Справа № 309/2099/25
Провадження № 2/309/691/25
27 жовтня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.
з участю секретаря судового засідання: Свистак К.М.
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Посилається на те, що він є сином відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого виконавчим комітетом Ізянської сільської ради Хустського району Закарпатської області. Батьки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 04.12.2004 року, шлюб розірвано 25.05.2020 року. На теперішній час позивач є повнолітнім продовжує навчання, є студентом ОСОБА_4 , факультету теології денної форми навчання. Термін навчання з 01.09.2024 року по 30.07.2028 року. Будь яких доходів позивач не отримує. Відповідач працює у Чеській республіці, отримує дохід. Вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання позивача у зв'язку з навчанням у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 гривень щомісячно за період його навчання.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, подав заяву від 28.07.2025 р. у якій просив суд проводити розгляд справи у його відсутність. Позов підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилась, причину своєї неявки суду не повідомила, відзиву не подала, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за її відсутності.
На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки Почаївської Духовної Семінарії № 151 від 23.05.2025 р., ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання у семінарії з 01.09.2024 по 30.07.2028 року. Студенти закладу не отримують стипендії та жодного іншого матеріального чи фінансового забезпечення.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Правовими нормами ст. 199 СК України визначений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, із ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Правовими нормами ст. 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я і матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання врегульовані главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, та у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200 і 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Як роз'яснено в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає їх син (дочка). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відтак, із системного аналізу вказаних норм виходить, що під час судового розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню обставини, зокрема, потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв'язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Крім того, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, не залежить від форми навчання.
Стягнення аліментів припиняється у зв'язку із закінченням навчання, а не у зв'язку із канікулами чи академвідпусткою, так як оплата за проживання проводиться за повний рік, а не за навчальний.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 , яка є працездатного віку, має можливість надавати матеріальну допомогу своїй дитині ОСОБА_1 , який продовжує навчання.
При визначенні суми, яку потребує ОСОБА_1 на період навчання, суд враховує обставини, визначені в ст. 182 СК України, - матеріальне становище дитини, матеріальне становище позивача і відповідача, а також розмір ймовірної вартості витрат на навчання, оплату переїзду до місця навчання та у зворотному напрямку, на засоби індивідуальної гігієни, на харчування та на одяг дитини, яка навчається, та визначає їх у розмірі 4000 /чотири тисячі/ гривень щомісяця, починаючи з дня звернення з позовом, тобто з 16.06.2025, і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому необхідно стягнути із відповідача ОСОБА_2 у дохід держави грошові кошти в сумі 1211, 20 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 182, 199 і 200 СК України, ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , який продовжує навчання, аліменти у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень, щомісячно, починаючи з 16.06.2025 року і до закінчення навчання - 30.07.2028, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення про стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.