23 жовтня 2025 року справа №360/1320/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року (повне судове рішення складено 08 серпня 2025 року) у справі № 360/1320/25 (суддя в І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - Управління) та просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_3 індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»;
- зобов'язати Управління з 1 березня 2025 року поновити ОСОБА_3 нарахування та виплату індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_3 у нарахуванні та виплаті з 1 березня 2025 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
- зобов'язати Управління нараховувати та виплачувати з 1 березня 2025 року пенсію ОСОБА_3 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 1 березня 2025 року по день проведення перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) проведено індексацію пенсій з 1 березня 2022 року згідно з Законом № 2262-ХІІ.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 360/1055/24 відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 1 лютого 2023 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 27 червня 2024 року № 5703-2380/5705.
Після перерахунку пенсії на підставі судового рішення у справі № 360/1055/24 пенсія позивачу з 1 березня 2025 року виплачується без урахування сум індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209) та відповідно до Закону № 2262-ХІІ позивачу проведено індексацію пенсії з 1 березня 2025 року.
Під час проведення індексації пенсії з 1 березня 2025 року відповідно до Постанови № 209 відповідач протиправно обмежив пенсію позивача максимальним розміром.
З посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7- рп/2016, представник позивача вважає, що обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Луганській області максимального розміру пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та невиплата індексації пенсії за 2022 рік, є протиправним.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо обмеження ОСОБА_3 з 1 березня 2025 року пенсії за вислугу років максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язано Управління здійснити ОСОБА_3 з 1 березня 2025 року виплату пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням сплачених сум.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII по лінії Міністерства надзвичайних ситуацій з 15 вересня 2016 року.
Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної систем» (далі - Закон № 3668-VI) внесено зміни до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, а саме: визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2361,00 грн.
Також, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону встановлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року.
Враховуючи встановлений прожитковий мінімум особам, які втратили працездатність, з 1 березня 2024 року розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 відповідає максимальному розміру пенсії відповідно до законодавства та складає 23610,00 грн.
Статтею 46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059-ІХ) установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 46 Закону № 4059-ІХ постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (дала - Постанова № 1) визначено порядок виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 1 з урахуванням норм статті 46 Закону № 4059-ІХ у період воєнного стану у 2025 році пенсії, призначені, зокрема, відповідно до Закону № 2262-XII, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів.
Щодо нарахування та виплати пенсії позивачу з 1 березня 2025 року з урахуванням індексації, передбаченої Постановою № 209, відповідач зазначив, що пенсія ОСОБА_3 виплачується з 1 березня 2025 року з урахуванням індексації, передбаченої Постановою № 209.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років, про що свідчать матеріали пенсійної справи № 1204009555 (МНС).
Відповідно до протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 15 вересня 2016 року по пенсійній справі № 1204009555 (МНС) ОСОБА_3 з 15 вересня 2016 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення, розмір якого становив 6562,05 грн, а саме: посадовий оклад - 1407,00 грн, оклад за військове звання - 130,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 40 % - 614,80 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливо важливі завдання 50 % та премія 220 % - 4410,25 грн.
Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії від 22 лютого 2022 року по пенсійній справі № 1204009555 (МНС) з 1 березня 2022 року позивачу перераховано пенсію та обчислено її із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 6570,00 грн, оклад за військове звання - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) - 3990,00 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 11970,00 грн. Основний розмір пенсії 70 % грошового забезпечення (вислуга років 25) - 8379,00 грн, з урахуванням доплати - 11552,06 грн, у тому числі: індексація базового ОСНП 2022 (8379,00 грн х 0,140) - 1173,06 грн та щомісячна доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 - 2000,00 грн; надбавка як учаснику бойових дій (ст. 6) - 483,50 грн, надбавка учаснику бойових дій - 40,00 грн; підсумок пенсії (з надбавками) - 12075,56 грн.
Згідно з протоколом про перерахунок пенсії від 1 березня 2023 року по пенсійній справі № 1204009555 (МНС) з 1 березня 2023 року позивачу перераховано пенсію та обчислено її із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 6570,00 грн, оклад за військове звання - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) - 3990,00 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 11970,00 грн. Основний розмір пенсії 70 % грошового забезпечення (вислуга років 25) - 8379,00 грн, з урахуванням доплати - 13052,06 грн, у тому числі: індексація базового ОСНП 2022 (8379,00 грн х 0,140) - 1173,06 грн, індексація базового ОСНП 2023 (9552,06 грн х 0,197) - 1500,00 грн та щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 - 2000,00 грн; надбавка як учаснику бойових дій (ст. 6) - 523,25 грн, надбавка учаснику бойових дій - 40,00 грн; підсумок пенсії (з надбавками) - 13615,31 грн.
Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії від 27 лютого 2024 року по пенсійній справі № 1204009555 (МНС) з 1 березня 2024 року позивачу перераховано пенсію та обчислено її із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 6570,00 грн, оклад за військове звання - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) - 3990,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливо важливі завдання, премія 40 % - 8613,00 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 20583,00 грн. Основний розмір пенсії 70 % грошового забезпечення (вислуга років 25) - 14408,10 грн, з урахуванням індексації - 19352,08 грн, у тому числі: індексація базового ОСНП 2022 (14408,10 грн х 0,140) - 2017,13 грн, індексація базового ОСНП 2023 (16425,23 грн х 0,197) - 1500,00 грн, індексація базового ОСНП 2024 (17925,23 грн х 0,0796) - 1426,85 грн; надбавка як учаснику бойових дій (ст. 6) - 590,25 грн, надбавка учаснику бойових дій - 40,00 грн; підсумок пенсії (з надбавками) - 19982,33 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі № 360/1499/23, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2024 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_3 , на підставі оновленої довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 9 жовтня 2023 року № 5701-3737/5705;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 1 лютого 2023 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 9 жовтня 2023 року № 5701-3737/5705, та фактично сплачених сум.
Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії від 25 червня 2024 року за пенсійною справою № 1204009555-МНС станом на 1 липня 2024 року розмір пенсії позивача (перерахований на виконання рішення суду у справі № 360/1499/23 та з урахуванням проведеної індексації) складає 22538,93 грн (70 % грошового забезпечення) та обчислюється з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 10000,00 грн, оклад за військове звання - 2150,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50 % - 6075,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливі завдання та премія 20 % - 10930,25 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 29155,25 грн; основний розмір пенсії - 20408,68 грн, індексація пенсії (2024 рік) -1500,00 грн, надбавка як учаснику бойових дій (ст. 6) - 590,25 грн, надбавка учаснику бойових дій - 40,00 грн, підсумок пенсії (з надбавками) - 22538,93 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 360/1055/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року, задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_3 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 27 червня 2024 року № 5703-2380/5705;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 1 лютого 2023 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 27 червня 2024 року № 5703-2380/5705, та фактично сплачених сум;
- відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії від 21 лютого 2025 року за пенсійною справою № 1204009555-МНС станом на 1 березня 2025 року розмір пенсії позивача (перерахований на виконання рішення суду у справі № 360/1055/24 та з урахуванням проведеної індексації) складає 23610,00 грн (70 % грошового забезпечення) та обчислюється з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 10000,00 грн, оклад за військове звання - 2150,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50 % - 6075,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливі завдання та премія 97 % - 18630,25 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 36855,25 грн; основний розмір пенсії - 25798,68 грн, індексація пенсії (2024 рік) -1500,00 грн, надбавка як учаснику бойових дій (ст. 6) - 590,25 грн, надбавка учаснику бойових дій - 40,00 грн, підсумок пенсії (з надбавками) - 27928,93 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн.
Згідно з протоколом про перерахунок пенсії від 26 лютого 2025 року по пенсійній справі № 1204009555 (МНС) з 1 березня 2025 року позивачу перераховано пенсію та обчислено її із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 10000,00 грн, оклад за військове звання - 2150,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) - 6075,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливо важливі завдання, премія 97 % - 18630,25 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 36855,25 грн. Основний розмір пенсії 70 % грошового забезпечення (вислуга років 25) - 25798,68 грн, з урахуванням індексації - 28798,68 грн, у тому числі: індексація базового ОСНП 2024 (25798,68 грн х 0,0796) - 1500,00 грн; індексація базового ОСНП 2025 (27298,68 грн х 0,1150) - 1500,00 грн, надбавка як учаснику бойових дій (ст. 6) - 590,25 грн, надбавка учаснику бойових дій - 40,00 грн; підсумок пенсії (з надбавками) - 29428,93 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн.
Представник позивача звернулась до відповідача з заявою від 27 березня 2025 року б/н, якою серед іншого просила здійснити перерахунок та виплату пенсії з 1 березня 2025 року без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням індексації пенсії, передбаченої Постановою № 118.
Листом від 10 квітня 2025 року № 2031-1959/Г-02/8-1200/25 відповідач серед іншого повідомив представника позивача, що Постановою № 118 та Постановою № 168 визначено, що встановлене підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення з 1 березня 2022 року та 1 березня 2023 року враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону 2262-ХІІ. Починаючи з вересня 2024 року розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_1 визначено в межах зобов'язань, покладених на Головне управління рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 у справі № 360/154/24, та з урахуванням вимог чинного законодавства. Підстави для встановлення індексації пенсії з 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року до пенсії ОСОБА_1 , обчисленої виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного рішенням суду у справі № 360/154/24, а також здійснення її виплати без обмеження, визначеного статтею 43 Закону 2262-ХІІ, відсутні. Індексацію пенсії ОСОБА_3 з 1 березня 2024 року згідно з Постановою № 185 та з 1 березня 2025 року згідно з Постановою № 209 проведено автоматизованим способом та встановлено до основного розміру пенсії.
Отже, судом встановлено, що починаючи з 1 березня 2025 року розмір пенсії позивача обмежено десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність.
Різниця між виплаченою (нарахованою до виплати) пенсією, з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсією у розмірі 23610,00 грн, та нарахованою без урахування обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 29428,93 грн, складає 5818,93 грн щомісячно, починаючи з 1 березня 2025 року.
Також судом встановлено, що під час проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі № 360/1055/24 з 1 лютого 2023 року та перерахунку пенсії у зв'язку з проведенням індексації пенсії з 1 березня 2025 року відповідачем не враховано індексацію пенсії за 2022 рік.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги та заперечення сторін, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає № 2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 1 жовтня 2011 року.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Суд зауважує, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21, від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21, від 30 серпня 2022 року у справі № 440/994/20, від 10 травня 2023 року у справі № 620/9370/21, від 2 червня 2023 року у справі № 420/14462/20, від 4 липня 2023 року у справі № 420/10528/21, від 23 серпня 2023 року у справі № 520/13287/21, від 7 вересня 2023 року у справі № 285/2784/17, від 23 жовтня 2024 року у справі № 560/2041/22 та від 29 листопада 2024 року у справі № 380/24058/23 Верховний Суд дійшов таких висновків:
«… на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. …».
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме положення Закону № 2262-XII як спеціального, а не Закону № 3668-VI, яким лише внесено зміни до Закону № 2262-XII.
Враховуючи цей висновок, обмеження відповідачем пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 1 березня 2025 року максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є протиправним.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії позивачу, починаючи з 1 березня 2025 року без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Також за наслідками розгляду цієї справи суд вважає за необхідне зазначити, що висновки суду у справі щодо виплати пенсії без її обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є обов'язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача, включаючи подальші перерахунки пенсії.
Зважаючи на це, відповідач не має права повторно обмежувати максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, пенсію позивача, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне застерегти відповідача, що до зміни правового регулювання спірних правовідносин під час проведення наступних перерахунків пенсії позивача пенсійний орган не вправі застосовувати обмеження пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з тих підстав, яким вже надано оцінку в цьому рішенні.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати індексації пенсії, передбаченої Постановою № 118, та зобов'язання відповідача з 1 березня 2025 року поновити нарахування та виплату індексації пенсії, передбаченої Постановою № 118, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати індексації пенсії, передбаченої Постановою № 118, та зобов'язання відповідача з 1 березня 2025 року поновити нарахування та виплату індексації пенсії, передбаченої Постановою № 118, не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 1 березня 2025 року пенсії без урахування індексації, передбаченої Постановою № 209, та зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати з 1 березня 2025 року пенсію з урахуванням індексації, передбаченої Постановою № 209, місцевий суд встановив, що станом на 1 березня 2025 року та 1 липня 2025 року розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням нарахованої на виконання Постанови № 209 індексації пенсії у розмірі 1500,00 грн.
Позивачем рішення окружного суду не оскаржено, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на отримання пенсії з 1 березня 2025 року без її обмеження максимальним розміром.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд першої інстанції на підставі частини другої статті 9 КАС України обгрунтовано вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження ОСОБА_3 з 1 березня 2025 року пенсії за вислугу років максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_3 з 1 березня 2025 року виплату пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням сплачених сум.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі № 360/1320/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 23 жовтня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук