ.
Таким чином, Відповідачем 2 порушено порядок подання відзиву, доказів та строки їх подання.
Враховуючи викладене, просить суд критично поставитись до доводів Відповідача 2, викладених у Відзиві на позовну заяву, відео- та фото-файли визнати неналежними та недопстумими доказами з підстав, зазначених у позові та Відповіді на відзив, та Відзив Відповідача 2 залишити без розгляду та повернути Відповідачу 2 з підстав, зазначених у Відповіді на відзив ( а.с. 42-44).
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 , який приймав участь у справі у режимі відеоконференції, у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Рівненській області Буза В.О., яка також приймала участь у справі у режимі відеоконференції, просила відмовити у задоволенні позову із підстав, зазначених у відзиві на позов та долученого відеозапису.
Відповідач - інспектор 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області лейт-т поліції Жигалюк Д.О. та представник Головного управління національної поліції в Рівненській області повідомлені належним чином про розгляд справи, до суду не з"явилися, заяв чи клопотань до суду не подали.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 10 вересня 2025 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачам запропоновано надати відзив на позовну заяву у 5-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 18).
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 28.08.2025 інспектором 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області лейт-та поліції Жигалюк Д.О. винесено постанову серії ЕНА № 05588129 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення п.п. 11.2, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладанням стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 28.08.2025 о 00:59 год. на а/д МО6 Київ-Чоп, 267 км, водій керував т/з на дорозі, яка має дві або більше смуг в одному напрямку, рухався в крайній лівй смузі при цьому не виконуючи випередження, об"їзд ліворуч чи розворотом при вільній правій та середній смузі, чим порушив п. 11.2 ПДР України ( а.с. 10-11).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з приписами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку, що були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що суб'єктом владних повноважень повністю доведена вина та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, при винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимоги закону, а тому постанова є обґрунтованою та такою, що прийнята без порушення вимог законодавства.
Натомість вказані у позові твердження Позивача жодним чином не спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77,121,139, 242-247, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області лейт-та поліції ЖИГАЛЮК Данила Олександровича (місце знаходження: м. Рівне, вул. С.Бандери, буд. 14 а), Управління патрульної поліції в Рівненській області (місце знаходження: м. Рівне, вул. С. Бандери, буд. 14 а), Головного управління національної поліції в Рівненській області (місце знаходження: м. Рівне, вул. М.Хвильового, буд. 2), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 24.10.2025
Суддя